Купецька конгрегація

Конгрегація організовувала торгові курси, забезпечувала фінансову та юридичну підтримку своїх членів. Окрім цього, проводила з'їзди, конференції місцевих польських купців та купців із інших воєводств Східної Малопольщі.

Керівниками Конгрегації у міжвоєнний період були Людвік Гошовський (Ludwik Hoszowski) (1922–1925), Юзеф Літвіновіч (Józef Litwinowicz) (1926–1929), Ян Зюдоф (Jan Sudhoff) (1930–1936), Ян Канти Пфау (Jan Kanty Pfau) (1936–1939).

Організація складалася із колоніально-споживчої, тканинно-суконної, паперової та косметично-парфумерно-фарбової, гастрономічної, мануфактурної, одягово-галантерейної торгових секцій. Серед товарів, які продавали Купецька конгрегація, були хутряні вироби, взуття, шкіра та шкіряні вироби, машини та технічні товари, будівельні і опалювальні матеріали, меблі та письмове приладдя, залізо та залізні вироби, вироби із порцеляни та кухонне начиння, мило, свічки, фарби, нафта, бензин, паста до взуття, мінеральні олії, хірургічні, оптичні інструменти та фототехніка, годинникові та ювелірні вироби, електро-радіотехніка, лампи, абажури, освітлювальні пристрої. У структурі Конгрегації також діяли відділи фінансової та юридичної допомоги її членам (ЦДІАЛ 434/3/22:216).

У 1920-х роках Купецька конгрегація брала участь у реорганізації Вищої школи закордонної торгівлі Львова. У 1935 році Конгрегація вирішила встановити освітній ценз для її членів, а впродовж 1935–1937 років проводила торгові курси.

За керівництва Людвіка Гошовського у 1922–1923 роках співпрацювала із комісією Торгово-промислової палати Львова яка займалася створенням Польсько-Французької торгової палати, та активно співпрацювала у справі підписання торгових договорів із Австрією та Німеччиною (ДАЛО 1230/3/18:249). У співпраці з Купецькою конгрегацією Кракова налагодила спільний випуск часопису "Kupiec Polski" (ДАЛО 300/1/110:52).

Також співпрацювала із Львівським добровільним товариством порятунку та відділенням польського Червоного хреста (ЦДІАЛ 22/3/434:216). Купецька конгрегація надавала фінансову допомогу також львівському Комітету оборони кресів.  

У квітні 1935 року члени товариства підтримали урядовий законопроект про надання 3% інвестиційної позики призначеної на збільшення продукції та торгових оборотів державних підприємств (Fillar, 2011, 244).

 У 1921–1922 роках брала участь у зборі матеріальної допомоги для польських переселенців із Сибіру. Проводила збір коштів на побудову сиротинців, торгової школи у Ґданську, купівлі золота на формування нової польської валюти і організації Ліги праці (ЦДІАЛ 1230/18/230:223).  

Керівники Купецької конгрегації організовували фонди одноразової матеріальної допомоги (Sprawozdanie, 1929, 11,16-17). Було відкрито фонд для надання коштів на відкриття крамниць. Для купців, неспроможних за власні кошти винайняти приміщення під крамницю, Конгрегація орендувала у місті приміщення, в якому було розміщено 10 торгових закладів. Також був заснований фонд допомоги сім'ям померлих членів ТК. Із спеціального фонду безвідсоткового кредиту організація підтримувала своїх членів (ЦДІА 434/3/31:6). Існували також фонди одноразової матеріальної допомоги, із якого кошти надавалися на певний час із поверненням.

У другій половині 1930-х років до складу Конгрегації увійшло Товариство польських купців. У лютому 1935 року — Товариство християнських купців-роздрібників. Припинила свою діяльність у вересні 1939 року.