Торгово-збіжжева біржа

Установа надавала допомогу місцевим купцям у торгівлі рільничими продуктами, збіжжям та нафтою. Співпрацювала із Союзом купців збіжжя і рільничих продуктів. До початку 1920-х років займалася оборотами нафтопродуктів.

Біржа була державною установою створеною за посередництва Торгово-Промислової Палати (Izba Handlowo-Przemysowa) і львівського Союзу купців збіжжя (Związek Kupców Zbożem). Керівниками установи були президент Марцін Шарський (Marcin Szarski) — до початку 1937 року, віце-президенти Альфред Френкель (Alfred Frenkel), Генрик Колішер (Henryk Koliszer), Ян Вассунг (Jan Wassung) — до 1936 року. Членів Ради та їх заступників затверджував Міністр торгівлі та промисловості Другої Речі Посполитої. У структурі біржі діяли ревізійна, дисциплінарна, бюджетна, регуляторно-статутна комісії, а також комісії з вирішення спорів та визначення цін хмелю, збіжжя, яєць і деревини. Окрім цього, існували декілька курій: рільнича, млинарська, купецька. Членами останньої були єврейські купці: Герман Чари (Herman Chary), Целестин Френкель (Celestyn Fränkel), Ліппе Ґалер (Lippe Galer), Теофіль Розенбаух (Teofil Rosenbauch), Еміль Таубер (Emil Tauber), Eвґеніуш Ґлузінський (Eugeniusz Gluziński), Станіслав Мнішек (Stanisław Mniszek). Члени курій формували склад Ради біржі (Sprawozdanie, 1937, 15).

У лютому 1930 директор бюро біржі Марцелі Панет (Marceli Paneth) виступив на засіданні Союзу деревних інтересантів (торговців деревиною) із пропозицією організувати біржу із продажу дерева у Львові. Відтак було вирішено організувати відповідний відділ у структурі Торгово-збіжжевої біржі. У січні 1931 року відновлено торгівлю молочними продуктами (Macyra, 2004, 276). Для зацікавлення купців торговими пропозиціями, біржа провела збори своїх членів під час "Східних Торгів" у 1932 році.

У 1932 році на біржі відбулося 3 763 транзакцій на суму понад 12 мільйонів злотих. Наступного року кількість транзакцій збільшилася до 12 983 та на понад 36 мільйонів злотих. Впродовж 1934 року біржа провела понад 14 000 транзакцій на суму близько 37 мільйонів злотих. До 1937 року сума транзакцій зросла на 163 мільйони злотих. Зважаючи на кількість транзакцій, Торгово-збіжжева біржа була більш популярною серед купців, ніж, наприклад, Грошова біржа Львова, обороти якої за 1933 рік склали лише 168 596 злотих. Станом на 1934 рік серед членів грошової біржі було лише 10 торгових фірм.

Загалом, впродовж 1932–1937 років проведено 127 731 транзакцію на суму понад 397 мільйонів злотих. У 1937 році відбулося 14 засідань членів ради біржі, було налагоджено співпрацю із Союзом бірж Польщі, впроваджено норми якості для товарів, якими торгували на біржі. Протягом року відбувалося від 2 000 до 4 000 транзакцій щомісяця на загальну суму 11–15 мільйонів злотих. Загалом, за 1937 рік відбулося 270 зборів членів біржі та 42 307 транзакцій на суму понад 180 мільйонів злотих. У 1938 році рівень оборотів був найбільшим серед усіх бірж Польщі. Вартість однієї трансакції зросла від 2 560 злотих до 2 972 злотих (Sprawozdanie, 1937, 5-9).

У 1925 році до біржі увійшов Союз купців збіжжя, також змінилися правила скликання зборів її членів. У 1935 році за проектом Рільничої палати було проведено реорганізацію біржі. Згідно із новим статутом, її діяльність поширювалася на три воєводства: Львівське, Тернопільське та Станіславське.

У листопаді 1937 року змінився склад президії ради біржі, директором став Павел Чала (Paweł Csala), віце-президентами: Целестин Френкель і Юліан Павликовський. Під час наступних виборів у вересні 1938 року до складу правління біржі увійшов Евгеніуш Ґлузінський. Віце-президентами біржі стали: Йоахім Ашкеназі (Joachim Aszkenazi), Евґеніуш Ґлузінський, Микола Творидло та інші (Macyra, 2004, 275).

У день святкування ювілею діяльності біржі у 1938 році її керівники переказали 15 000 злотих у Фонд Національної Оборони (Fundusz Obrony Narodowej) на суспільні цілі. Перед початком Другої світової війни при біржі було організовано коло Ліги протиповітряної та протигазової оборони (Liga Obrony Powietrznej i Przeciwgazowej), до якого увійшли усі члени біржі та її працівники (Macyra, 2004, 279).

Розташування

У міжвоєнний період Торгово-збіжжева біржа діяла в будинку Торгово-промислової палати на вулиці Академічній, 17 (ul. Akademicka, 17 — сучасний проспект Шевченка, 17-19), а згодом — на вулиці Третього травня, 3 (ul. Trzeciego Maja 3 — сучасна вул. Січових Стрільців, 3).