Леон Аппель ID: 114

1873 – 1941

Купець, громадський діяч, графік, живописець-декоратор, вітражист, власник майстерні з виготовлення вітражів у Львові.

Леон Аппель (Leon Appel) (1873 р. – 27.12.1941 р., Львів) – купець, громадський діяч, графік, живописець-декоратор, вітражист, власник майстерні з виготовлення вітражів у Львові. Зa інформацією, що була зафіксована в каталозі виставки 1909 р. у Львові, присвяченої храмовому мистецтву, він займався також гравiруванням.

Даних про мистецьку освіту Леона Аппеля мало. Інформацію про його навчання знаходимо лише в навчальних звітах Львівської художньо-промислової школиза 1887–1888 н. р., де він фігурує як живописець вивісок, що заслуговує на публічне заохочення.

Пізніше Леон Аппель стає одним із провідних виробників сецесійних вітражів у Львові. В 1906–1907 рр. при створенні львівським архітектурно-проектним бюро Івана Левинського ансамблю будинків на вул. Асника (тепер – Богомольця), 4-8 та 3-11, була задіяна майстерня вітражів Аппеля. Згідно з інформацією, що походить з архіву львівського дослідника Павла Гранкіна, в будинку на вул. Богомольця, 8 у 1906–1907 рр. було розташоване бюро Аппеля. У 1909 р. Леон Аппель приймав участь у вищезгаданій виставці вже як власник майстерні з офісом у Пасажі Гаусмана, 8 (тепер – пров. Крива Липа, 8). На думку Павла Гранкіна, власне вітражні майстерні були розташовані на вул. Кароля Людвіка, 1/3 (тепер – просп. Свободи), і в них виконувалися вітражі для храмів та житлових будинків.

Вітражів, що вийшли з майстерні Аппеля, знаємо мало. Значна частина з них загинула протягом останніх шести десятиліть історії Львова. Проте не можна виключити, що серед збережених, але недостатньо досліджених вітражів у старих будинках Львова ще існують ті, які були виконані в майстернях цього відомого львівського майстра. Серед тих, що вийшли з його майстерні та збереглися до наших днів, вітраж у будинку львівського адвоката Адольфа Сеґаля (вул. Чайковського, 6), композиційним ядром якого є зображення фігури жінки у характерному сецесійному обрамленні, а також вітраж“Східна танцюристка” (1912–1913) за проектом Мар’яна Ольшевського (1881–1915) у збірці Львівської галереї мистецтв. На думку дослідника мистецтва львівської сецесії Юрія Бірюльова, з майстерні Аппеля може походити вітраж в будинку Л. Штаубера на вул. Богомольця, 6 (1905–1906 рр., арх. Тадеуш Обмінський).

Леонові Аппелю належав будинок на вул. Грушевського, 10 з рестораном “Rouge”, споруджений у 1910 р. за проектом арх. Вітольда Мінкевича (Witold Minkiewicz) зі скульптурним оздобленням роботи Зиґмунта Курчинського.

З матеріалів львівської єврейської газети “Хвиля” відомо, що Аппель брав активну участь у житті львівської єврейської громади. У 1915 р. був вивезений як заручник росіян до Сибіру, де пробув до 1918 р. У публікаціях “Хвилі” кін. 1918-го – поч. 1919-го рр. його ім’я зустрічається у зв'язку з діяльністю спеціального комітету з ліквідації наслідків єврейських погромів у Львові в листопаді 1918 р. під час польсько-українських боїв за місто. Леон Аппель був багаторічним радником міста Львова, займав посаду голови Товариства єврейських ремісників “Яд Харузім”, був одним із засновників і першим віце-головою Єврейського міщанського клубу у Львові, членом інших організацій єврейської громади та міста.

У літературі з мистецтва Львова традиційно вказується дата смерті Леона Аппеля 1942/43 рр., яка відноситься до періоду з найбільшою кількістю жертв геноциду євреїв у регіоні. В роботі львівського дослідника Якова Хонігсмана (Jakub Honigsman) “Катастрофа єврейства Західної України” Леон Аппель віднесений до групи громадських діячів Львівщини, що загинули в катівнях НКВС та ГУЛАГу. Але остаточну крапку в цьому питанні ставить інформація, що походить із архіву юденрату Львівського гетто. Зі списків померлих та загиблих у гетто ми дізнаємося, що Леон Аппель помер 27 грудня 1941 року в єврейському шпиталі на вул. Раппапорта у Львові.

Праці та проєкти

Збережені вітражі з майстерні Леона Аппеля у Львові:

1905 р. – вітраж у будинку львівського адвоката Адольфа Сеґаля на вул. Чайковського, 6 (арх. Тадеуш Обмінський).

1906–1907 рр. – при створенні львівським архітектурно-проектним бюро Івана Левинського ансамблю будинків на вул. Асника, 4-8 та 3-11 (тепер – вул. Академіка Богомольця), була задіяна майстерня вітражів Аппеля. Серед вітражів, що були виконані для цього архітектурного ансамблю – вітраж у будинку Л. Штаубера на вул. Асника, 6 (арх. Тадей Обмінський). Зберігся фрагментарно.

1912–1913 рр. – вітраж “Східна танцюристка” за проектом Мар'яна Ольшевського. Львівська галерея мистецтв.

Джерела