Фердинанд Каслер

Один із найвідоміших львівських архітекторів I пол. ХХ ст.

Фердинанд Каслер / Касслер (Ferdynand Kasler/ Kassler)  - 16.03.1883, Підгір'я (тепер, можливо, Підгірне Бродівського або Пустомитівського р-ну, є також Підгора Жовківського р-ну) – 1941/43). Фердинанд Каслер був одним із найвідоміших львівських архітекторів першої половини ХХ ст. Закінчив архітектурний факультет Львівської політехніки, на якому навчався в 1902-1907 роках. Після цього відкрив власне архітектурне бюро. Спершу воно розмістилося у Львові в будинку на вулиці Глинянській (сучасна Донцова . Початок становлення Каслера як архітектора відбувалося у період сецесії, коли у проектуванні будівель завжди поставало питання синтезу різних видів мистецтва. Їх вирішували через комплексний підхід: архітектор не тільки проектував саму будівлю, але і її декор, обстановку інтер'єру, вітражі, настінні розписи тощо. Окрім того, сецесійна будівля мислилася не як самостійна одиниця, а як складова частина певного архітектурного ансамблю.

Фердинанд Каслеру 1910 роках, тобто в період розквіту сецесійного будівництва у Львові, разом з архітекторами Юзефом Авіном (Józef Awin) та Станіславом Ольшевським (Stanisław Olszewski) спроектував ансамбль житлових будинків на вул. Марії Конопницької  у 1911-1914 роках; комплексу житлових будинків на сучасній вулиці Левицького №№ 11, 11а, 15 у 1912 році  спільно із Валерієм Шульманом (Walery Schulman) та ін.

У сецесійний період своєї архітектурної творчості Фердинанд Каслер співпрацював із скульпторами, які за його проектами виконували оздоблення будівель. У цей час він віддавав абсолютну перевагу одному із видатних львівських скульпторів Зиґмунтові Курчинському (Zygmunt Kurczyński, 1886-1953). Скульптури різця Курчинського оздоблюють кoлишній будинок Якуба Ґрюнера на вулиці Гнатюка 20/22 (сучасні залізничні каси), кoлишній будинок Фінклера на розі вулиць Бандери  і Карпінського, будинки в стилі пізньої сецесії на вулиці Чернігівській, 2, 4, вулиці Левицького, 26 тощо. 

Фердинанд Каслер одним з перших на галицьких теренах займався залізобетонним будівництвом, що мало величезне значення з точки зору конструктивних можливостей та надання будівлям індивідуальної форми. Був першим, хто почав споруджувати у Львові багатоповерхові будинки — "хмарочоси". Прикладами є прибуткові будинки Йони Шпрехера на площі Міцкевича, 8 (1912-1921) та будинок на вулиці Академічній, 7 (тепер — просп. Шевченка) збудований в 1929-1931 роках.

Перша світова війна призупинила будівництво на теренах Галичини й привела до руйнувань в багатьох її містах. Після війни постала проблема відновлення промислового та житлового будівництва. В архітектурному проектуванні та будівництві на перший план висунули ідею функціональності будівлі, як основу формотворення. Тобто функція споруди починає визначати її форму.

У житловому будівництві розробка проектів багатоквартирного житлового будинку, виходячи з міркувань зручностей та комфорту, розпочалася ще в період модерну. Але в архітектурі функціоналізму 1920-1930-х років ці ідеї остаточно отримують своє логічне втілення. Прикладами функціоналізму в творчості Фердинанда Каслера можуть бути практично усі проекти, виконані ним починаючи із середини 1920-х років.

Фердинанд Каслер був членом єврейської громади міста, у її житті він брав активну участь: був членом Ради Єврейської громади у Львові, багаторічним членом гуманітарного товариства "Леополіс Б'ней Бріт". Також входив до ряду громадських та професійних організацій, зокрема до правління "Спілки розповсюдження професійної підготовки євреїв в Малопольщі" (Związek dla szerzenia wyksztalczenia zawodowego wsród Żydów w Małopolsce), був членом Комітету з будівництва Дому громадської допомоги Товариства "Притулок для бездомних" та ін. В 1922 році разом з докторами Адольфом Ротфельдом (Rothfeld) та Адою Кальмус-Райxенштейн (Ada Kalmus-Reichensteinowa), а також меценатом і колекціонером образотворчого мистецтва Kаролем Кацом (Karol Katz) був обраний членом правління Кола прихильників єврейського мистецтва у Львові (Koło miłosników Sztuki Żydowskiej). Для єврейської громади міста він виконав декілька архітектурних проектів. За ними у Львові спорудили Будинок єврейських сиріт на пл. Данила Галицького, 4  у 1920-му році,сьогодні — районний відділ освіти, Ремісничі майстерні ім. Абрагама Коркіса у 1925-1930 роках, тепер — професійна школа № 1 на вул. Ангеловича, 30, а також будинки для членів громади Якуба Ґрюнера (Jakób Gruener), Йони Шпрехера (Jonasz Sprecher), Юзефа Атляса (Józef Atlas), Віктора Хаєса (Wiktor Chajes) та ін.

У свої проекти, як й інші єврейські архітектори того часу вводив "трансформовані єврейські орнаментальні мотиви, а також модерністично загострені елементи мавританського та ренесансного мистецтва" (Ю. Бірюльов)

Фердинанд Каслер мешкав у Львові спершу на вул. Глинянській (сучасна Донцова), в будинку на сучасній вулиці Левицького, 11а, спорудженому за його проектом, а також на Левицького, 27. Помер або загинув під час німецької окупації Львова. Час, місце та обставини смерті не відомі.