Вул. Академіка Богомольця, 08 – житловий будинок

ID: 34
Триповерховий рядовий житловий будинок, споруджений у 1907 р. за проектом, виконаним у бюро Івана Левинського для фірми "Ельстер і Топф", власниками якої були Ізраель та Саломон Ельстери, а також Леон Топф. Це чиншовий будинок у стилі сецесії, пам'ятка архітектури місцевого значення (ох.№М-8). Сьогодні використовується переважно як житловий, в одній із квартир розміщено офіс благодійної організації "Мальтійська служба допомоги у Львові".

Історія

Ділянка цього будинку виникла у 1904 р., коли було прокладено вул. Богомольця (тоді Адама Асника) та розпарцельовано під забудову територію давньої вілли та садів, які тут були розташовані (давня адреса вул. Панська, 5 або конскр.№508 4/4). Власницею останньої була Клементина з Бохданів Вітославська (z Bochdanów Witosławska).

Ділянку, де розмістився пізніше будинок №8, викупила фірма "Ельстер і Топф" (разом із ділянками будинків №№ 4, 9, 11). Згодом ділянці призначений новий конскр.№922 4/4. Проект нової триповерхової кам'яниці був розроблений в архітектурному бюро Івана Левинського та затверджений у червні 1906 р. львівським магістратом (ДАЛО 2/1/128:8). Будівництво було завершене у серпні наступного року, дозвіл на заселення видано у жовтні 1907 р. (ДАЛО 2/1/128:10).

У 1930-х рр. власниками кам'яниці були Якуб Фершляйзер (Verschleiser) та Іда з Кляйнів (Ida z Kleinów) (Księga adresowa, 1935–1936). У 1936–1939 рр. винаймав квартиру фотограф Олег Лужницький, який тут не тільки мешкав, а й використовував приміщення як фотоательє ("Фото-Ото") (Spis, 1937). Співвласником фотоательє був Юліуш Зільбербуш (Silberbusch).

Згідно рішення №381 Львівського облвиконкому від 5 липня 1985 року, будинок є пам'яткою архітектури місцевого значення (ох.№8). Сьогодні (2014) будинок використовується як житловий, а в одній із квартир розміщено офіс благодійної організації "Мальтійська служба допомоги у Львові".

Пов'язані історії

Архітектура

Будинок розташований у рядовій забудові вул. Богомольця. Це колишня чиншова кам'яниця з плануванням, характерним для кам'яниць поч. ХХ ст. Споруджена з використанням сучасних матеріалів та конструкцій, з під'єднанням до мереж водопостачання та каналізації, а також електрики. Кам'яниця вирізняється своїми комунікаціями: парадна сходова клітка півеліптична у плані, освітлена світловим ліхтарем. Нетипово розташовані чорнові сходи – одразу ззаду парадних, мають бічне освітлення. У декоративному вирішенні будинку поєднуються риси геометричної та орнаментальної сецесії.

Будинок триповерховий, з підвалами. Мурований з цегли та отинькований. Підвали перекриті склепіннями системи Кляйна, міжповерхові – на металевих двотаврових балках, горищне – дерев'яне. Сходи та балкони – залізобетонні. Дах з дерев'яної кроквяно-стійкової конструкції, покритий пофарбованою бляхою. У декорі фасадів, сіней та сходової клітки використані майолікова плитка, ліпнина, вставки із фактурною поверхнею з тиньку, ковані металеві елементи.

У плані будинок П-подібний. Типово, вхідний портал провадить до невеликих сіней з кількома сходинками. Звідти – вхід до просторої сходової клітки, освітленої скляним ліхтарем у даху будинку. Сходи півовальні у плані, за ними розташовані чорнові сходи. Згідно оригінального проекту, на кожному поверсі розташовано по 3 квартири: чотири- і шестикімнатна з кухнями, санвузлами та службовими приміщеннями всередині, та одна двокімнатна, розміщена в офіцині (флігелі), вхід до якої – з подвір'я чи галереї (залежно від поверху). Подвір'я будинку об'єднується з подвір'ями сусідніх кам'яниць – №№ 11 і 9 на вул. Гулака-Артемовського та №7 на вул. Кльоновича – і є досить освітленим та озелененим.

Фасад шестиосьовий, симетрія порушена розміщенням вхідного порталу. Подібно до сусіднього будинку №6, загальна композиційна схема фасаду наближена до історизму: тридільний фасад із рустованим партером, з обох країв – симетричні пристінки, завершені аттиками. Всі вікна прямокутні, без обрамлень. Чотири центральні вікна 2-го поверху мають стилізовані сецесійні сандрики у формі ліпних кіл і рядка квадратних ліпних плиток із геометричним орнаментом. На 2-му поверсі розташований балкон, спільний для двох квартир, що підтримується масивними залізобетонними елементами, які є водночас і консолями, і елементами огородження. Зверху вікон 3-го поверху проходить фриз: з майолікової плитки синього кольору, що на пристінках продовжується ліпним декором із виступаючих горизонтальних смуг. Фасад увінчує карниз широкого виносу. Вертикальності композиції додають 2 сецесійні вінки з довгими ліпними стрічками.

Подекуди ще збереглася оригінальна віконна столярка: з двома вертикальними стулками та однією на 1/3 висоти вікна зверху, що членується вертикальними накладними профілями. Збережений світловий ліхтар над сходами, а також частково – вітражі у вікнах у стіні між сходовими клітками, виготовлені на поч. ХХ ст. у майстерні Леона Аппеля (Appel).

Пов'язані місця

Опис

Вул. Академіка Богомольця, 03 – житловий будинок

Детальніше про місце
Опис

Вул. Академіка Богомольця, 04 – житловий будинок

Детальніше про місце
Опис

Вул. Академіка Богомольця, 05 – житловий будинок

Детальніше про місце
Опис

Вул. Академіка Богомольця, 06 – Центр міської історії

Детальніше про місце
Опис

Вул. Академіка Богомольця, 07 – житловий будинок

Детальніше про місце
Опис

Вул. Академіка Богомольця, 09 – адміністративний будинок (кол. житловий)

Детальніше про місце
Опис

Вул. Академіка Богомольця, 11 – житловий будинок

Детальніше про місце

Персоналії

Адам Куртц (Adam Kurtz) доктор, лікар, мешканець будинку у 1937 р.
Адольф Лібман (Adolf Libman) банкір, мешканець будинку у 1910–1913 рр.
Адольф Райс (Adolf Reiss) асекураційний службовець, мешканець будинку у 1913 р.
Альберт Фрухтер (Albert Fruchter) мешканець будинку у 1913 р.
Андрій Жук (Andrzej Żuk) редактор, мешканець будинку у 1913 р.
Анна Гадінґер (Anna Hadinger) вдова капітана, мешканка будинку у 1913 р.
Богуміл Малявський (Bogumił Malawski) – практикант митниці, мешканець будинку у 1913 р.
В. П. Новосьолов (Новоселов) мешканець будинку у 1946 р.
Ванда Туркут (Wanda Turkut) вдова, мешканка будинку у 1910 р.
Владислав Кульчицький (Władysław Kulczycki) інженер, мешканець будинку у 1910 р.
Генрик Френкель (Henryk Fränkel) директор фірми "Шенкер і Спілка" ("Schenker i Ska"), що займалася міжнародними транспортними перевезеннями, мешканець будинку у 1937 р.
Євгенія Цімельс (Eugenia Zimels) вдова, мешканка будинку у 1913 р.
З. Димітровський (Dymitrowski) лікар-спеціаліст із внутрішніх хвороб, мешканець будинку у 1937 р.
Зиґмунт Реґенштрайф (Zygmunt Regenstreif) інженер, мешканець будинку у 1913 р.
Іда Кляйн (Ida z Kleinów) – співвласниця будинку.
ІзидорАуербах (Izydor Auerbach) купець, мешканець будинку у 1913–1932 рр.
Ізраель Ельстер (Izrael Elster) – співвласник фірми "Ельстер і Топф".
Йоахім Пешес (Joachim Pesches) доктор, секретар збору, мешканець будинку у 1913 р.
Казимир Войнаровський (Kazimierz Wojnarowski) ювелір, мешканець будинку у 1913 р.
Клементина з Бохданів Вітославська (Klementyna z Bochdanów Witosławska) – власниця ділянки.
Леа Ландау (Lea Landau) доктор, лікар, мешканець будинку у 1932 р.
Леон Топф (Leon Topf) співвласник фірми "Ельстер і Топф".
Маврицій Шефтлер (Maurycy Scheftler) купець, мешканець будинку у 1913 р.
Максиміліан Бауман (Maksymilian Baumann) службовець банку, мешканець будинку у 1913 р.
П. П. Чепурной (Чепурной) – мешканець будинку у 1940 р.
Саломон Ельстер (Sаlomon Elster)співвласник фірми "Ельстер і Топф".
Юзеф Ґрюнфельд (Józef Grünfeld) інспектор торгівлі склом у Галичині та Буковині, мешканець будинку у 1910 р.
Юзеф Запрулкевич (Józef Zaprułkiewicz) книгар, мешканець будинку №3 у 1914 р.
Юзеф Маєвський (Józef Majewski) асекураційний інспектор, мешканець будинку у 1913 р.
Юліуш Зільбербуш (Juliusz Silberbusch) – співвласник фотоательє "Фото-Ото" (1936–1938 рр.).
Якуб Фершляйзер (Jakób Verschleiser)співвласник будинку.

Інтерв'ю

Джерела

  1. Державний архів Львівської області (ДАЛО) 2/1/128: 8, 10.
  2. Informator lwowski, 1932.
  3. Ksiega adresowa krolewskiego stolecznego miasta Lwowa, 1914.
  4. Lewicki Jakub, Między tradycją a nowoczesnością: Architektura Lwowa lat 1893–1918 (Warsaw: Towarzystwo Opieki nad Zabytkami, Wydawnictwo Neriton, 2005), 260-261.
  5. Lwów. Ilustrowany przewodnik (Lwów: Centrum Europy; Wrocław: Via Nowa, 2001), 223.
  6. Skorowidz krolewskiego stolecznego miasta Lwowa (Lemberg, 1910).
  7. Skorowidz krolewskiego stolecznego miasta Lwowa (Lwow, 1920).
  8. Spis abonentow sieci telefonicznej..., 1937.
  9. Wykaz domów na obszarze miasta Lwowa, Księga adresowa Małopołski (Lwów, Stanisławów, Tarnopól, Rocznik 1935/1936), 2.
  10. Жук Ігор, Львівська пам’ятка стилю модерн. Ансамбль вулиці Богомольця та його архітектор, "Жовтень", 1983, №12, 83-85.
Автори опису – Ірина Котлобулатова, Христина Харчук, Ольга Заречнюк
Літературний редактор – Юлія Павлишин

Матеріали з Міського медіаархіву

Пов'язані зображення