...

Вул. Коперника, 01 – будинок колишньої аптеки, частина колишнього пасажу Міколяша

ID: 393

Будинок побудований для приміщення нової аптеки в 1892 році на кошти Кароля Міколяша, сина чеського підприємця Петра Міколяша, за проектом архітектора Яна Шульца. На зламі ХІХ і ХХ століть в подвір'ї кам'яниці побудовано архітектурний ансамбль будівель у стилі сецесії відомий під назвою "Пасажу Міколяша".

Історія

На початку сучасної вул. М. Коперника у 1828 р. чеський підприємець Петро Міколяш (Piotr Mikolasch) заснував аптеку "Під золотою зіркою". Разом з земельною ділянкою будинок належав родині Міколяшів.

В 1853 р. у старому приміщенні аптеки засвітилася перша у світі гасова (нафтова) лампа, яку винайшли фармацевти Йоган/Ян Зег (Jogann (Jan) Zeh) та Іґнатій Лукашевич (Ignacy Lukasiewicz). Будинок на вул. Коперника, 1 побудований для приміщення нової аптеки в 1892 р. на кошти Кароля Міколяша (Karol Mikolasch), сина чеського підприємця Петра Міколяша, за проектом архітектора Яна Шульца (Jan Schulz).

10 липня 1892 р. спадкоємці Кароля Міколяша просять дозволу потинькувати новозбудований будинок. В 1900 р. аптека Міколяша переростає в акціонерну фірму під назвою "Доктор Міколяш, Піч, Левинський і Спілка" ("Doktor Mikolasch, Picz, Lewiński & Spólka"). Ця фірма розмістилася в будинку при вул. Коперника, 1.

На зламі ХІХ і ХХ ст. для потреб фірми будується архітектурний ансамбль будівель у стилі сецесії відомий під назвою "Пасажу Міколяша". Ідея побудови цього ансамблю належить зятю Кароля Міколяша – Анджею Ромашкану (Andrzej Romaszkan), вірменину за походженням. Перший нереалізований проект пасажу був запроектований фірмою Івана Левинського за його ж проектом, виконаним у співучасті з архітектором Альфредом Захарієвичем (Alfred Zachariewicz).

В цьому ж році Анджей Ромашкан просить дозволу магістрату на будівництво пасажу і триповерхової кам'яниці від вул. Крутої (нині вул. М. Вороного). Однак, дозвіл отримав через рік – 2 липня 1900 р., коли був затверджений другий проект, виконаний згаданими вище архітекторами. Практичні роботи по виконанню конструкцій взяла на себе відома в Галичині фірма "Піотрович і Шуман" ("Piotrowicz i Schuman"). В 1901 р. пасаж Міколяша був збудований, але розташовані у ньому будівлі не були повністю викінчені.

Вироби з штучного каменю, вперше запроваджені в Галичині в 1900 році фірмою Івана Левинського, знайшли своє застосування при облицюванню пасажу. З архівних джерел відомо, що 18 липня 1903 р. Анджей Ромашкан отримує дозвіл на реконструкцію та розширення ресторанної зали. Згодом, 5 травня 1912 р. виконаний проект кінотеатру "Пасаж" (арх. Казимир Кшижановський (Kazimierz Krzyżanowski). В 1913 р. у пасажі побудований кінотеатр "Люкс". 

В 1927 р. і 1934 р. вони модернізуються за проектами архітектора Вавжинця Дайчака (Wawrzyniec Dajczak) та будівничого Леона Карчевського (Leon Karczewski). Пасаж Міколяша зруйнований 22 червня 1941 р. німецькою авіабомбою. Про його існування тепер свідчать лише фрагменти стін з правого боку, які можна побачити, пройшовши через браму будинку на вул. Коперника, 1.

Пов'язані історії

Архітектура

Пасаж Міколяша був зведений в стилі сецесії. Він з'єднував вул. М. Коперника з вул. Г. Сенкевича (тепер вул. М. Вороного) і представляв ансамбль будівель під прозорим скляним дахом з кількох сегментних площин, з долівкою мощеною кам'яними плитами. Скляний дах опирався на ажурну металеву конструкцію, яка опиралася частково на карнизи стін, частково, вирізаними сегментними частинами, – безпосередньо на стіни. Монументальна конструкція зі скла і металу, що покривала весь внутрішній простір пасажу, справляла незабутнє враження. Не випадково "Ілюстрований тижневик" ("Tygodnik Illustrowany") назвав пасаж "Кришталевим пасажем". Тут раніше зосереджувалися магазини і склади фірми, кінотеатри, кав'ярні.

Просторова композиція пасажу вирішена у характерній для сецесії зрівноваженій асиметрії, носила своєрідний характер. Внутрішній простір складався з окремих асиметрично розташованих частин. Внутрішня планувальна структура була організована так, що в його середину виходили не вікна приватних помешкань, а великі вітрини площею 9 м2, які належали крамницям, ресторанним залам, кав'ярням, приміщенню Товариства прикладного мистецтва, конференц-зали народного університету ім. А. Міцкевича.

Специфіка архітектурного простору пасажу вплинула на спосіб включення в неї пластичних і декоративних творів мистецтва. Твори прикладного і декоративного мистецтва гармонійно поєднувалися тут з архітектурною композицією: фланкували два входи пасажу, прикрашали стіни і сегментні склепіння по всій його довжині. На переходах від одного сегменту до другого дах перетинали звисаючі з нього площини, що йшли впоперек пасажу. Ці площини, розташовані вздовж пішохідного руху, заповняли панно з декоративними арабесками. На двох великих таких площинах, розміщених посередині пасажу, були намальовані дві картини з алегоричними фігурами на пейзажному фоні, виконані вірогідно, художником Тадеуша Попелем (Tadeusz Popiel). Внутрішній простір пасажу прикрашав мармуровий фонтан з фігурами Венери та фавнів, вірогідно, роботи скульптора Антонія Попеля (Antoni Popiel), стіни були декоровані сецесійною ліпниною та декоративними лампами.

Фасад від сучасної вул. М. Вороного вінчався раніше півкруглим фронтоном з двома скульптурами. Віконні отвори заповнювали вітражі з портретами авторів цього об’єкту – архітекторів Івана Левинського та Альфреда Захарієвича (Alfred Zachariewicz). Сецесійні огородження ґрат на вікнах і вхідній брамі мали рослинні мотиви.

Будинок на вул. М. Коперника, 1 зведений у стилі історизму з елементами неоренесансу. Будівля має триповерхова, цегляна, тинькована, в плані П-подібна, з двома офіцинами від подвір'я. Внутрішнє планування анфіладно-секційного типу. Перший поверх належав аптеці, другий і третій використовувався як житло. На першому поверсі знаходилися: крамниця, три магазини, дев'ять приміщень аптеки і коридор.

На другому і третьому поверхах було по 14 кімнат, два великі передпокої, дві кухні, дві комірки і три коридори. Композиція головного фасаду симетрична зі зміщеною вправо вхідною брамою,підкреслена горизонтально лінійним рустом, на рівні другого і третього поверхів почленована пілястрами коринтського ордену. Вхідна брама перекрита півциркульними та парусними склепіннями з підпружними арками. Симетрично розташовані балкони на рівні другого і третього поверхів огороджені ліпними та кованими балюстрадами.

Фасад декорований трикутними сандриками другого поверху, вертикальними ліпними вставками з картушами між вікнами третього поверху, в яких поміщені монограми власника і дата побудови будинку "1892". Будинок завершується карнизом з модульйонним фризом та необароковими люкарнами на осях балконів.

Персоналії

Джерела

  1. Проект "Галіціана", 2001-2002. Автор І. Жук
  2. Державний архів Львівської області (ДАЛО) 2/1/5425.
  3. ДАЛО 2/1/5426.
  4. ДАЛО 2/1/5425.
  5. ДАЛО 2/2/4002.
  6. Lwów. Ilustrowany przewodnik. – Lwów: Centrum Europy. – Wrocław: Via Nowa, 2001, s. 108.
  7. Kurier Lwowski, 1901 – №34.
  8. Ilustracya Polska, 1901. – №7.
  9. Parandowski J. Niebo w płomieniach. – Warszawa, 1985, s. 34.
  10. Tygodnik ilustrowany, 1902, №16, s. 316.

Автор опису – Христина Харчук