Вул. Академіка Богомольця, 06 – Центр міської історії
Архітектура
Будинок розташований у рядовій забудові вул. Богомольця. Це колишня чиншова кам'яниця, характерна для I десятиліття ХХ ст., коли будинки одразу проектувалися під'єднаними до мереж водопостачання та каналізації, а також електрики. За характером планування кам'яниця була сучасною: всі кухні та санвузли розташовані всередині квартир, а не скраю офіцин з доступом через галереї, як це було раніше. При цьому ці підсобні приміщення займають найгірші з точки зору природного освітлення місця. Декоративне вирішення будинку – у стилі орнаментальної сецесії, зі стилізованими елементами класичної архітектури.
Будинок триповерховий, з підвалами та невеликою мансардою з боку подвір'я. Мурований з цегли, отинькований. Підвальні перекриття – склепіння системи "Кляйна", міжповерхові – на металевих двотаврових балках. Конструкція даху – дерев'яна, кроквяно-стійкова. Покрівля бляшана, пофарбована у темно-червоний колір. У декорі фасаду застосовані ліпнина, майолікова плитка, кований метал. У вікнах сходової клітки – вітражі; внутрішні двері та вікна мають латунну фурнітуру; раніше у сінях були також латунні поручні.
У плані будинок П-подібний з прямокутним фронтовим корпусом та двома офіцинами, із замкнутим внутрішнім подвір'ям посередині. Згідно оригінального проекту, на кожному поверсі були розташовані по 2 п'ятикімнатні квартири. У них по 2 кімнати мали вікна на вулицю, по 3 – розміщувалися в офіцині. Кухні, туалети та ванні кімнати, а також комірки та ніші для слуг – були розміщені у фронтовому корпусі. Поруч одного з помешкань були розташовані чорнові гвинтові сходи, якими можна було піднятися на галереї, а звідти потрапити до кухонь, а також до пральні та прасувальні на мансарді.
Головний фасад симетричний. Композиційна схема більш характерна для історизму: чітка симетрія, членування фасаду стилізованим "великим" ордером із п'єдесталом, пілястрами та антаблементом. Найбільш декорованими є головний портал, а також бічні частини фасаду, завершені невеликими аттиками. На цю схему накладений багатий декор у стилі орнаментальної сецесії: стилізоване листя та квіти довкола порталу, огородження балконів 2-го поверху зі стилізацією кульбаб, вставки з ліпними листками під вікнами та на стилізованих капітелях пілястр.
У 1930-х рр. було переплановано помешкання на партері, внаслідок чого було утворено 2 двокімнатні квартири: одна у фронтовому корпусі, інша – в офіцині. Для цього перемурували деякі перегородки, заклали двері у несучій стіні, розширили одне з вікон в офіцині та розділили його на два.
З 2004 р. будинок займає Центр міської історії. В зв'язку з пристосуванням будинку під офісні приміщення, було здійснено деякі реконструкційні роботи.Пов'язані місця
Персоналії
- Іван Левинський – Один з найвідоміших архітекторів Габсбурзького Львова, підприємець, один з найбільших роботодавців свого часу у місті. Його фірма була причетна до незліченних будівництв і реконструкцій по всьому Львову та краї. Викладач Вищої технічної школи, активний громадський діяч пов'язаний із українським народовецьким рухом. Фірма Левинського здійснювала проектування та будівництво будинку
- Леон Аппель – Купець, громадський діяч, графік, живописець-декоратор, вітражист, власник майстерні з виготовлення вітражів у Львові. При створенні будинку у 1907-1908 рр. була задіяна майстерня вітражів Аппеля.
- Андрій Бояров – Медіа-художник, дослідник львівського та українського авангарду, незалежний куратор, архітектор. Живе і працює поміж Україною, Польщею та Естонією. Тут проводилися художні виставки Андрія Боярова
- Євген Равський – Художник-живописець, акціоніст і багаторічний куратор культурного центру "Лялька" у Львові. Живе і працює у Львові. Тут відбувалася виставка Равського
Божена Ляховська (Bożena Lachowska) – пенсіонерка, мешканка будинку у 1914 р.
Болеслав Дморовський (Bolesław Dmorowski) – інженер (електричні лампи), мешканець будинку у 1914р.
Владислав Вайда (Władysław Wajda) – службовець, мешканець будинку у 1910 р.
Владислав Дморовський (Władysław Dmorowski) – слухач права, інженер, мешканець будинку у 1913–1914рр.
Гелена Поґоновська (Helena Pogonowska) – вдова нотаріуса, мешканка будинку у 1914 р.
Дора Штаубер-Бриндзова (Dora Stauber-Bryndzowa) – співвласниця реальності та будинку.
І. І. Сосін (И. И. Сосин) – мешканець будинку у 1940р.
Ірена Ґольдбeрґ (Irena Goldberg) – співвласниця будинку.
Казимир Теодорович (Kazimierz Teodorowicz) – архітектор з бюро Івана Левинського, виконав розрахунок конструкцій будинку.
Кароль Ґотфрід (Karol Gottfried) – директор бюро "Петролеа", мешканець будинку у 1910 р.
Клара Ґріффель (Klara Griffel) – приватна вчителька, мешканка будинку у1913 р.
Клементина з Бохданів Вітославська (Klementyna z Bochdanów Witosławska) – власниця давньої ділянки.
Лев Шелевич (Lew Szelewicz) – архітектор, мешканець будинку у 1914 р.
Леон Штаубер (Leon Stauber) – купець, власник реальності та будинку, проживав на вул. Галицькій, 17.
Лєшек Савіцький (LeszekSawicki) – польський науковець, один із засновників Товариства любителів Львова у Вроцлаві.
М. Поґоновська (Pogonowska) – доктор, лікар шкірних та венеричних хвороб, мешканка будинку у 1932 р.
Маврицій Ґріффель (Maurycy Griffel) – інженер, мешканець будинку у 1913р.
Мар’ян Томінський (Marjan Tomiński) – управитель будинку, проживав на вул. Жижинській, 17.
Мєчислав Пашковський (Mieczysław Paszkowski) – доктор, директор Спілчанського банку, мешканець будинку у 1913р.
Тадеуш Обмінський (Tadeusz Obmiński) – архітектор з бюро Івана Левинського, автор проекту чільного фасаду будинку.
Х. Штаубер (Stauber) – мешканець будинку у 1932 р. (власник кафе для жінок (пол. Konfekcja damska) на вул. Галицькій, 17.
Юзеф Блясбалґ (Józef Blasbałg) – мешканець будинку у1937 р.
Ян Смолінський (Jan Smoliński) –майстер-будівничий, керівник будівельних робіт при реконструкції.
Інтерв'ю
Джерела
- Державний архів Львівської області (ДАЛО) 2/1/126 https://e.archivelviv.gov.ua/file-viewer/226908#file-637706 [доступ: 17.12.2024]
- Informator lwowski, 1932.
- Ksiega adresowa krolewskiego stolecznego miasta Lwowa (Lemberg, 1914).
- Lewicki Jakub, Między tradycją a nowoczesnością: Architektura Lwowa lat 1893–1918 (Warsaw: Towarzystwo Opieki nad Zabytkami, Wydawnictwo Neriton, 2005), 258-261.
- Skorowidz krolewskiego stolecznego miasta Lwowa (Lemberg, 1910).
- Skorowidz krolewskiego stolecznego miasta Lwowa (Lwow, 1920).
- Spis abonentow sieci telefonicznej..., 1937.
- Жук Ігор, "Львівська пам’ятка стилю модерн. Ансамбль вулиці Богомольця та його архітектор", Жовтень, 1983, №12, 83-85.
Літературний редактор – Юлія Павлишин
Матеріали з Міського медіаархіву
Пов'язані зображення