Академія Закордонної Торгівлі

Вища школа закордонної торгівлі (Wyższa Szkoła Handlu Zagranicznego) була утворена у 1922 році на базі Державної торгової школи (Państwowa Szkoła Handlowa) із отриманням статусу академії та правом надавати ступінь магістра. Із 1937 року діяла під назвою Академія закордонної торгівлі (Akademia Handlu Zagranicznego we Lwowie). Спершу вона розміщувалася в приміщеннях Технологічного інституту на вулиці О. Нижанківського, 5 (Bourlarda 5), а з 1936 року пересена до зведеного для школи будинку на вулиці Туган-Барановського, 10 (Sakramentek 10).

У 1922–1930 роках ректором установи був професор Антоній Павловський (Antoni Pawłowski). У 1930 року цю посаду обійняв професор Александер Долінський (Aleksander Doliński), після смерті Долінського ректором став професор Генрик Коровіч (Henryk Korowicz). У переддень Другої світової війни академію очолив Станіслав Рузєвіч (Stanisław Ruziewicz).

Купецькі кола міста прагнули реорганізувати школу в академію. Зокрема, Львівське товариство купців (Lwowskie Stowarzyszenie Kupców) передало організаційному комітету 750 000 польських марок для реалізації цього задуму (Гелей, 2008, 96).

Студенти академії вивчали політичну та торгову арифметику, державний устрій, суспільну економію, господарську географію, бухгалтерський облік, товарознавство, торгову кореспонденцію та іноземні мови за вибором: англійську, французьку, німецьку (Гелей, 2008, 115). Завдання вищого навчального закладу полягало у підготовці спеціалістів закордонної і внутрішньої торгівлі, працівників польських консульських установ.

Серед слухачів переважали діти бізнесменів і службовців. У 1925–1926 навчальному році в установі навчалося 190 студентів: 171 поляк, 12 українців, 3 німці, 3 євреї і угорець. У 1937–1938 роках кількість студентів академії зросла до 1017 (здебільшого поляків).  Польські, єврейські та українські слухачі академії об'єднувалися у товариства, що сприяли всіляко своїм членам. Зокрема, Товариство українських студентів Високої школи закордонної торгівлі заснувало Господарський стипендійний фонд, за допомогою якого вони могли проходити торгову практику за кордоном (Несторович, 1977, 144).

Під час німецької окупації міста академія діяла таємно. У радянський період була перейменована на Львівський інститут радянської торгівлі.