Пл. Катедральна, 1 – катедральний костел Успіння Діви Марії
Будинок костелу — єдиний цілісно збережений об'єкт архітектури готики у Львові. Його вежа, разом із ратушею, вежею Корнякта, дзвіницею колишнього бернардинського костелу є символами Львова, домінантами панорами його центральної частини.
Сьогодні — це римо-католицький Архікатедральний собор Успіння Пресвятої Діви Марії, також званий "митрополичою базилікою", пам'ятка архітектури національного значення (Ох. № 316/0).
Архітектура
Костел розміщений посеред пл. Катедральної, що розташована на південний схід від пл. Ринок. Таке розміщення типове для головних міських храмів Магдебурзьких міст. Костел має типову для християнських храмів орієнтацію, його вівтар звернений на схід. При цьому костел дещо порушує схему розпланування оточуючих вулиць, незмінну з ХІV ст. Це може бути свідченням того, що тут існував попередній храм ще до розпланування Магдебурзького Львова.
Сучасний вигляд костелу є результатом численних перебудов та реставрацій протягом ХІV–ХХ ст. Початково храм був простим та строгим у вирішенні. Костел зального типу, з прямокутним залом вірних, видовженим презбітерієм із гранчастою апсидою, та двома вежами при західному фасаді (північна — дзвіниця, південна — залишилась недобудованою). Збудований костел із цегли, спочатку з відкритим муруванням та практично без декору. Конструкція храму — типово готична. Нервюрні хрестові склепіння підтримуються шістьма стовпами в інтер'єрі та контрфорсами ззовні. Вікна костелу — стрілчастої форми, вузькі й високі, у презбітерії і центральне на західному фасаді — з масверками та вітражами кін. ХІХ ст. Вікна нави у ХVІІІ ст. були до середини замуровані, у них вставлена столярка, типова для часу бароко.
Костел має багато різночасових прибудов до свого основного об'єму. По три каплиці прибудовані з кожного боку нави. Ще одна каплиця і дві захристії прилягають до презбітерію з півночі, ще одна каплиця і т. зв. "еремітаж" (збудований як помешкання архієпископа Сераковського у 1760–1780-х рр.) – прилягають з півдня. По "передсінку" (тамбуру) додано до веж у кін. ХVІІІ ст., у них сьогодні знаходяться головні входи/виходи. Ще один подібний — у центрі західного фасаду, він не використовується. Такий вигляд закріпився після барокової реконструкції храму.
Первісно фасади були нетиньковані, було помітне готичне мурування цеглою двох кольорів, що утворювало на фасадах характерний хрестовий орнамент (сьогодні фрагмент можна побачити на цоколі апсиди та на зондажі контрфорсу з боку вул. Галицької). З певним ритмом на фасадах розміщувалися невеликі квадратні заглиблення, де під час спорудження костелу вставляли риштування. Це помітно на фотографіях дзвіниці костелу з початку ХХ ст. Скульптури практично не було. Два портали (за припущенням архітектора Тадея Обмінського походять із середини ХV ст.), замуровані у кін. ХVІІІ ст., розкриті у 1920-х рр., розташовані на північному і південному фасадах, мають білокам'яні обрамлення характерного готичного профілю.
Дах від початку був стрімким, із дерев'яною покрівлею. У середині ХVІІ ст. її замінено на мідну. Більшість сучасної покрівлі костелу встановлена у 1920-х рр.
Пов'язані місця
Персоналії
- Антоній Попель – Скульптор, педагог. Один з провідних львівських скульпторів кін. ХІХ – поч. ХХ ст.
- Петро Війтович – Скульптор, автор багатьох пам'ятників, а також скульптур на фасадах будинків Львова.
- Тадеуш Баронч – Скульптор, живописець.
- Парис Філіппі – Скульптор, майстер декоративного різьблення, реставратор, педагог.
- Людвiк Тирович – Скульптор, майстер декоративного різьблення, архітектор малих форм. Фірма Тировича приймала участь в реставрації мармуру та алебастру каплиці Боїмів при Латинській катедрі у Львові.
- Зиґмунт Ґорґолевський – Архітектор, будівничий. Автор проекту Великого міського театру у Львові (тепер – театр Опери та балету ім. С. Крушельницької).
- Юзеф Більчевський – Юзеф Більчевський (Józef Bilczewski) — львівський римо-католицький архієпископ у 1900–1923 роках, професор і ректор Львівського університету, посол-віриліст до Галицького сейму. Святий Римо-католицької церкви, канонізований у 2005-му. У 1900-му Юзеф Більчевський іменований архієпископом, інтронізований 1901-го в Латинському кафедральному соборі.
- Вінцент Поль – Популярний польський поет епохи романтизму був також одним із перших географів у світі та різнобічним вченим. Вінцент Поль багато подорожував, був обізнаний з природою Галичини та її старовиною. У 1866-1867 роках він співпрацював з консерватором Мєчиславом Потоцьким як кореспондент Центральної комісії охорони пам'яток. За цей час став гучним критиком інституції.
-
Іван Ступницький
–
Отець Іван Ступницький є прикладом інтелектуала, для якого, попри релігійний сан, заняття нумізматикою та археологією не мали виразно релігійного підґрунтя, а були радше задоволенням у позаробочий час, що йому дозволила освіта та високе соціальне становище. Канцлер Греко-католицької церкви, єпископ перемиський та віцемаршалок Галицького сейму, у 1865-1890 роках він був кореспондентом віденської Центральної комісії охорони пам’яток.
-
Юзеф Сермак
–
Юзеф Сермак (~1834-1874) народився у Львові, вивчав право у Францисканському університеті. Працював адвокатом у Перемишлі, а з 1867 року — у Львові, де також став депутатом Міської ради і членом багатьох товариств. У 1865-1874 роках співпрацював з консерватором Мєчиславом Потоцьким як кореспондент Центральної комісії охорони пам'яток.
- Мєчислав Потоцький
Казимир ІІІ (Великий) (1310–1370)
— король Польщі у 1333–1370 рр.
Петро Штехер (Piotr Stecher)— будівничий ХV ст.
Микола Ґонзаґа (Гансеке, Gonzaga, Hanseke?) —
будівничий ХV ст.
Амброзій Рабіш (Ambroży Rabisch) — будівничий
ХV ст.
Йоахим Ґромм (Joachim Gromm) — будівничий
із Вроцлава ХV ст.
Нікель Кльос (Кльоч?) — тесля, працював
над відновленням даху в 1490-х рр.
Матей Блехер (Mateusz Blecher)— будівничий ХV ст.
Єжи Шеллер —
будівничий зі Львова, керівник будівництва у ХV ст.
Ян Скарбек гербу Абданк (Jan Skarbek)(1661-1733) — архієпископ львівський у 1713–1733 рр.
Вацлав Ієронім Сераковський (Wacław Hieronim Sierakowski) (1700–1780) — архієпископ
львівський у 1760–1780 рр., ініціатор перебудови катедри.
Петро Полейовський (Piotr Polejowski) (1734–1776) — львівський архітектор, очолював
перебудову катедри наприкінці ХVІІІ ст.
Матвій Полейовський (Mateusz Polejowski) (~1720–1806)
— львівський скульптор.
Станіслав Строїнський (Stanisław Stroiński) (~1719–1802)
— львівський художник, автор барокових розписів в інтер'єрі катедри.
Ян Нєдзвєдзький (Jan Niedźwiedzki) — львів'янин,
коваль, який працював над виготовленням покриття даху дзвіниці у ХVІІІ ст.
Юзеф Лукашевич (Józef Łukaszewicz)— золотар, виготовив хрест із
маківкою для дзвіниці у ХVІІІ ст.
Францішек Олендзький (Franciszek Ołędzki)— львівський скульптор доби
бароко.
Ян Крушановський (Jan Kruszanowski)— львівський скульптор доби
бароко.
Іван (Ян) Оброцький (Jan Obrocki) (~1730–1800)
— львівський скульптор-різьбар.
Зах (Sach) — слюсар, виготовив позолочений залізний
амвон (І пол. ХІХ ст.)
Роман Духенський (Roman Ducheński) — відомий львівський
майстер органів, виготовив нові органи (поч. ХІХ ст.)
Кароль Зіверт (Karol Sievert) — золотар,
ремонтував хрест із маківкою у 1844 р.
Міхал (Михайло) Ковальчук (Michał Kowalczuk) (1855–1938)
— архітектор, історик архітектури, керівник неоготичної реставрації катедри у
1890-х рр.
Владислав Лозинський гербу Любич
(Władysław Łoziński) (1843–1913)
— польський історик мистецтва, голова комітету з реставрації катедри наприкінці
ХІХ — поч. ХХ ст.
Ян Болоз-Антоневич (Jan Bołoz-Antoniewicz) (1858–1922)
— історик мистецтва і літератури, член комітету з реставрації катедри наприкінці ХІХ — поч. ХХ ст.
Фердинанд Маєрський (Ferdynand Majerski) (1832–1921)
— скульптор, запрошений із Перемишля, автор кам'яних неоготичних елементів у
презбітерії катедри (1890-ті рр.)
Францішек Муха (Fraciszek Mucha) — ремісник,
маляр інтер'єрів, брав участь у розписі стін презбітерію у 1890-х рр.
Генрик Куделька (Henryk Kudelka) — ремісник,
маляр інтер'єрів, брав участь у розписі стін презбітерію у 1890-х рр.
Петро Кухарський (Piotr Kucharski)— ремісник, який виконав роботи
з позолоти розписів стін презбітерію у 1890-х рр.
Юзеф Мегоффер (Józef Mehoffer) (1869–1946)
— відомий польський художник, автор картонів до кількох вітражів катедри у
1890-х рр.
Ян Матейко (Jan Matejko) (1838–1893) — один із найвідоміших
польських художників-академістів, автор картону вітража в центральному вікні
презбітерію.
Станіслав Качор-Батовський (Stanisław Kaczor-Batowski) (1866–1946)
— львівський художник реаліст та романтист, автор картону одного з вітражів
катедри (1890-ті рр.).
Теодор Аксентович (Teodor Axentowicz, Թեոդոր Աքսենտովիչ) (1859–1938)
— польський художник вірменського походження, автор картону вітража.
Тадеуш Попель (Tadeusz Popiel) (1863–1913)
— львівський художник, автор картону вітража.
Станіслав Виспянський (Stanisław Wyspiański) (1869–1907)
— видатний польський художник, дизайнер, поет,
драматург, автор неприйнятого комітетом дизайну для двох вітражів
катедри.
Юліан Макаревич (Julian Makarewicz) (1854–1936)
— польський художник і реставратор українського походження, автор картону
вітража.
Тадей Обмінський (Tadeusz Obmiński) (1874–1932)
— львівський архітектор, реставратор, педагог, керівник реставрації катедри у
1908–1914, 1923–1930 рр.
Владислав Садловський (Władysław Sadłowski) (1869–1940)
— львівський архітектор, дизайнер, керівник реставрації каплиць катедри у 1905–1907
рр.
Томаш Дикась (Tomasz Dykaś) (1850–1910) — польський
скульптор, брав участь у реставрації каплиці Милосердного Ісуса у 1905–1907 рр.
Алоїз Бунш (Alojzy Bunsch) (1859–1916) — польський скульптор,
педагог, брав участь у реставрації каплиці Милосердного Ісуса у 1905–1907 рр.
Станіслав Дембіцький (Stanisław Dębicki) (1866–1924)
— польський художник та ілюстратор, педагог, брав участь у реставрації каплиці
Милосердного Ісуса у 1905–1907 рр.
Валеріан Крицінський (Walerian Kryciński)(1852–1929) — польський художник
і керамік, брав участь у реставрації каплиці Милосердного Ісуса у 1905–1907 рр.
Тадеуш Рибковський (Tadeusz Rybkowski)(1848–1926) — польський художник
та ілюстратор, брав участь у реставрації каплиці Милосердного Ісуса у 1905–1907
рр.
Мирон Пітч (Miron Pietsch)— львівський
скульптор, брав участь у реставрації каплиці Милосердного Ісуса у 1905–1907 рр.
Станіслав Цюхцінський (Stanisław Ciuchciński) (1841–1912)
— ремісник-бляхар, громадський діяч, президент Львова у 1907–1911 рр., працював над виготовленням мідних вазонів для
вежі катедри (1908 р.)
Тадеуш Лемпіцький (Tadeusz Łępicki)— майстер, працював над виготовленням
мідних вазонів для вежі катедри (1908 р.)
Ян Желязний (Jan Żelazny)— майстер,
працював над виготовленням мідних вазонів для вежі катедри (1908 р.)
Мєчислав Висоцький (Mieczysław Wysocki) (1899–1930)
— польський художник, реставрував розписи кількох каплиць, зокрема Боїмів.
Джерела
1. Роман Могитич,
"Архітектура середньовіччя", Архітектура
Львова: час і стилі ХІІІ-ХХІ ст. (Львів: Центр Європи, 2008), 42–79.
2. Maurycy Dzieduszycki, Kościół
katedralny lwowski obrządku łacińskiego, (Lwów, Nakładem X. P. Holyńskiego,
1872).
3. Władysław Łoziński, Sztuka lwowska w XVI i XVII wieku: architektura
i rzeźba, (Lwów, Nakładem Księgarni H. Altenberga, 1898).
4. Stanisław Zajączkowski, "Z
dziejów katedry lwowskiej", Przegląd
teologiczny, Rocznik V, (Lwów: Nakład i własność towarzystwa
"Biblioteka religijna" im. X. Arcybiskupa Bilczewskiego, 1924).
5. Michał Lityński, "Częściowe
odnowienie i przyozdobienie rz. kat. katedry lwowskiej", Gazeta Lwowska, № 9, 14 Stycznia 1897.
6. Michał Lityński, "Częściowe
odnowienie i przyozdobienie rz. kat. katedry lwowskiej", Gazeta Lwowska, № 11, 16 Stycznia 1897 .
7. Michał Lityński, "Częściowe
odnowienie i przyozdobienie rz. kat. katedry lwowskiej", Gazeta Lwowska, № 12, 17 Stycznia 1897.
8. Jurij Smirnow,
Jadwiga Smirnowa, Bazylika metropolitalna
obrządku łacińskiego i kaplica Boimów we Lwowie, (Lwów, 2001), 199.
9. Юрій Смірнов, "Катедральний
костел", Енциклопедія Львова,
ред. А. Козицький (Львів, 2007), 144–149.
10. Tadeusz Obmiński,
"Restauracje katedry lwowskiej (Dawne i dzisiejsze)", (Lwów,
Książnica-Atlas, 1932), 291–313.
11. Францішек
Яворський, Про сірий Львів (Львів:
Центр Європи, 2009).
12. "Restauracja katedry
lwowskiej", Architekt, № 8, 1909, 148.
13. Antoni Budkowski, "Jeszcze o
katedrze lwowskiej", Architekt, № 9, 1909, 170.
Матеріали з Міського медіаархіву
Пов'язані зображення
- Катедральний собор Успіння Пресвятої Діви Марії
- Катедральний собор Успіння Пресвятої Діви Марії
- Головний вівтар Латинської катедри
- Фонтан з фігурою Нептуна
- Вид Латинської катедри
- Латинська катедра
- Вежа Латинської катедри під час реставрації
- Нічний вид Латинської катедри
- Фрагмент площі Катедральної та Латинської катедри
- Вид східного боку Латинської катедри
- Вид на катедру та пл. Св. Духа (тепер пл. І. Підкови)
- Львівська Катедра
- Східний бік Львівського катедрального собору
- Катедральна площа
- Вид вулиці Театральної від пл. Св. Духа