Вул. Гнатюка, 05-07 – будинок музичної школи (колишній житловий)

ID: 2463

Чотириповерховий будинок спорудили 1876-1877 рр. за проектом Фелікса Ксенжарського на замовлення Галицького кредитного банку. Це типовий зразок неоренесансу 1870-х років. Подвійний номер свідчить про те, що внаслідок реконструкції у будинку об'єдналися два попередні. Сьогодні тут розміщена дитяча музична школа, на першому поверсі діють крамниці.

Історія

У середині ХІХ ст. північний край сучасного кварталу між вулицями Гнатюка, Січових стрільців, Костюшка і Дорошенка займала велика ділянка що належала громаді міста Львова — т. зв. нерухомість "Англійського готелю і Майєрівки" (realność Hotelu Angielskiego i Majerówki). 1875 року її розділили на менші парцелі. Ділянки під конскрипційними номерами №№ 133 2/4 та 134 2/4 виставили 24 серпня 1875 р. на аукціон, їх придбав Галицький кредитний банк (Galicyjski Bank Kredytowy) (ДАЛО 2/1/2847:120-124).

Дирекція банку наступного року замовила проекти трьох будинків (майбутніх №№ 3, 5 та 7 на вул. Ягайлонській/ ul. Jagiellońska) архітектору Феліксу Ксенжарському (Felix Księżarski). Ці проекти магістрат затвердив резолюцією від 22 липня 1876 р. Наприкінці наступного року завершилось будівництво — дозвіл на заселення й експлуатацію будинку №3 міська комісія видала 6 жовтня, №№5 і 7 — 24 грудня 1877 р. (ДАЛО 2/1/2847:52, 55, 63; 2853:36, 44, 46, 48).

Будинок на вул. Ягайлонській, 3 розібрали напередодні Першої світової війни, і сьогодні на його місці стоїть споруджений у 1950-х будинок у стилі сталінського ампіру.

Чиншові кам'яниці №№5 і 7 ще до завершення будівельних робіт перейшли у власність княгині Гелени Санґушко (Helena Sanguszko) (ДАЛО 2/1/2847:63). Вже 1879 року, княгиня провела у будинку №7 реконструкцію першого поверху, облаштувавши тут кав'ярню і цукерню. На той час об'єкту вже присвоїли новий конскрипційний номер 851 2/4 (ДАЛО 2/1/2853:59).

У документах реконструкції 1904 року фігурує ім'я нової власниці, княгині Терези Сапіги (Tereza Sapieżyna) (ДАЛО 2/1/2853:61).

А на початку 1910-х років господарями будинку стали Станіслав і Ельжбєта Соколовські (Stanisław, Elżbieta Sokołowski). 2 квітня 1914 р. вони затвердили у магістраті проект ґрунтовної реконструкції своїх будинків. Дві будівлі об'єднали в один блок — з цим пов'язана поява подвійного номера 5–7. Замість двох окремих сходових кліток влаштували нові, спільні для обох кам'яниць, парадні сходи. Відповідний проект виконав архітектор та будівничий Фердинанд Каслер (Ferdynand Kassler) (ДАЛО 2/1/2853:2, 42, 49, 51, 57). У архівних документах міжвоєнного періоду Ельжбєта Соколовська згадується як власниця кам'яниці до 1930-х років (ДАЛО 2/1/2853:11, 34).

Сьогодні більшу частину будинку на 2-4 поверхах займають львівські дитячі музичні школи №№ 1 та 6. Просторі житлові кімнати колись житлового будинку належним чином адаптували для навчальних потреб. У просторих приміщеннях на першому поверсі облаштовані декілька крамниць.

Архітектура

Чотириповерховий будинок розміщений у центральній частині Львова на розі вулиць Гнатюка та Січових стрільців, неподалік проспекту Свободи (колишніх Гетьманських валів). Будинок включений у периметральну квартальну забудову. Має два чільні фасади розміщені під кутом: довший (на 8 осей) звернений до вул. Гнатюка, коротший (на 4 осі) — до вул. Січових стрільців, кожен у межах регуляційних ліній вулиць. Сполучені фасади тригранним наріжним блоком на три вікна. Восьмигранна конструкція над цим наріжником є композиційним акцентом будівлі, що пожвавлює загальний силует покрівлі.

Ділянка має у плані п'ятикутну форму. Основу корпусу будинку формують два розгорнуті під кутом крила, прилеглі фронтом до вул. Гнатюка та вул. Січових стрільців. За ними, у глибині ділянки, — замкнений двір що з півдня оточений офіциною ламаної форми. Тильну стіну цієї офіцини видно з сусіднього подвір'я на вул. Гнатюка, 3.

Композиція фасадів має статичний характер, у ній домінують горизонтальні членування: міжповерхові карнизи ділять фасад на чотири яруси. Нижній містить великі вікна-вітрини комерційних приміщень та вхідні портали. На вищих поверхах — ряди однотипних прямокутних вікон у простих профільованих обрамленнях та з лінійними сандриками. Під вікнами другого та третього поверхів поміщені невеликі рельєфні панелі, у площинах між вікнами четвертого поверху — пари пілястр коринтського ордеру. Над вінцевим карнизом із консолями розміщені аттики-балюстради. Загалом, декор застосований доволі стримано, основну роль в опорядженні відіграють форми ліпного норенесансного декору, типового для архітектури 1870-х рр.

Фронтальний блок має дворядне планування кімнат, офіцина — однорядне. Внутрішня комунікація базована на мішаній анфіладно-коридорній системі. Головна сходова клітка та вхідні сіни розташовуються у північному блоці, з входом через арковий портал з боку вул. Гнатюка. Другий портал, що розміщений у наріжнику, забезпечує вхід до крамниці. Його проріз також арковий, його фланкують колони тосканського ордеру і овальні віконця.

Персоналії

Фердинанд Каслер (Ferdynand Kassler) — архітектор, будівничий, автор реконструкції будинків
Фелікс Ксенжарський (Felix Księżarski) — архітектор, автор проекту будинків
Гелена Санґушко (Helena Sanguszko) — княгиня, власниця будинку.
Тереза Сапіга (Tereza Sapieżyna) — княгиня, власниця будинку.
Ельжбєта Соколовська (Elżbieta Sokołowska) — власниця будинку.
Станіслав Соколовський (Stanisław Sokołowski) — власник будинку.

Соломон Ауснер (Salomon Ausner) — купець, мешканець будинку (1935)
Др Теодор Богосєвич (Teodor Bohosiewicz) — лікар-стоматолог, мешканець будинку 1900-1913
Др Кароль Боґнер (Karol Bogner) — адвокат, мешканець будинку, мав тут своє бюро (1935)
Др Юзеф Браунер (Józef Brauner) — адвокат, член Палати адвокатів, мешканець будинку, мав тут своє бюро (1910)
Казимир Брудзевський (Kazimierz Brudzewski) — будівничий, практикант у Намісництві, мешканець будинку №7 (1900)
Інґвер І. вел Вольфшталь (Ingwer I. Vel Wolfstahl) — золотар/ювелір, мав тут свою крамницю-майстерню (1913)
Марія Волянська (Marina Wolańska) — кравчиня, мешканка будинку, мала тут свою майстерню (1910)
Артур Гауснер (Artur Hausner) — інженер-геодезист ("цивільний геометр"), мешканець будинку, мав тут своє бюро (1913)
Станіслав Деринґ (Stanisław Deryng) — адвокат, мешканець будинку, мав тут своє бюро (1910)
Альфред Ебергартінґер (Alfred Eberhartinger) — ревід рахунковий мешканець №7 (1900)
Др Міхал Енґер Зендер (Michał Enger Sender) — адвокат, мешканець будинку, мав тут своє бюро (1935)
Міхал Ендельберґ (Michał Endelberg) — купець, мешканець будинку (1935)
Др Зиґмунт Зельцер (Zygmunt Selzer) — лікар вухо-горло-ніс, мешканець будинку, мав тут свою приймальню (1935)
Адольф Кавалек (Adolf Kawalek/ Kowalik) — торговець кіньми та присяжний судовий знавець, мешканець будинку (1910)
Юзеф Ляйстіна (Józef Leistina) — кандидат у адвокати, мешканець будинку (1910)
Якуб Ляуфер (Jakób Laufer) —адвокат, мешканець будинку, мав тут своє бюро (1913)
А. Й. Маєр (A. J. Majer) — лікар, мешканець будинку (1913)
Владислав Марґаш (Władysław Margasz) — адвокат, мешканець будинку, мав тут своє бюро (1900)
Францішек Мошковіч (Franciszek Moszkowicz) — власник кав'ярні Європейська що розміщувалася у цьому будинку, мешканець будинку (1910)
Юзеф Нойман (Józef Neuman) — рисувальник, мешканець будинку (1913)
Максиміліан Ордовер (Maksimilian Ordower) — зубний технік, мешканець будинку (1935)
Адольф Піллер (Adolf Piller) — архітектор, мешканець будинку, мав тут своє архітектурне бюро (1913)
Євгеній Райтер (Eugeniusz Reiter) — адвокат, мешканець будинку, мав своє бюро у будинку №5 (1900-1910)
Владислав Рауш (Władysław Rausz) — будівничий, мешканець будинку, мав тут своє технічне бюро (1900)
Казимир Ропальновський (Kazimierz Ropalnowski) — інженер, мешканець будинку (1935)
Др Генрик Совільський (Henryk Sowilski) — адвокат, мешканець будинку №7 (1910)
Др Марек Стриєр (Marek Stryjer) — адвокат, мешканець будинку (1935)
Др Генрик Фішер (Henryk Fischer) — адвокат, мешканець будинку (1935)
Абрагам Фріш (Abraham Frisch) — адвокат, мешканець будинку №7 (1910)
Ліпа Фройделес (Lipa Freudeles) — адвокат у кримінальних справах, мешканець будинку №7 (1910)
Міхал Хамайдес (Michał Chamajdes) — купець, мешканець будинку (1935)
Чеслава Шаєр (Czesława Schayer) — власниця цукрової фабрики, мешканка будинку №5 (1910)
Іґнацій Шахт (Ignacy Schacht) — вчитель, мешканець будинку №7 (1900)
Яніна Янковська (Janina Jankowska) — драматична артистка, мешканка будинку №7 (1900)

Заклади:
Цукерня К. Крушинського (K. Kruszyński) — у будинку №5 (1900)
Кав'ярня Європейська (Europeiska) — у будинку №7 (1902-1913)
Перукарня Мойсея Гохманна (Mojżesz Hochmann) — у будинку №7 (1900-1913)
Майстерня рушниць Пьотра Яроша (Piotr Jarosz) — у будинку №7 (1900)
Товариство Птахівництва (Chowu drobiu) — у будинку №7 (1900)
Магазинз продажу американських друкарських машинок Максиміліана Любінґера (Maximilian Lubinger) — у будинку №7 (1910)
Магазин і майстерня корсетів Германа Пісеня (Herman Pieseń) — у будинку №7 (1910-1913)
Галицький народний банк (Galicyjski Bank Ludowy) — 1916
Загальний кредитний банк (Powszechny Bank Kredytowy) — у 1935

Джерела

1. Державний архів Львівської області (ДАЛО 2/1/2847)
2. ДАЛО 2/1/2853
3. Ksiega adresowa królewskiego stołecznego miasta Lwowa (Lwów, 1900)
4. Ksiega adresowa królewskiego stołecznego miasta Lwowa (Lemberg, 1902)
3. Ksiega adresowa królewskiego stolecznego miasta Lwowa (Lemberg, 1913)
4. Księga adresowa Małopołski, Wykaz domów na obszarze miasta Lwowa (Lwów. Stanisławów. Tarnopól, 1935–1936)
5. Skorowidz królewskiego stołecznego miasta Lwowa (Lemberg, 1910)
6. Skorowidz królewskiego stołecznego miasta Lwowa (Lemberg, 1916)

Автор опису — Ігор Жук