Міські заклади апровізації

Діяли у період 1902–1907 роки та впродовж 1914–1937 років як заклад торгівлі споживчими товарами. У 1926 році інституція обєдналася із закладом продажу опалювальних матеріалів під назвою Міські заклади апровізації. Були розташовані у будинку на вулиці Кушевича, 1.

Із початком Першої світової війни Заклади забезпечували населення товарами щоденного вжитку. Після закінчення воєнних дій стали виконавцем державної апровізаційної політики. Зокрема, закупівлею та розподілом споживчих товарів для 80 власних крамниць роздрібного продажу, розташованих як в робітничих дільницях міста, так і в середмісті, та для декількох складів, де продавали картоплю та опалювальні матеріали. Після ліквідації системи продуктових контингентів, заклади займаються регулюванням цін і якості товарів першої необхідності (Biegeleisen, 1935, 15), зокрема, молока, яке часто підробляли дрібні торговці, та вугілля.

У 1928 році міські заклади покривали 10-15% потреб населення міста в молоці, продавши цього товару на суму 2 303 798 злотих. Найбільшим попитом серед міських інституцій і бюро користувалися опалювальні матеріали, зокрема, вугілля та дерево, якого Міські заклади апровізації продали на суму понад 388 000 злотих. Молока та інших споживчих товарів було продано на суму 168 622 злотих (Biegeleisen, 1935, 22).

Попри хорошу якість товару та вигідні умови його закупівлі, місцеві купці були проти діяльності Міських закладів апровізації. Вони мотивували це тим, що міська інституція створює їм пряму конкуренцію, занижуючи ціни, особливо у торгівлі споживчими товарами. У 1936–1937 роках міська рада ліквідувала споживчий відділ закладу, діяльність якого гальмувала розвиток приватної торгової ініціативи (Lwów, 1934-1939, 1939, 45), після чого невдовзі Міські заклади апровізації припинили функціонування.