Просп. Шевченка, 17-19 – будинок прокуратури Львівської області (кол. торгово-промислова палата)

Будинок монументальний, зведений у стилі європейського модерну в поєднанні з формами неокласицизму.Триповерховий з цокольним поверхом і мезоніном, цегляний, тинькований, в плані наближений до прямокутника, з внутрішнім подвір'ям. Композиція головного фасаду симетрична, з центральною розкріпованою частиною, підкресленою масивним порталом головного входу, прикрашеним з обох сторін тричетвертевими колонами доричного ордеру.

Перший поверх підкреслений горизонтально важким лінійним фактурним рустом, другий і третій вертикально почленовані легкими пілястрами зі стилізованими іонічними капітелями та лізенами. Над вікнами другого поверху в центральній і бічних частинах фасаду поміщено вставки з горельєфним зображенням алегорій торгівлі та ремесел (Войцех Пшедвоєвський (Wojciech Przedwojewski), 1908 р.). Вставки сформовані з цементу та прикрашені золотою смальтою. Мезонін прикрашає угорі хвилястий аттик з орнаментальним фризом зі скляної мозаїки (проект 1908, художник Генрик Узембльо (Henryk Uziemblo), в центрі якого поміщено герб міста Львова. Тильний фасад з боку подвір'я вирізняється простотою та лаконічністю форм. Ризалітна частина цього фасаду, в якій міститься в інтер'єрі зала засідань, підкреслена виступом еркера та завершена вгорі великою терасою (площею бл. 150 м²). Дах складної форми, над основною частиною – двосхилий, із люкарнами, над мезоніном – мансардовий з одним заломом, який завершується на гребені шпилями.

Внутрішній простір палати підпорядкований подвійному функціональному використанню будівлі, яке гармонійно поєднувало її адміністративне та репрезентативне призначення. Висотний простір вхідного вестибюлю облицьованого рожево-жовтим мармуром та перекритого півциркульним склепінням з декоративними касетонами, переходить через півциркульну арку в парадну сходову клітку, прикрашену вітражем, який, як свідчать написи, поміщені по кутах, виконаний за проектом 1908 р. А. Захаревича у краківському закладі вітражів Станіслава Габріеля Желенського (Stanisław Gabriel Żeleński). Вітраж вхідних дверей колишньої палати виконаний також на фабриці С. Г. Желенського за проектом 1909 р. Генрика Узємбло (зберігся не повністю). Сходову клітку освітлюють світильники (проект Альфреда Захаревича) у вигляді конусів або кришталевих грон, що нагадують сталактити, виготовлені на фабриці Рудольфа Карла Дітмара (Rudolf Karl Ditmar).

На балюстраді сходів поміщено барвисті мозаїчні вставки із стилізованих квітів (автор Кароль Фрич (Karol Frycz), 1909 р.), які гармонійно поєднуються з вітражем.На другому поверсі знаходиться велика зала засідань, стіни якої мають висоту другого і третього поверхів будівлі. Вони обшиті дубовими панелями, штучним зеленим мармуром та вертикально розділені на поля дванадцятьма розкріпованими пілястрами з білого мармуру, що завершуються вгорі скульптурними групами, вирізьбленими у вигляді горельєфів (скульптор Зиґмунт Курчинський (Zygmunt Kurczyński), 1909 р., вапняк, тонований під кольоровий мармур і слонову кістку).

Між скульптурними групами на трьох стінах зали у вигляді декоративного фризу поміщений цикл малярських панно Фелікса Виґживальского (Feliks Wygrzywalski) та Зиґмунта Балька (Zygmunt Balk) (1908-1909 рр.), які виконані у змішаній техніці на полотнах і вклеєні в тиньк. Панно тематично поєднуються з горельєфами у філософський міф, що стосується життя та долі людини. Вони запроектовані ще у січні 1907 р. в період початку будівництва палати та намальовані в органічній узгодженості зі скульптурним декором та архітектурою будівлі.

Панно поєднані у триптихи: три пейзажі та шість фігурних зображень під назвами: "Праця", "Витривалість" ("Сизиф"), "Сила" ("Бій з кентавром"), "Фортуна", "Срібло" ("Перемінний капітал"), "Золото" ("Постійний капітал"). Шість композиційних скульптурних груп представляють "Працю", "Відпочинок", "Меланхолію", "Мир" (або "Мистецтво та військовий обов'язок"), "Кохання", "Смерть" (або "Час").

Вітражі в залі засідань виконані за проектом 1908 р. Альфреда Захаревича, дубові панелі та дверні портали з маскаронами авторства Зиґмунта Курчинського, виготовлені у майстерні Станіслава Крука (Stanisław Kruk). Зала перекрита перекриттям з касетонами, прикрашеним ліпним рослинним декором та ліпними розетами (автор Людвік Репіховський (Ludwik Repichowski), освітлена світильниками. За архітектурно-композиційним та художнім оформленням вона нагадує актову залу Львівської Політехніки.

На першому поверсі знаходиться значно менша за розмірами колишня зала торгової біржі (тепер зала засідань колегії). Її стеля також перекрита перекриттям з касетонами, прикрашена ліпними розетами і модульйонами. Два неоренесансові портали з багатим ліпним декором слугують входами до зали. Стіни підкреслені пілястрами, вікна декоровані великими сецесійними вітражами.

Пам'ятка – характерний приклад адміністративної будівлі Львова початку ХХ ст. та яскравий приклад "Gesamtkunstwerk" – синтезу просторових мистецтв – настінного живопису, скульптури, вітражів та мозаїки з архітектурою.