Львівське товариство купців

Професійна організація купців та промисловців юдейського віросповідання займалася організацією торгових навчальних курсів, фінансовим забезпеченням своїх членів, організовувала спільні конференції та зустрічі для купців різних національностей, які вели свій бізнес у Львові.

Секретаріат організації був розташований на сьогоднішній вулиці Івана Федорова, 8 (Blacharska 6), та сьогодні неіснуючому будинку на проспекті Свободи, 6 (Hetmańska 6).

Керівниками Товариства були Маврицій Раппопорт (Maurycy Rappoport) (1904–1926), Кароль Ейзенштейн (Karol Eisenstein) (1926–1930), Іґнацій Єґер (Ignacy Jaeger) (1930–1933), Самуель Гаммер (Samuel Hammer) (1934–1939).

Організація складалася із 24 торгових секцій. У вересні 1934 року, один із членів Львівського товариства купців Адольф Шпіґель (Adolf Szpigel) запропонував створити кілька комісій у структурі Товариства: організаційно-освітню, фінансову, юридично-податкову, лікарську та благодійної допомоги і пенсійний фонд для членів товариства. Невдовзі було відкрито також бібліотеку (Dwudziestopięciolecie, 1929, 8).

У 1920 році Львівське товариство купців відкрило купецький кредитний кооператив, який надавав кредити членам товариства для розвитку їхнього бізнесу.

У 1921 році Товариство передало 10 000 польських марок на організацію і проведення "Східних торгів" у Львові. У другій половині 1920-х років побудувало санаторій для своїх членів у містечку Криниця. У березні 1927 року Львівське товариство купців прийняло рішення побудувати притулок для львівських бездомних на вулиці Боїмів (теперішня Староєврейська) (Almanach, 1937, 78).

За керівництва  Іґнація Єґера, у 1928 році організовано збір 5 000 злотих на купівлю торгово-промислових свідоцтв для членів товариства, які через фінансову скруту не могли їх купити самостійно (Jaeger, 1932, 21).

У 1933 році члени Товариства брали участь у виборах до Торгово-промислової палати Львова. У листопаді 1934 року Львівське товариство купців стало членом Союзу економічних товариств Східної Галичини (ДАЛО 1/18/1245:215). Члени товариства тісно співпрацювали із політичними блоками BBWR (Безпартійний блок співпраці з урядом, Bezpartyjny Blok Współpracy z Rządem) та OZN (Табір національного об’єднання, Obóz Zjednoczenia Narodowego). 

Представники Львівського товариства купців вимагали від влади зниження податків, надання низьковідсоткових кредитів, збільшення годин торгівлі, скасування закону про закриття крамниць у святкові і недільні дні та введення заборони на нелегальну торгівлю (Wierzbieniec, 2003, 267). У 1928 році у Львові відбулися збори єврейського купецтва з приводу торгового балансу Польщі та запровадження промислового податку. У своїй промові голова Львівського товариства купців Кароль Ейзенштейн наголосив на важливості підтримки єврейськими купцями польської продукції (Wierzbieniec, 2003, 267).

Члени Львівського товариства купців брали участь у роботі кураторії Вищої школи закордонної торгівлі, найпрестижнішого навчального закладу комерційного спрямування у Львові. До складу кураторії з цієї організації увійшли купці Саломон Більбель (Salomon Bilbel) та Маврицій Раппопорт (Гелей, 2008, 104).