...

Вул. Академіка Богомольця, 06 – Центр міської історії

ID: 8
Триповерховий житловий будинок споруджений у 1906 р. за проектом, розробленим у бюро Івана Левинського, як чиншова кам'яниця підприємця Леона Штаубера. Автором дизайну чільного фасаду є арх. Тадеуш Обмінський. Цей будинок у стилі орнаментальної сецесії – один із кращих зразків цього стилю у Львові, пам'ятка архітектури (ох.№М-6). Сьогодні значну його частину займає Центр міської історії Центрально-Східної Європи.

Історія

Ділянка даного будинку виникла у 1904 р., коли було прокладено вул. Богомольця (тоді Адама Асника) та розпарцельовано під забудову територію давньої вілли та садів, які тут були розташовані (давня адреса вул. Панська, 5 або конскр.№508 4/4). Власницею останньої була Клементина з Бохданів Вітославська (z Bochdanów Witosławska). Ділянку, де пізніше розмістився будинок №6, придбав підприємець Леон Штаубер (Stauber). Згодом їй присвоєно новий конскр.№907 4/4. Проект чиншової кам'яниці був розроблений у бюро Івана Левинського, зокрема чільний фасад спроектував арх. Тадеуш Обмінський (Obmiński), а розрахунок конструкцій виконав арх. Казимир Теодорович (Teodorowicz). У квітні 1905 р. Леон Штаубер подав проектну документацію на затвердження до магістрату (ДАЛО 2/1/126:16). Будівництво було завершене наступного року, а в серпні наданий дозвіл на заселення будинку (ДАЛО 2/1/126:33).

У міжвоєнний період власницею кам'яниці була Дора Штаубер-Бриндзова (Stauber-Bryndzowa), можливо, донька та спадкоємиця Леона Штаубера (ДАЛО 2/1/126: 1-2, 10). У 1936 р. реконструйовано помешкання на партері: з однієї п'ятикімнатної квартири, що займала половину поверху, утворено 2 двокімнатні. Перша залишилася повністю у фронтовому корпусі будинку, а друга – в офіцині (флігелі), до неї влаштовано вхід з подвір'я. Керував роботами будівничий ("майстер мулярський") Ян Смолінський (Smoliński). Збережена до сьогодні столярка вікон та внутрішніх дверей у цій частині будинку походить з часу цієї реконструкції.

У 1938 р. проводилися деякі ремонтні роботи, зокрема відремонтовано чільний фасад кам'яниці, інтер'єр сіней та сходової клітки (ДАЛО 2/1/126: 2-3).

З 2004 р. частину будинку займає "Центр міської історії Центрально-Східної Європи". Тут розміщені офіси, помешкання для дослідників. Також у будинку розташований офіс організації "Муніципальний розвиток та оновлення старої частини міста Львова". Сьогодні (2014 р.) житловою залишається 1 квартира.

Пов'язані історії

Архітектура

Будинок розташований у рядовій забудові вул. Богомольця. Це колишня чиншова кам'яниця, характерна для I десятиліття ХХ ст., коли будинки одразу проектувалися під'єднаними до мереж водопостачання та каналізації, а також електрики. За характером планування кам'яниця була сучасною: всі кухні та санвузли розташовані всередині квартир, а не скраю офіцин з доступом через галереї, як це було раніше. При цьому ці підсобні приміщення займають найгірші з точки зору природного освітлення місця. Декоративне вирішення будинку – у стилі орнаментальної сецесії, зі стилізованими елементами класичної архітектури.

Будинок триповерховий, з підвалами та невеликою мансардою з боку подвір'я. Мурований з цегли, отинькований. Підвальні перекриття – склепіння системи "Кляйна", міжповерхові – на металевих двотаврових балках. Конструкція даху – дерев'яна, кроквяно-стійкова. Покрівля бляшана, пофарбована у темно-червоний колір. У декорі фасаду застосовані ліпнина, майолікова плитка, кований метал. У вікнах сходової клітки – вітражі; внутрішні двері та вікна мають латунну фурнітуру; раніше у сінях були також латунні поручні.

У плані будинок П-подібний з прямокутним фронтовим корпусом та двома офіцинами, із замкнутим внутрішнім подвір'ям посередині. Згідно оригінального проекту, на кожному поверсі були розташовані по 2 п'ятикімнатні квартири. У них по 2 кімнати мали вікна на вулицю, по 3 – розміщувалися в офіцині. Кухні, туалети та ванні кімнати, а також комірки та ніші для слуг – були розміщені у фронтовому корпусі. Поруч одного з помешкань були розташовані чорнові гвинтові сходи, якими можна було піднятися на галереї, а звідти потрапити до кухонь, а також до пральні та прасувальні на мансарді.

Головний фасад симетричний. Композиційна схема більш характерна для історизму: чітка симетрія, членування фасаду стилізованим "великим" ордером із п'єдесталом, пілястрами та антаблементом. Найбільш декорованими є головний портал, а також бічні частини фасаду, завершені невеликими аттиками. На цю схему накладений багатий декор у стилі орнаментальної сецесії: стилізоване листя та квіти довкола порталу, огородження балконів 2-го поверху зі стилізацією кульбаб, вставки з ліпними листками під вікнами та на стилізованих капітелях пілястр.

У 1930-х рр. було переплановано помешкання на партері, внаслідок чого було утворено 2 двокімнатні квартири: одна у фронтовому корпусі, інша – в офіцині. Для цього перемурували деякі перегородки, заклали двері у несучій стіні, розширили одне з вікон в офіцині та розділили його на два.

З 2004 р. будинок займає Центр міської історії. В зв'язку з пристосуванням будинку під офісні приміщення, було здійснено деякі реконструкційні роботи.

Пов'язані місця

Опис

Вул. Академіка Богомольця, 03 – житловий будинок

Детальніше про місце
Опис

Вул. Академіка Богомольця, 04 – житловий будинок

Детальніше про місце
Опис

Вул. Академіка Богомольця, 05 – житловий будинок

Детальніше про місце
Опис

Вул. Академіка Богомольця, 07 – житловий будинок

Детальніше про місце
Опис

Вул. Академіка Богомольця, 08 – житловий будинок

Детальніше про місце
Опис

Вул. Академіка Богомольця, 09 – адміністративний будинок (кол. житловий)

Детальніше про місце
Опис

Вул. Академіка Богомольця, 11 – житловий будинок

Детальніше про місце
Опис

Вул. Академіка Богомольця, 11а – житловий будинок

Детальніше про місце

Персоналії

А. З. Родкін (Родкин)мешканець будинку у 1940 р.
Божена Ляховська (Bożena Lachowska)пенсіонерка, мешканка будинку у 1914 р.
Болеслав Дморовський (Bolesław Dmorowski)інженер (електричні лампи), мешканець будинку у 1914р.
Владислав Вайда (Władysław Wajda)службовець, мешканець будинку у 1910 р.
Владислав Дморовський (Władysław Dmorowski)слухач права, інженер, мешканець будинку у 1913–1914рр.
Гелена Поґоновська (Helena Pogonowska)вдова нотаріуса, мешканка будинку у 1914 р.
Дора Штаубер-Бриндзова (Dora Stauber-Bryndzowa) – співвласниця реальності та будинку.
І. І. Сосін (И. И. Сосин) мешканець будинку у 1940р.
Ірена Ґольдбeрґ (Irena Goldberg) – співвласниця будинку.
Казимир Теодорович (Kazimierz Teodorowicz) – архітектор з бюро Івана Левинського, виконав розрахунок конструкцій будинку.
Кароль Ґотфрід (Karol Gottfried)директор бюро "Петролеа", мешканець будинку у 1910 р.
Клара Ґріффель (Klara Griffel)приватна вчителька, мешканка будинку у1913 р.
Клементина з Бохданів Вітославська (Klementyna z Bochdanów Witosławska) – власниця давньої ділянки.
Лев Шелевич (Lew Szelewicz)архітектор, мешканець будинку у 1914 р.
Леон Штаубер (Leon Stauber)купець, власник реальності та будинку, проживав на вул. Галицькій, 17.
Лєшек Савіцький (LeszekSawicki)польський науковець, один із засновників Товариства любителів Львова у Вроцлаві.
М. Поґоновська (Pogonowska) – доктор, лікар шкірних та венеричних хвороб, мешканка будинку у 1932 р.
Маврицій Ґріффель (Maurycy Griffel)інженер, мешканець будинку у 1913р.
Мар’ян Томінський (Marjan Tomiński)управитель будинку, проживав на вул. Жижинській, 17.
Мєчислав Пашковський (Mieczysław Paszkowski) доктор, директор Спілчанського банку, мешканець будинку у 1913р.
Тадеуш Обмінський (Tadeusz Obmiński) – архітектор з бюро Івана Левинського, автор проекту чільного фасаду будинку.
Х. Штаубер (Stauber) – мешканець будинку у 1932 р. (власник кафе для жінок (пол. Konfekcja damska) на вул. Галицькій, 17.
Юзеф Блясбалґ (Józef Blasbałg) мешканець будинку у1937 р.
Ян Смолінський (Jan Smoliński) –майстер-будівничий, керівник будівельних робіт при реконструкції.

Інтерв'ю

Джерела

  1. Державний архів Львівської області (ДАЛО) 2/1/126 https://e.archivelviv.gov.ua/file-viewer/226908#file-637706 [доступ: 17.12.2024]
  2. Informator lwowski, 1932.
  3. Ksiega adresowa krolewskiego stolecznego miasta Lwowa (Lemberg, 1914).
  4. Lewicki Jakub, Między tradycją a nowoczesnością: Architektura Lwowa lat 1893–1918 (Warsaw: Towarzystwo Opieki nad Zabytkami, Wydawnictwo Neriton, 2005), 258-261.
  5. Skorowidz krolewskiego stolecznego miasta Lwowa (Lemberg, 1910).
  6. Skorowidz krolewskiego stolecznego miasta Lwowa (Lwow, 1920).
  7. Spis abonentow sieci telefonicznej..., 1937.
  8. Жук Ігор, "Львівська пам’ятка стилю модерн. Ансамбль вулиці Богомольця та його архітектор", Жовтень, 1983, №12, 83-85.
Автори опису – Ірина Котлобулатова, Христина Харчук, Ольга Заречнюк
Літературний редактор – Юлія Павлишин

Матеріали з Міського медіаархіву

Пов'язані зображення