Купецтво у міжвоєнному Львові
Тема маркує простори та середовища, у яких відбувалися торгові та купецькі відносини у міжвоєнному Львові.
Місця
Пл. Ринок, 45 – житловий будинок
У цьому будинку впродовж 1936-1939 років діяв офіс Промбанку
Детальніше про місцеПросп. Шевченка, 17-19 – будинок прокуратури Львівської області (кол. торгово-промислова палата)
У цій будівлі діяли Торгово-промислова палата та біржа.
Детальніше про місцеВул. Січових Стрільців, 03 – офісний будинок
У цій будівлі діяла Торго-збіжжева біржа
Детальніше про місцеВул. Винниченка, 18 – будинок Львівської обласної державної адміністрації
Тут, у будинку Товариства народної школи на вулиці Чарнецького, 1 розміщувалася Купецька конгрегація
Детальніше про місцеВул. Івана Федорова, 08 – житловий будинок
У цьому будинку був розташований секретаріат Львівського товариства купців
Детальніше про місцеПросп. Свободи, 06-08 – житловий будинок
У будинку за цією адресою, що вже не існує, діяв секретаріат Львівського товариства купців.
Детальніше про місцеВул. Галицька, 16 – житловий будинок
Одне з приміщень, в якому діяв Союз українських купців.
Детальніше про місцеВул. Руська, 20 – І-ша міська поліклініка
Одне з приміщень, в якому діяв Союз українських купців.
Детальніше про місцеПл. Ринок, 10 – колишній палац Любомирських
Одне з приміщень, в якому діяв Союз українських купців.
Детальніше про місцеВул. Театральна, 22 – "Будинок Офіцерів" (колишній Народний дім)
Одне з приміщень, в якому діяв Союз українських купців.
Детальніше про місцеПросп. Свободи, 01-03 – житловий будинок
Приміщення Товариства польських купців і промисловців південно-східних воєводств
Детальніше про місцеВул. Нижанківського, 5 – Львівська державна музичнa академія ім. Лисенка
У цьому будинку до 1936 року була розміщена Вища школа закордонної торгівлі.
Детальніше про місцеВул. Туган-Барановського, 10 – корпус Львівської комерційної академії
Цей будинок у 1935-1936 року звели на потреби Вищої школи закордонної торгівлі.
Детальніше про місцеВул. Костюшка, 01 – будинок Львівської регіональної митниці
Тут із 1927 року був розашований торговий відділ "Маслосоюзу".
Детальніше про місцеПросп. Шевченка, 26 – житловий будинок
У цьому будинку в міжвоєнний період діяв магазин Станіслава Барана.
Детальніше про місцеВул. Коперника, 01 – будинок колишньої аптеки, частина колишнього пасажу Міколяша
Детальніше про місце
Пл. Краківська - Торговий павільйон
Металевий павільйон на ринку Кракідали
Площа Зернова
На цій площі у міжвоєнний період продавали вживаний одяг, старе залізяччя тощо. У радянський період площу забудували.
Площа Св. Теодора
Тут була гуртова торгівля овочами та фруктами. У 1944 сюди перенесли торгівлю з площі Ринок.
Головацького, 23
Із 1932 року тут розміщувався офіс "Маслосоюзу".
вул. Кушевича, 1
У цьому місці, до побудови Клубу робітників, були розташовані Міські заклади апровізації.
Східні Торги
Щорічна виставка польського та закордонного виробництва, яка відбувалася у 1921-1939 роках в парку Кілінського.
Перейти до повного описуМетою дослідницького мікропроекту є соціотопографічна реконструкція торгових і купецьких середовищ міжвоєнного Львова за допомогою інтерактивної мапи міста.
Представлено типи найбільших купецьких та купецько-промислових організацій, які діяли у Львові у міжвоєнний період. Простежено фінансові аспекти торгівлі та механізми торгових взаємовідносин.
Висвітлено питання участі львівських купців у "Східних Торгах", які відбувалися у Львові із 1921 року. На підставі діяльності Торгово-Промислової палати Львова та Міських Закладів Апровізації проаналізовано питання взаємовідносин влади та купецьких кіл міста.
Показано типи міської торгівлі зокрема приклади вуличної торгівлі на Ринку ( площа Ринок) та "Кракідалах". Також наведено приклади елітної торгівлі у пасажі "Міколяша" та торговому будинку "Магнус". Окрім місць стихійної торгівлі показано крамниці, якими володіли єврейські, польські та українські купці Львова, а саме: Адольф Авербах, Станіслав Баран та Михайло Ковалів, подано їх біографічні нариси.
Окрім аспектів вуличної і крамничної торгівлі показано торгову діяльність представників українського кооперативного руху – "Маслосоюзу".
Одним із важливих аспектів розвитку торгової сфери економіки міста була діяльність освітніх установ відповідного напрямку – Академії Закордонної Торгівлі.
Пов'язані історії
Персоналії
- Адольф Авербах – Єврейський купець, член правління Львівського товариства купців. Володів гуртівнею залізних товарів.
- Михайло Ковалів – Купець, банкір, член Союзу українських купців. У різні роки був директором "Промбанку" та членом правління "Центросоюзу".
- Леон Топф – Купець та промисловець, співвласник паперової фабрики "Аїда" у Львові.
- Якуб Позамент – Купець, громадський діяч.
Організації
Джерела
Основою мікропроекту стали неопубліковані архівні матеріали із Центрального Державного історичного архіву України у м. Львові (ЦДІА) та Державного архіву Львівської області (ДАЛО).
Джерельну базу дослідження доповнили адресні книги та видання статистичного характеру, використано також опубліковані спогади тогочасних жителів міста.
1. Almanach żydowski zawierający szereg artykułów wybitnych
literatów, polityków i publicystów oraz czołowych postaci Małopolski Wschodniej (Lwów: Kultura i sztuka, 1937), 708;
2. Spis branżowy miasta Lwowa na rok 1939 (wyd. Reklama Pocztowa Sp. Z.
O.O.) 227;
3. Dwudziestopięciolecie Lwowskiego stowarzyszenia kupców 1904 – 1929 ( Lwów: Nakł. Lwow.
stowarz. kupców, 1929), 89;
4. Sprawozdanie z czynności prezydjum i wydziału Kongregacji Kupieckiej za
czas od 16 paźdiernika 1926 r. do 9 listopada 1929 r. (Lwów 1929), 43;
5. Володимир Несторович Українські Купці і Промисловці в Західній Україні 1920-1945, (Торонто, Чікаґо: Клюб Українських
Професіоналістів і Підпоиємців, 1977) 342;
6. Степан Гелей
Львівська
комерційна академія. Нарис історії. Монографія (Львів: Видавництво ЛКА,
2008) 624;
7. Leon Biegeleisen Polityka
gospodarczo-aprowizacyjna miast polskich (Warszawy i Lwowa)
(Warszawa, 1935) 288;
8. Tadeusz Filar Ukraińskie galicyjskie sfery gospodarcze w drugiej
Rzeczypospolitej (Kraków : Wydawnictwo Uniwersytetu Ekonomicznego w
Krakowie, 2011), 355;
9. Wacław Wierzbieniec Żydzi w województwie Lwowskim w okresie międzywojennym:
zagadnienia demograficzne i społeczne (Rzeszów: Wydawnictwo
Uniwersytetu Rzeszowskiego, 2003), 402;
10. Witold Szolginia Tamten Lwów, t. 2 Ulice i Place ( Wrocław : Sudety,
1992), 211;
11. Magdalena Napora, Pasaż Mikolascha “Cracovia Leopolis” 3
(39) 2004, 5-7;
12. Центральний державний історични архів України,
м. Львів (ЦДІАЛ) 434/3/22/216;
13. ЦДІАЛ 1230/18/230/223;
14. ЦДІА
434/3/31/6;
15. Державний Архів
Львівської Області (ДАЛО) 300/1/110/52;
16. Nowości Ilustrowane,
1924, №41, 7.
Автор — Андрій Безсмертний
Редагування — Тарас Назарук, Ольга Заречнюк, Василь Расевич
Матеріали з Міського медіаархіву
Пов'язані зображення
