Фердинанд Каслер

1883-1941/43
ID: 32

Один із найвідоміших львівських архітекторів I пол. ХХ ст.

Фердинанд Каслер / Касслер (Ferdynand Kasler/ Kassler)  - 16.03.1883, Підгір'я (тепер, можливо, Підгірне Бродівського або Пустомитівського р-ну, є також Підгора Жовківського р-ну) – 1941/43). Фердинанд Каслер був одним із найвідоміших львівських архітекторів першої половини ХХ ст. Закінчив архітектурний факультет Львівської політехніки, на якому навчався в 1902-1907 роках. Після цього відкрив власне архітектурне бюро. Спершу воно розмістилося у Львові в будинку на вулиці Глинянській (сучасна Донцова . Початок становлення Каслера як архітектора відбувалося у період сецесії, коли у проектуванні будівель завжди поставало питання синтезу різних видів мистецтва. Їх вирішували через комплексний підхід: архітектор не тільки проектував саму будівлю, але і її декор, обстановку інтер'єру, вітражі, настінні розписи тощо. Окрім того, сецесійна будівля мислилася не як самостійна одиниця, а як складова частина певного архітектурного ансамблю.

Фердинанд Каслеру 1910 роках, тобто в період розквіту сецесійного будівництва у Львові, разом з архітекторами Юзефом Авіном (zef Awin) та Станіславом Ольшевським (Stanisław Olszewski) спроектував ансамбль житлових будинків на вул. Марії Конопницької  у 1911-1914 роках; комплексу житлових будинків на сучасній вулиці Левицького №№ 11, 11а, 15 у 1912 році  спільно із Валерієм Шульманом (Walery Schulman) та ін.

У сецесійний період своєї архітектурної творчості Фердинанд Каслер співпрацював із скульпторами, які за його проектами виконували оздоблення будівель. У цей час він віддавав абсолютну перевагу одному із видатних львівських скульпторів Зиґмунтові Курчинському (Zygmunt Kurczyński, 1886-1953). Скульптури різця Курчинського оздоблюють кoлишній будинок Якуба Ґрюнера на вулиці Гнатюка 20/22 (сучасні залізничні каси), кoлишній будинок Фінклера на розі вулиць Бандери  і Карпінського, будинки в стилі пізньої сецесії на вулиці Чернігівській, 2, 4, вулиці Левицького, 26 тощо. 

Фердинанд Каслер одним з перших на галицьких теренах займався залізобетонним будівництвом, що мало величезне значення з точки зору конструктивних можливостей та надання будівлям індивідуальної форми. Був першим, хто почав споруджувати у Львові багатоповерхові будинки — "хмарочоси". Прикладами є прибуткові будинки Йони Шпрехера на площі Міцкевича, 8 (1912-1921) та будинок на вулиці Академічній, 7 (тепер — просп. Шевченка) збудований в 1929-1931 роках.

Перша світова війна призупинила будівництво на теренах Галичини й привела до руйнувань в багатьох її містах. Після війни постала проблема відновлення промислового та житлового будівництва. В архітектурному проектуванні та будівництві на перший план висунули ідею функціональності будівлі, як основу формотворення. Тобто функція споруди починає визначати її форму.

У житловому будівництві розробка проектів багатоквартирного житлового будинку, виходячи з міркувань зручностей та комфорту, розпочалася ще в період модерну. Але в архітектурі функціоналізму 1920-1930-х років ці ідеї остаточно отримують своє логічне втілення. Прикладами функціоналізму в творчості Фердинанда Каслера можуть бути практично усі проекти, виконані ним починаючи із середини 1920-х років.

Фердинанд Каслер був членом єврейської громади міста, у її житті він брав активну участь: був членом Ради Єврейської громади у Львові, багаторічним членом гуманітарного товариства "Леополіс Б'ней Бріт". Також входив до ряду громадських та професійних організацій, зокрема до правління "Спілки розповсюдження професійної підготовки євреїв в Малопольщі" (Związek dla szerzenia wyksztalczenia zawodowego wsród Żydów w Małopolsce), був членом Комітету з будівництва Дому громадської допомоги Товариства "Притулок для бездомних" та ін. В 1922 році разом з докторами Адольфом Ротфельдом (Rothfeld) та Адою Кальмус-Райxенштейн (Ada Kalmus-Reichensteinowa), а також меценатом і колекціонером образотворчого мистецтва Kаролем Кацом (Karol Katz) був обраний членом правління Кола прихильників єврейського мистецтва у Львові (Koło miłosników Sztuki Żydowskiej). Для єврейської громади міста він виконав декілька архітектурних проектів. За ними у Львові спорудили Будинок єврейських сиріт на пл. Данила Галицького, 4  у 1920-му році,сьогодні — районний відділ освіти, Ремісничі майстерні ім. Абрагама Коркіса у 1925-1930 роках, тепер — професійна школа № 1 на вул. Ангеловича, 30, а також будинки для членів громади Якуба Ґрюнера (Jakób Gruener), Йони Шпрехера (Jonasz Sprecher), Юзефа Атляса (zef Atlas), Віктора Хаєса (Wiktor Chajes) та ін.

У свої проекти, як й інші єврейські архітектори того часу вводив "трансформовані єврейські орнаментальні мотиви, а також модерністично загострені елементи мавританського та ренесансного мистецтва" (Ю. Бірюльов)

Фердинанд Каслер мешкав у Львові спершу на вул. Глинянській (сучасна Донцова), в будинку на сучасній вулиці Левицького, 11а, спорудженому за його проектом, а також на Левицького, 27. Помер або загинув під час німецької окупації Львова. Час, місце та обставини смерті не відомі.

Пов'язані місця

Опис

Вул. Левицького, 011 – житловий будинок

Будинки №№11-15 спроектували Фердинанд Каслер і Валерій Шульман (1911-1913). Каслер мешкав тут з 1913 до середини 1920-х.

Детальніше про місце
Опис

Просп. Cвободи, 35 – житловий будинок

Фердинанд Каслер був автором проекту реконструкції цього будинку, т. зв. пасажу Феллерів у 1908-1909.

Детальніше про місце
Опис

Вул. Генерала Чупринки, 006 – житловий будинок

Цей будинок спроектував Фердинанд Каслер у 1910-1911 роках.

Детальніше про місце
Опис

Вул. Бандери, 12 – Головний корпус Національного університету "Львівська політехніка"

Детальніше про місце
Опис

Вул. Котляревського, 40 – житловий будинок

Фердинанд Каслер був автором проекту цього будинку, спорудженого у 1936-1937 роках.

Детальніше про місце
Опис

Просп. Шевченка, 07 – офісний будинок

Фердинанд Каслер був автором проекту цього будинку у 1929 році.

Детальніше про місце
Опис

Вул. Підвальна, 3 – офісний будинок (колишній житловий)

Детальніше про місце
Опис

Вул. Академіка Гнатюка, 20-22 – будинок залізничних кас

Цей будинок був спроектований і збудований фірмою Міхала Уляма за проектом Фердинанда Каслера і Романа Фелінського у 1910-1911.

Детальніше про місце
Опис

Вул. Донцова, 4 – житловий будинок

Цей будинок спроектував Фердинанд Каслер із Романом Фелінським. Його спорудили у 1909-1910 роках.

Опис

Пл. Міцкевича, 8 – житлово-офісний будинок

Фердинанд Каслер був автором проекту цього будинку (1912). Після завершення будівництва у 1921 році, тут у т.ч. розмістилося архітектурне бюро Каслера.

Опис

Вул. Левицького, 26 – житловий будинок

Фердинанд Каслер спроектував цей будинок споруджений у 1912-1913 роках.

Опис

Вул. Чернігівська, 2-4 – житлові будинки

Фердинанд Каслер спроектував ці будинки для Шуліма та Сабіни Шьонфельдів. Їх збудували у 1912-1913 роках.

Опис

Вул. Зелена, 17 – житловий будинок

Фердинанд Каслер був автором проекту цього будинку, спорудженого у 1912-1914 роках.

Опис

Вул. Князя Романа, 26 – житловий будинок

Фердинанд Каслер брав участь у розробці проекту цього будинку, спорудженого у 1914-1924 роках. Співавтор - Юліан Цибульський.

Опис

Пл. Данила Галицького, 4 – Вечірня школа та Інформаційно-методичний центр освіти

Фердинанд Каслер був автором проекту цього будинку у 1920, тоді Будинку єврейських сиріт та Кола єврейських жінок.

Опис

Вул. Бандери, 24 – житловий будинок

Фердинанд Каслер був автором проекту цього будинку спорудженого у 1912-1913 для Бернарда Фінклера.

Джерела

1. Державний архів Львівської області (ДАЛО) 2/1/42.
2. ДАЛО 2/1/532.
3. ДАЛО 2/1/844.
4. ДАЛО 2/1/1006.
5. ДАЛО 2/1/4776.
6. Приватний архів Павла Гранкіна.
7. Almanach żydowski (Lwów-Warszawa-Poznań: Wydany przez Hermana Stachla, 1937), 398, 436.
8. Jurij Biriulow, Rzeźba Lwowska (Warszawa: Neriton; Stowarzyszenie Sztuki Nowoczesnej w Toruniu, 2007), 126, 203, 204, 250.
9. Jurij Birulow, Secesja we Lwowie (Warszawa: Wydawnictwo Krupski i S-ka, 1996).
10. "Kronika", Chwila, 1922, №1291, 7.
11. Lwów. Ilustrowany przewodnik (Lwów: Centrum Europy, Wrocław: ViaNova, 2001), 29, 72, 74, 75, 78, 79, 93, 116, 118, 126, 177, 193, 197, 200, 210, 212, 224.
12. Юрій Бірюльов, Мистецтво львівської сецесії (Львів: Центр Європи, 2005), 42, 45, 47, 59, 60, 91, 92, 101, 102.
13. Володимир Вуйцик, Роман Липка, Зустріч зі Львовом (Львів: Каменяр, 1987), 124, 127, 138.
14. Павло Гранкін, "Архітектор Юліан Цибульський", Будуємо інакше. Будівництво, архітектура, технології, 2000, №6, 48.
15. Ірина Котлобулатова, Львів на фотографії. 1860–2006 (Львів: Центр Європи, 2006), 221.
16. Тарас Липка, "Архітектор Євген Червінський і еволюція творчих напрямків в архітектурі Львова 20-х років ХХ століття", Галицька брама, 1996, №11, 8.
17. Львів. Туристичний довідник (Львів: Видавництво “Центр Європи”, 1999), 119, 124, 125, 130-131, 132, 155, 203, 206, 295.
18. Митці України. Енциклопедичний довідник (Київ, 1992), 742.

Авторка  Галина Глембоцька 
Редакторка — Ольга Заречнюк