Пл. Ангелів – пам'ятник Станіславу Яблоновському (не існує) ID: 99

Монумент коронному гетьману, львів'янину, захиснику Львова від татар у 1695 році, був найстарішим світським пам'ятником у місті. Його встановили у 1752-1754 роках, ймовірний автор — скульптор Себастьян Фесінґер. Встановлений спершу на площі біля єзуїтської колегії (сучасна площа Ангелів), пам'ятник двічі змінював локацію, а після Другої світової війни зник за невідомих обставин.

Історія

Встановлений у 1752-1754 роках, цей пам'ятник був першим у Львові, який вшановував світську особу. Вважається, що його встановили вдячні мешканці Львова — 1695 року коронний гетьман Станіслав Яблоновський успішно керував обороною міста від татарського війська. Ймовірно, автором барокової фігури був відомий скульптор Себастьян Фесінґер (Biriulow, 2007, 14-15).

Спочатку монумент розміщувався біля єзуїтського костелу, на кол. пл. Яворського, так як гетьман був фундатором ордену єзуїтів, а відтак похованим у крипті їхнього костелу у 1702 році. З приходом у 1772 році австрійської влади, та, зокрема, переобладнанням будівлі єзуїтського монастиря на суд, пам'ятник усунули і впродовж тривалого часу про скульптуру нічого не було відомо. Близько 1857 року журналіст і краєзнавець Іполіт Ступницький (Hipolit Stupnicki) віднайшов його та ініціював його реставрацію. Після відновлення (біля 1859 року) пам'ятник встановили на центральному львівському променаді — місці колишніх оборонних валів. Таким чином, вулиця названа у честь австрійського ерцгерцога Карла Людвіга (Karl Ludwig Strasse/ulica Karla Ludwika), стала відомою як Гетьманські вали.

1932 року монумент перенесли на його попереднє місце — площу Яворського, що спричинило перейменування площі на честь гетьмана. Після Другої світової війни пам'ятник зник за невідомих обставин. 1980 року на цій площі встановили пам'ятний знак "Борцям за Владу Рад" — підпільній організації "Народна гвардія ім. І. Франка" що діяла у 1942-1944 роках. Його демонтували на початку 1990-х років. Сьогодні площа є частиною пішохідної зони середмістя, частину її території використовують кав'ярні для розміщення терас і столиків. 

Архітектура

Пам'ятник був виконаний з білого каменю, у бароковій манері. Фігура Яблоновського у зріст людини стояла на п'єдесталі, на полях якого розміщувалися написи, а з тилу — герб. Гетьман був зображений у церемоніальному обладунку і мантії, з булавою (атрибутом гетьмана) у правій руці, а лівою рукою притримував плащ. Коли пам'ятник розміщувався на Гетьманських валах, він був оточений неоготичною огорожею з відлитих металевих елементів.

На фото пам'ятника 1860-1870 років, коли ще не існувало будівлі Промислового музею (тепер Національного — проспекті Свободи, 20), за пам'ятником помітна класицистична забудова середини ХІХ століття: попередній будинок на проспекті Свободи, 22, а також два будинки, що вже не існують. Сьогодні на їхньому місці розташований т. зв. Вернісаж.

Пов'язані будівлі та простори

  • Алеї просп. Свободи (колишніх Гетьманських валів)

    Алеї з'явилися на місці західної частини оборонних мурів Львова, розібраних близько 1776 року. У I-ій пол. ХІХ ст. тут, уздовж берегів р. Полтви, проклали дві паралельні вулиці — основу майбутнього бульвару, та обсадили їх рядами тополь. У 1880-х рр. річку перекрили склепіннями, а упродовж 1888–1890 рр. тут, за проектом Арнольда Рьорінґа, висадили дерева, клумби і квітники.

    Детальніше
  • Алеї просп. Свободи (колишніх Гетьманських валів)

    Алеї просп. Свободи (колишніх Гетьманських валів)

Люди

Себастьян Фесінґер (Sebastian Fessinger) — львівський скульптор німецького походження у XVIII столітті

Джерела

  1. "Zrestaurowany pomnik Hetmana Jabłonowskiego", Dziennik literacki, 1860, nr 38, s. 303-304
  2. Przegląd polityczny powszechny, 16/5/1860, nr 39
  3. Postęp, 1860, nr 1, s. 14-16
  4. "Stanisław Jabłonowski, hetman wielki koronny", Przyjaciel Domowy, 9 28/02/1857, s.68-69
  5. Stanisław Kunasiewicz, Przechadzki archeologiczne po Lwowie, Z. 1. (Lwów, Drukarnia Zakładu Narodowego im. Ossolińskich, 1874), s. 12-14
  6. Jurij Biriulow, "Klasycyzm w rzeźbie lwowskiej XVIII i 1. połowy XIX w.", Rzeźba lwowska, (Warszawa: Wydawnictwo Neriton, 2007), s. 14-15
  7. Jurij Biriulow, "Nurt romantyczny w rzeźbie lwowskiej (1850-1870)", Rzeźba lwowska, (Warszawa: Wydawnictwo Neriton, 2007), s. 63
  8. Markian Prokopovych, Habsburg Lemberg: Architecture, Public Space, and Politics in the Galician Capital, 1772-1914, (West Lafayette, Indiana; Purdue University Press, 2008),  pp.90-91
  9. Ігор Мельник, Роман Масик, Пам'ятники та меморіальні таблиці міста Львова, (Львів: Центр Європи, 2012), с. 44-45, 100-101