Промбанк

Промбанк заснував у березні 1936 року інженер Атанас Мілянич, за ініціативою Спілки українських купців (СУК/СУКіП) та Українського технічного товариства (УТТ). Банк пропагував серед українських купців Львова та Східної Галичини т. зв. "акції ощадності" — пропозиції заощадити певну суму грошей та згодом відкрити свій депозит у банку. Нагромаджував грошові фонди на депозитах і поточних рахунках. Фінансував українські торгові та промислові підприємства. Окрім українських купців, надавав кредити польським торговим фірмам.

Належав до типу приватних кредитно-кооперативних установ.У структурі банку працювала наглядова рада, яку очолював Ярослав Скопляк, а її членами були: Василь Рижевський, Олександр Онисько, Олександр Ольховий та Михайло Лазорко. Окрім того, діяла рада правління, членами якої були: Атанас Мілянич, Василь Яцишин (також працював на посаді головного бухгалтера), Роман Мицик. (Банки Львова, 2002, 39; Несторович, 1977,116; Вербова, 2001,110).

Із другої половини 1936 року банк розпочав збір дрібних заощаджень (від 50 до 100 злотих). Вже за один квартал було зібрано 130 000 дрібних заощаджень (Банки Львова, 2002, 40). У грудні 1936 року керівництво банку організувало фонд безвідсоткових кредитів та видачу спеціальних "уродинових вкладкових книжечок", які надсилав на ім'я новонародженої дитини клієнта банку із подарунком у 2 злотих. Завдяки проведеним акціям капітал банку станом на 1938 рік зріс до 1 507 000 злотих (капітал польських купецьких банків був у декілька разів вищий з огляду на підтримку держави). Упродовж 1936–1938 років фінансував діяльність львівської крайової гуртівні споживчих крамниць "Гурт", промислові спілки "Оліярня", "Вапно", "Сталь", "Буг" та інші. У 1937 році надав позику розміром 3 500 000 злотих на розвиток українського ремесла торгівлі і промисловості, зокрема, 10 000 злотих припадало на інвестиції, половина з яких була вкладена у фабрику цвяхів "Сталь" (Банки Львова, 2002, 41-42).

Станом на 1938 рік Промбанк мав філії у Стрию, Дрогобичі, Сокалі, Перемишлі та Тернополі. До початку 1939 року було створено "відділи-кореспондентури" (філії) у Бориславі, Самборі та Станіславові. Службовий персонал банку включно з філіями зріс до 50 осіб. (Несторович, 1977, 120).

Керівництво банку запроваджувало нові форми реклами, конференції із пресою та новітні форми банківської роботи, зокрема, безготівкові розрахунки, перекази, операції з чеками. Ввели використання "біжучих" (поточних) рахунків та векселів. Промбанк активно співпрацював із керівництвом СУК, зокрема, один із його керівників Григорій Гануляк заснував у банку фонд "торговельної молоді" (ДАЛО 454/1/1:349). 28 лютого 1937 року в приміщені СУК відбувся з'їзд членів Союзу, присвячений діяльності Промбанку. На з'їзді директор Атанас Мілянич представив звіт діяльності банку за 1936 рік, зазначивши, що його членами були, зокрема, 62 купці та 79 промисловців (Fillar, 2011,265).