Зиґмунт Ґорґолевський

1845-1903
ID: 79
Архітектор, будівничий. Автор проекту Великого міського театру у Львові (тепер – театр Опери та балету ім. С. Крушельницької).

Зиґмунт Ґорґолевський (Zygmunt Gorgolewski) (14.02.1845 р., Солець, Польща – 6.07.1903 р., Львів) – архітектор, будівничий, автор численних споруд у Німеччині та Польщі, а також Великого міського театру (тепер – театр Опери та балету ім. С. Крушельницької) у Львові.

Народився у містечку, розташованому між Познанню та Бидгощем, у тій частині Польщі, що на той час входила до складу Пруссії. Після закінчення реальної гімназії у Познані, в 1866 р., вступив до Королівської будівельної академії у Берліні, яку закінчив у 1871 р., отримавши диплом архітектора та інженера-будівничого.

В 1874–1881 рр. викладав у тій самій академії, будучи асистентом кафедри архітектурного проектування. Одночасно працював будівничим у столиці Німеччини, а з 1877 р. – службовцем різних державних установ. 1880 р. його було призначено архітектором придворної будівельної управи цісаря Вільгельма І. Працюючи на цій посаді, він брав активну участь у найпрестижніших архітектурних конкурсах Німеччини того часу.

В 1891 р. Ґорґолевський переїхав до Гільдесгайму. А в 1893 р. залишив державну службу у Німеччині у зв'язку із запрошенням австрійського Галицького намісництва зайняти посаду директора Художньо-промислової школи (пізніше – Державної промислової школи) у Львові. Маючи вже на той час великий будівельний досвід та практику академічного викладання, Ґорґолевський добре розумів і проблеми сучасної йому професійної школи, і завдання, що стояли перед мистецтвом будівництва його доби. На новій посаді Ґорґолевський енергійно взявся за реформування школи, яка завдяки його діяльності поступово стала визначним осередком у підготовці висококваліфікованих спеціалістів у Галичині. Педагогічний колектив у школі за його керівництва складався із провідних архітекторів, скульпторів, художників з академічною освітою, які створили ядро викладацького складу цього навчального закладу і виховали велику кількість майстрів, що увійшли в історію галицького мистецтва.

Впродовж свого життя Зиґмунт Ґорґолевський займався проектуванням, будівництвом та перебудовою різних споруд, а також реставрацією старих архітектурних пам'яток. Його творча діяльність як архітектора-будівельника відноситься до доби історизму. Суть мистецтва цієї доби полягала у переосмисленні та сучасному використанні здобутків європейської культури попередніх століть – в архітектурі це орієнтація на провідні європейські стилі минулих мистецьких епох. У творчості Ґорґолевського показовим у цьому сенсі є Великий міський театр у Львові, що був споруджений на основі використання елементів архітектурних стилів ренесансу та бароко.

Крім керівництва Львівською державною промисловою школою, Зиґмунт Ґорґолевський проводив велику кураторську та дорадчу роботу. Навчальні звіти Школи дають нам інформацію про професійну та громадську завантаженість цієї людини. Він був “цісарсько-королівським радником уряду, кавалером ордену Залізної корони ІІІ ступеню, королівським радником з будівництва, членом Мистецької ради при Міністерстві вірувань та освіти, цісарсько-королівським реставратором при Центральній комісії вивчення та збереження творів мистецтва, історичних пам'яток, членом ІІІ секції цісарсько-королівської Крайової шкільної ради, постійним членом Колегії знавців образотворчого мистецтва у Кракові, членом Крайової комісії у галузі промислової діяльності, членом Наглядової ради Міського промислового музею, членом Шкільного відділу столиці Королівства м. Львова та Кураторії Міської промислової школи, членом правління Товариства образотворчих мистецтв у Львові, а також заступником члена екзаменаційної комісії для осіб, що займаються клопотанням про отримання концесії на будівництво, членом-кореспондентом Товариства прихильників наук м. Познань” (Sprawozdanie, 1902/03, 8).

У Львові Зиґмунт Ґорґолевський жив у будинку №37 на нинішній вул. Дорошенка (раніше вул. Сикстуська).

Помер у Львові невдовзі після закінчення будівництва Великого міського театру. Посмертний портрет Зиґмунта Ґорґолевського, що був встановлений у вестибюлі Великого міського театру (гіпсова модель зберігається у фондах Львівської галереї мистецтв), виконав викладач сницарства та моделювання Львівської державної промислової школи Юліуш Войцех Белтовський (Juliusz Wojciech Bełtowski). Похований Зиґмунт Ґорґолевський на полі №1б на Личаківському цвинтарі у Львові.

Пов'язані історії

Пов'язані місця

Опис

Просп. Свободи, 28 – Oперний театр

Детальніше про місце
Опис

Вул. Мечнікова – Личаківський цвинтар

Детальніше про місце
Опис

Вул. Бандери, 12 – Головний корпус Національного університету "Львівська політехніка"

Детальніше про місце
Опис

Пл. Кропивницького, 1 – церква св. Ольги і Єлизавети (кол. костел св. Єлизавети)

Детальніше про місце
Опис

Пл. Катедральна, 1 – катедральний костел Успіння Діви Марії

Детальніше про місце
Опис

Вул. Дорошенка, 37 – житловий будинок

Детальніше про місце

Праці та проекти

Роботи в Німеччині:

1872 р. – участь у конкурсі на будівництво рейхстагу у Берліні.
1870-і рр. – перебудова приміщень Міністерства сільського господарства, земельної власності та лісів у Берліні.
1882 р. – 4-а нагорода на Другому міжнародному конкурсі на будівництво Парламенту в Берліні.
І пол. 1880-х рр. – розбудова приміщень Королівського статистичного бюро у Берліні.
1885 р. – спорудження Судової палати у Лейпцигу.
1885–1886 рр. – спорудження будинку Інституту фізики у м. Галле над р. Саалою.
Сер. 1880-х рр. – проект і будівництво першої у Пруссії університетської психіатричної лікарні, м. Галле.
Поч. 1890-х рр. – перебудова хірургічної клініки у Бонні; будинок Вищого наукового закладу для дівчат у Берліні; будинки купального закладу у Бад Ойнхаузен (Bad Oeynhausen) у Вестфалії; проект протестантського храму у Берліні; перебудова однієї із частин королівського палацу у Берліні; міст Вільгельма у Берліні. Перша нагорода на конкурсі; спорудження палацу Бельв'ю (Belle Vue).

Роботи в Польщі:

1876–1879 рр. – каплиця Чапських у Смогульці.
1877–1878 рр. – перебудова палацу Квілецьких в Опорові під Вронками.
1886 р. – реставрація замку в Кобильніках (Шамотульського повіту).
1889–1901 рр. – вежа костелу в Смогульцях.
1893–1894 рр. – проект реставрації архікатедрального костелу у Гнєзно.
1893–1895 рр. – проект будівництва та реставрації катедрального костелу на Вавелі у Кракові.
1894–1895 рр. – проект сільського подвір'я в Познанському воєводстві.
1898–1899 рр. – проект перебудови костельної вежі в Смогульці Познанського воєводства; будинок Наукового товариства прихильників наук у Познані; будинки перед польським театром у Познані; спорудження Палацу Радзивілла у Багателі біля Острова; реставрація замку в Голухові; перебудова бібліотеки в Курніку; реставрація замків Чарнецького в Сєкові Косцянського повіту та в Рашевах Вжесінського повіту; реставрація надвірних споруд у Косцянках (Вжесінського повіту); реставрація костелу у Вжесні.

Роботи в Україні:

Реставрація замку в Олиці.

Роботи у Львові:

1893 р. – проект палацу мистецтв у Львові. Перша нагорода на конкурсі.
1894 р. – участь у будівництві павільйонів для Загальної крайової виставки 1894 р. у Львові, а саме: павільйони Анджея Потоцького, Шкільної Ради, Університету, Політехніки, головної в'їзної брами на виставку тощо. Його роботи були відзначені Комітетом виставки дипломом з подякою.
1894–1895 рр. – участь у комісії з питань реставрації римо-католицької катедри у Львові; проект житлового будинку для гр. М. у Львові.
1896 р. – перша нагорода на конкурсі проектів Нового театру у Львові.
1897–1900 рр. – будівництво Великого міського театру у Львові.
Кін. 1890-х рр. – проект люстри в залі для глядачів Великого міського театру у Львові.
1899 р. – будинок майстерень і складу театральних костюмів на вул. Куліша, 6а. Спільний проект з Іваном Левинським.
Кін. 1890-х рр. – участь в якості куратора у завершенні будівництва Львівської політехніки.
1901 р. – член комітету будівництва костелу св. Ельжбети.
Поч. 1900-х рр. – як консультант-радник здійснював керівництво спорудженням будинку для Музею художнього промислу.

Інше:

Проект будівництва Ощадної каси у Чернівцях. Був членом журі, яке оцінювало цей проект.

Джерела

Джерела:

1. Lwów. Ilustrowany przewodnik (Lwów: Cеntrum Europy, 2006), 69,106, 146, 197, 267.
2. Polski Słownik Biograficzny, T. VIII/1, zesz.36 (1959), 316.
3. Sprawozdanie c.k. Państwowej Szkoły Przemysłowej we Lwowie za rr.1893–1903.
4. Бірюльов Юрій, Архітектура і образотворче мистецтво на Загальній крайовій виставці 1894. Тези конференції пам'яті Дмитра Шелеста, 26-27.04.1994, 41.
5. Гранкін Павло, Соболевський Є., Львівський оперний театр: історія будови та реставрації, “Будуємо інакше”, 2000, №6, 42-45; 2001, №1, 37-47.
6. Личаківський цвинтар. Схема (Львів, 1992), №175.
7. Митці України. Енциклопедичний довідник (Київ, 1992), 177.
8. Трофимлюк В., Зигмунт Горголевський, “Галицька брама”. Спецвипуск “Коледж ім. І. Труша у Львові”, жовтень 1996, №20, 6-7.


Автор – Галина Глембоцька 
Літературний редактор – Юлія Павлишин