Алеї просп. Свободи (колишніх Гетьманських валів)
Алеї з'явилися на місці західної частини оборонних мурів Львова, розібраних близько 1776 р. У 1-ій пол. ХІХ ст. тут, уздовж берегів р. Полтви, проклали дві паралельні вулиці — основу майбутнього бульвару та обсадили їх рядами тополь. У 1880-х рр. річку перекрили склепіннями, а упродовж 1888–1890 рр. тут, за проектом Арнольда Рьорінґа, висадили дерева, клумби і квітники.
Архітектура
Алеї проспекту Свободи (колишніх Гетьманських валів) простяглися смугою з півночі на південь через центральну частину Львова. Їх північною межею є оперний театр, південною — пам'ятник Адаму Міцкевичу. Архітектурне обрамування цього зеленого тракту — ансамбль монументальних будівель — пам'яток архітектури пізнього класицизму (наприклад, кол. театр Скарбека) та історизму (кол. Галицька ощадна каса й Промисловий музей та інші).
Алеї розміщені над річищем ріки Полтви, перетвореним зараз на підземний колектор. Протікаючи під проспектом Свободи, річка, топографічно, ділить місто на дві половини — західну та східну. Зі сходу її долину обрамовують Замкова гора, розміщена за нею гора Піскова, і далі — гряда Знесіння. З західного боку межею долинного простору є Кортумова гора, Святоюрський пагорб і пагорби Цитаделі. Ці височини та низка менших, розкиданих між ними, творять амфітеатр Львівської улоговини.
Сучасні алеї насаджено уздовж території колишнього західного прясла міських оборонних мурів та валів. Під кінець ХVІІІ ст. вали вирівняли і перетворили на пішохідну терасу, обсадивши деревами.
Планувальна структура Гетьманських валів склалася у ХІХ ст., коли було прокладено паралельні вулиці — колишні Карла Людвіга і Гетьманську (зараз їх об'єднано у структурі проспекту Свободи). Після перекриття склепіннями русла Полтви тут було закладено бульвар з просторою парковою алеєю по центру, дерева, клумби і квітники якої наслідують партерові композиції доби бароко.
За словами Міхала Ковальчука, "у 1888–1890 роках, після накриття склепінням Полтви, закладено нові, ширші і показніші плантації, квіткові клумби та каштанові, кленові, акацієві і ясеневі алеї, які у майбутньому створюватимуть тінисті прогулянкові шляхи у Середмісті". Загальна площа алей і плантацій тодішніх Гетьманських валів становила 1, 26 га (Kowalczuk, 1896, 320). Пізніша публікація Олени Степанів інформує: "Сучасною серединою вулиці тягнеться тіниста алея (завдовжки 500 м), засаджена кленами, каштанами, липами, акаціями і ясенами" (Степанів, 1992, 47).
Загалом у місті сформовано три кільця зелених зон. Гетьманські вали — зелень теперішнього проспекту Свободи, разом з Губернаторськими валами (вул. Підвальна — Винниченка) та з міськими скверами на площах Галицькій, Соборній, Данила Галицького утворюють перший зелений перстень Львова, який охоплює периметр середньовічного міста.
Друге кільце формують: на східному березі Полтви — парки "Високий Замок", "Знесіння", Личаківський, "Погулянка", "Залізна Вода"; на західному — Парк ім. І. Франка та декілька інших озеленених територій, менших за площею. Східний і західний сегменти другого зеленого кільця замикає на півдні масив Стрийського парку.
Третє зелене кільце творять приміські лісопарки: Винниківський, Брюховицький, Голосківський та інші.
Пов'язані місця
Персоналії
Карл Людвіг (Karl Ludwig) —
ерцгерцог Австрійський.
Міхал (Михайло) Ковальчук (Michał Kowalczuk) — архітектор,
архітектурний критик, автор путівників.
Адам Міцкевич (Adam Mickiewicz) — польський поет.
Арнольд Рьорінґ (Arnold Röhring) — ландшафтний архітектор,
проектант парків.
Станіслав Скарбек (Stanisław Skarbek) — граф, філантроп.
Олена Степанів — історикиня, географка, громадська діячка.
Станіслав Ян Яблоновський (Stanisław Jan Jabłonowski) —
великий коронний гетьман.
Джерела
- Іваночко Уляна, Ковальчук Христина, Максим'юк Тетяна, Петришин Галина, "Архітектура кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ ст.", Архітектура Львова: Час і стилі ХІІІ – ХХІ ст., ред. Ю. Бірюльов (Львів: Центр Європи, 2008), 170–237.
- Крип'якевич Іван, Історичні проходи по Львові (Львів: Каменяр, 1991).
- Степанів Олена, Сучасний Львів: Путівник (Львів: Фенікс, 1992).
- Barański Franciszek, Przewodnik po Lwowie: Z planem i widokami Lwowa (Lwów, [1902]).
- Jaworski Franciszek, Lwόw stary i wczorajszy (szkice i opowiadania): Z ilustracyami. Wydanie drugie poprawione (Lwów, 1911).
- Kowalczuk Michał, "Rozwόj terytoryalny miasta", Miasto Lwów w okresie samorządu 1870–1895 (Lwów, 1896), 299–351.
- Orłowicz Mieczysław, Ilustrowany przewodnik po Lwowie, Ze 102 ilustracjami i planem miasta. Wydanie drugie rozszerzone (Lwów – Warszawa: Książnica-Atlas, 1925).
- Stankiewicz Z. "Ogrody i plantacje miejskie", Lwów dawny i dzisiejszy: Praca zbiorowa pod redakcją B. Janusza (Lwów, 1928), 62–71.
Літературна редакторка — Ольга Михайлович
Матеріали з Міського медіаархіву
Пов'язані зображення
- Проспект Свободи з видом на будинок Губерніального управління
- Прогулянкова алея проспекту Свободи
- Проспект Свободи
- Проспект Свободи з театром
- Проспект Свободи
- Маніфестація
- Проспект Свободи
- Проспект Свободи
- Проспект Свободи
- Вулиця Гетьманська
- Пам'ятник Станіславу Яблоновському на проспекті Свободи
- Вид проспекту Свободи
- Гетьманські Вали
- Проспект Свободи
- Пам'ятники на проспекті Свободи
- Центральна прогулянкова алея проспекта Свободи
- Квіткова декоративна ваза-клумба на проспекті Свободи
- Перспектива центрального бульвару вулиці 1 Травня (проспекту Свободи)
- Хлопець біля клумби на проспекті Свободи
- Клумба на проспекті Свободи
- Сквер перед входом до музею В. Леніна
- Площа Підкови та проспект Свободи
- Першокласниці біля клумби на вул. 1 Травня (пр. Свободи)
- Декоративна квіткова ваза-клумба в сквері на пр. Леніна (тепер пр. Свободи)
- Проспект Свободи
- Квіткова ваза в центрі клумби на пр. Свободи
- Декоративна ваза з квітів на проспекті Свободи
- Сквер на початку проспекта Свободи
- Проспект Леніна (тепер проспект Свободи)
- Проспект Свободи
- Проспект Свободи
- Дошка пошани на площі Підкови
- Проспект Леніна
- Проспект Свободи
- Клумба на проспекті Свободи
- Проспект Свободи
- Проспект Свободи, Ратуша
- Проспект Свободи
- Проспект Свободи
- Проспект Свободи