...

Антоній Попель

1865-1910
ID: 42
Скульптор, педагог. Один з провідних львівських скульпторів кін. ХІХ – поч. ХХ ст.

Антоній Сулима Попель (Antoni Sulima Popіel) (1865 р., Щакова?*, Польща – 1910 р., Львів) – скульптор, педагог. Брат живописця Тадеуша Попеля (1863 р., Щуцін?*, Польща – 1913 р., Краків).

Навчався у Краківській школі образотворчих мистецтв (1882–1885), потім у Віденській академії мистецтв (1885–1888). З 1888 р. жив у Львові та працював викладачем малювання і скульптури у Львівській політехніці. У Львові мав студію, де отримали певні навички моделювання його учні Казимира Малачинська-Пайздерська (Kazimiera Małaczyńska-Pajzderska), Люна Дрекслер (Luna Amalia Drexler), Михайло Паращук та ін. Михайла Паращука скульптор пізніше залучив до співпраці під час виконання пам'ятника Адамові Міцкевичу (Adam Mickiewicz) у Львові, виготовленні орнаментального декору при спорудженні Музею художнього промислу (1898–1903) тощо.

Антоній Попель входив до когорти провідних львівських скульпторів кін. ХІХ – поч. ХХ ст. Цей період в історії мистецтва Львова був позначений переходом від мистецтва історизму з досить характерним для нього академізмом до різноманітних напрямків нового мистецтва. Навчання у Віденській академії мистецтв сприяло виробленню у скульптора індивідуальної пластичної мови, що мала багато спільного зі стилістикою віденського академізму. Одночасно в його роботах можна прослідкувати і елементи неостилів ХІХ ст., і елементи модернізму поч. ХХ ст.

Працював у жанрах меморіальної, монументальної, портретної, іноді – релігійної пластики. За двадцять з лишком років життя у Львові Антоній Попель створив велику кількість скульптур, більшість з яких, на щастя, і нині прикрашають історичні місця Львова і фасади будинків.

Беручи участь в оздобленні багатьох солідних львівських споруд, він співпрацював не тільки з архітекторами, але й з іншими львівськими скульпторами. Наприклад, з Леонардом Марконі (Leonard Marconi) (1835–1899), за проектами або моделями якого він виконав алегоричні скульптури для готелю "Жорж". За проектом Леонарда Марконі (з доповненнями Юзефа Каєтана Яновського (Józef Kajetan Janowski)) арх.-буд. Едмунд Жихович (Edmund Żychowicz) у 1898–1904 рр. спорудив будівлю Промислового музею. Первісно споруда була декорована скульптурами роботи Петра Войтовича (Piotr Wójtowycz) та Антонія Попеля. Але 1952 р., у зв'язку з переобладнанням будинку під Музей В. І. Леніна, скульптури на фасаді були знищені. Лише в інтер'єрі збереглася стінна орнаментика, що була виконана Попелем та Михайлом Паращуком. За проектом Леонарда Марконі Попель також створив пам'ятники Тадеушу Костюшку (Tadeusz Kościuszko) у Вашингтоні та Кракові.

Серед знакових львівських споруд поч. ХХ ст., в будівництві та оздобленні яких була залучена велика кількість митців, стали Великий міський театр (1895–1900 рр., арх. Зиґмунт Ґорґолевський (Zygmunt Gorgolewski)) та Львівський залізничний вокзал (1902–1904 рр., проект Владислава Садловського (Władysław Sadłowski)). У скульптурному оздобленні цих споруд Антонію Попелю належить одна з провідних ролей.

Значне місце в творчості скульптора займала монументальна пластика. Найбільш відомою його роботою в цьому жанрі став пам'ятник Адаму Міцкевичу (1904) у Львові. До 1945 р. перед головним входом до колишнього міського казино (просп. Шевченка, 13, 1874 р., арх. Людвік Вежбицький (Ludwik Wierzbicki)) стояв пам’ятник польському поету Корнелю Уєйському (Kornel Ujejski) роботи Попеля, який був відкритий у 1901 р. Антоній Попель був також автором пам'ятника письменнику Юзефу Коженьовському (Józef Korzeniowski) у Бродах Львівської області.

З монументальною пластикою у творчості скульптора була тісно пов'язана пластика портретна. Він створив велику кількість скульптурних портретів, про що свідчать каталоги мистецьких виставок, публікації в періодиці, інвентарні матеріали музеїв, зокрема Львівської галереї мистецтв.

1901 р. громадою міста, як один із провідних скульпторів Львова, був обраний членом Комітету з будівництва костелу св. Єлизавети (Ельжбети) у Львові.

1902 р. Антоній Попель за проектом арх. Владислава Ґодовського (Władysław Godowski) збудував для себе віллу на вул. Ісаковича, 6 (нині – вул. Горбачевського), яка була перебудована в 1930-х рр.

Похований на Личаківському кладовищі у Львові на полі №57.

* Питання про місце народження братів Попелів залишається відкритим, адже населені пункти Щакова та Щуцін, які в польських довідкових джерелах фігурують як місце їхнього народження, відсутні на мапі Польщі. Хоча існує містечко Щучин на північному заході Польщі неподалік від кордону з Білоруссю.
Пов'язані історії

Пов'язані місця

Опис

Вул. Івана Федорова, 09 – Друкарня поліграфічного училища

Детальніше про місце
Опис

Пл. Катедральна, 1 – катедральний костел Успіння Діви Марії

Детальніше про місце
Опис

Вул. Князя Романа, 01-03 – корпус НУ "Львівська політехніка" (кол. "Палац справедливості")

Автор алегоричної скульптури правосуддя (1896 р.) у північному вестибюлі.

Детальніше про місце
Опис

Просп. Свободи, 28 – Oперний театр

Займався скульптурним оздобленням Великого міського театру.

Детальніше про місце
Опис

Просп. Свободи, 20 – Національний музей ім. А. Шептицького

Антоній Попель був автором споруди Музею та займався виготовленням для нього орнаментального декору.

Детальніше про місце
Опис

Просп. Шевченка – колишній пам'ятник Корнелю Уєйському

Був автором пам’ятника польському поету Корнелю Уєйському, який знаходився на цьому місці з 1901 по 1945 рр.

Детальніше про місце
Опис

Просп. Свободи

Детальніше про місце
Опис

Вул. Театральна, 13 – церква св. Петра і Павла (кол. костел єзуїтів)

Автор корони для ікони Матері Божої Замилування і кутої огорожі перед нею (1905 р.).

Детальніше про місце
Опис

Вул. Горбачевського, 06 – вілла (не існує)

Займався зведенням (1902 р.) і був власником цієї вілли.

Детальніше про місце
Опис

Пл. Міцкевича, 01 – готель "Жорж"

Виконав скульптури "Європи", "Азії", "Америки" і "Африки", а також рельєф св. Георгія для готелю.

Детальніше про місце
Опис

Просп. Шевченка, 13 – Обласна бібліотека (колишнє Міське казино)

Був автором пам’ятника Корнелю Уєйському, який знаходився на цьому місці перед входом до колишнього казино.

Детальніше про місце
Опис

Пл. Двірцева, 1 – Центральний залізничний вокзал

Займався скульптурним оздобленням Львівського залізничниого вокзалу.

Детальніше про місце
Опис

Пл. Міцкевича – пам'ятник Адамові Міцкевичу

Антоній Попель разом зі своїм учнем Миколою Паращуком працювали над пам’ятником.

Детальніше про місце
Опис

Пл. Кропивницького, 1 – церква св. Ольги і Єлизавети (кол. костел св. Єлизавети)

1901 р. був обраний членом Комітету з будівництва костелу св. Єлизавети.

Детальніше про місце
Опис

Вул. Мечнікова – Личаківський цвинтар

Похований на полі № 57.

Детальніше про місце
Опис

Вул. Самчука, 14 – корпус кафедри фізичної культури Національного університету “Львівська Політехніка”

Займався скульптурним оздобленням споруди колишнього Палацу мистецтв.

Детальніше про місце
Опис

Вул. Костюшка, 11 – Львівський державний інститут фізичної культури

Детальніше про місце
Опис

Вул. Раппапорта, 8 – Міська клінічнa лікарня

Детальніше про місце
Опис

Вул. Бандери, 12 – Національний університет "Львівська політехніка"

Працював викладачем малювання і скульптури.

Детальніше про місце

Праці та проекти

Роботи у Львові:

1894 р.скульптурне оздоблення Палацу Мистецтв у Стрийському парку (арх. Францішек Сковрон (Franciszek Skowron)), тепер – спортивний корпус НУ "Львівська політехніка".
1896 р.скульптури левів та фігура "Юстиція" в інтер’єрі колишнього Палацу Справедливості для Вищого Галицького суду (корпус №19 НУ "Львівська політехніка") на вул. Князя Романа, 1/3 (1891–1895 рр., арх. Францішек Сковрон).
1895-1900 рр. – "Радощі і страждання життя" – алегорична скульптурна композиція з 10-ти фігур на фронтоні Великого міського театру (арх. Зиґмунт Ґорґолевський) розміром 4,2х20 м із фігурами майже триметрової висоти та алегорична скульптура "Комедії" в лівій ніші головного фасаду театру; участь у виконанні фігур муз, що оздоблюють аттик.
1898-1900 рр. – Фонтан із мармуровою фігурою оголеної німфи при вході до Пасажу Міколяша (кол. торгова галерея між вул. Коперника та Крутою (М. Вороного), за проектом Альфреда Захаревича (Alfred Zachariewicz) та Івана Левинського). Не зберігся.
1901 р. – Алегоричні скульптури "Європи", "Азії", "Америки" і "Африки", а також рельєф св. Георгія на фронтоні готелю "Жорж" (1901 р., архітектурно-будівельна фірма Івана Левинського та Юліана Цибульського за проектом віденських арх. Германа Гельмера (Hermann Helmer) та Фердинанда Фельнера (Ferdinand Fellner)).
1901 р.пам'ятник польському поету Корнелю Уєйському перед будинком колишнього міського казино на просп. Шевченка, 13 (1874 р., арх. Людвік Вежбицький). Перевезений до Щеціна.
1895-1903 рр. – Скульптурне оздоблення колишнього будинку Крайового банку (арх. Юліан Цибульський), тепер будинок Інституту фізичної культури на розі вул. Костюшка, 11 та пл. Григоренка, 2.
1898-1904 рр. – Скульптура на фасаді Промислового музею (арх. Едмунд Жихович; нині – один із корпусів Національного музею українського мистецтва). Знищена в 1952 р.
1902-1904 рр. – Алегоричні постаті "Торгівля" і "Промисловість" у нішах обабіч порталу Головного залізничного вокзалу (за проектом Владислава Садловського).
1903 р. – бюст Мавриція Лазаруса в інтер’єрі єврейського шпиталю на вул. Раппапорта.
1904 р. – епітафія Леона (Leon) та Ядвіги Сапігів (Jadwiga Sapieha) у мармурі та бронзі в стилі необароко біля головного вівтаря Латинського катедрального костелу.
Поч. ХХ ст. – Кам'яний герб над входом до будинку друкарні Ставропігійського інституту на вул. Федорова, 9 (поч. ХХ ст.).

Персоналії

Джерела

Джерела:

  1. Центральний державний історичний архів у м. Львові (ЦДІАЛ) 701/2/1449.
  2. Birulow J., Secesja we Lwowie (Warszawa: Wydawnictwo Krupski i S-ka, 1996), 13, 137.
  3. Katalog I wystawy Związku Artystów Polskich we Lwowie (Lwów, kwiecień 1903), 2 poz.
  4. Katalog II wystawy wystawy Związku Artystów Polskich we Lwowie (Lwów, kwiecień 1904), 1 poz.
  5. Katalog wystawy TPSP we Lwowie (Lwów, 1904), 2 poz.
  6. Lwów. Ilustrowany przewodnik (Lwów: Centrum Europy, 2006), 35, 43, 69, 74, 77, 81, 94, 125, 155, 185, 273.
  7. Petriakowa F., Pomnik Adama Mickiewicza we Lwowie. Z dziejów powstania, "Przegląd Wschodni. Historia i współczesność polaków na Wschodzie", 1994, T. III, zeszyt 2 (10), 215-232.
  8. Wystawa dziel sztuki do wygrania (Lwów, 1917), 2 poz.
  9. Wystawa posmiertna prac śp. Popiela Antoniego urządzona staran iem Związku Studentów Architektury we Lwowie. Dodatek do katalogu Powszechnej wystawy sztuki polskiej we Lwowie (Lwów, 1910), №87-113.
  10. Бірюльов Юрій, Мистецтво львівської сецесії (Львів: Центр Європи, 2005), 85, 86, іл.: 200, 202.
  11. Бучковский Б., Костел св. Елизаветы, "Высокий Замок". Спецвыпуск "Старый Львов", 1992, №4, с. 2, 3.
  12. Вуйцик В. С., Державний історико-архітектурний заповідник у Львові (Львів: Каменяр, 1991), 37, 42.
  13. Глембоцька Г., Новіков А., Юліуш Войцех Белтовський і мистецтво скульптури у Львові кінця ХІХ – поч. ХХ ст., "Народознавчі зошити" (Інститут народознавства НАН України, Львів), 2005, №№ 1-2, 119.
  14. Гранкін Павло, Соболєвський Є., Львівський оперний театр: історія будови та реставрації, "Будуємо інакше", 2000, №6, 47; 2001, №1, 42.
  15. Інвентарна документація Львівської галереї мистецтв.
  16. Карта-схема "Личаківський цвинтар" (Львів, 1992), №111.
  17. Каталог гравюр ХУІІ – ХХ ст. з фондів Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника АН УРСР (Київ: Наукова думка, 1989), 40, іл.: 72, 187, 234, 247.
  18. Кос Г., Федина Р., Вулиця Руська у Львові (Львів, 1996), 69.
  19. Котлобулатова Ірина, Львів на фотографії. 1860–2006 (Львів: Центр Європи, 2006), 141, 148, 214, 230, 250, 259.
  20. Львів. Туристичний довідник (Львів: Центр Європи, 1999), 112, 122, 123, 129, 156, 217, 268, 269, 307, 476.
  21. Митці України. Енциклопедичний довідник (Київ, 1992), 470-471.
  22. Образи зниклого світу. Євреї Східної Галичини (середина ХІХ ст. – перша третина ХХ ст.). Каталог виставки (Львів: Центр Європи, 2003), 83, 98, іл.: 102.
  23. Паламарчук О., Пилипюк В., Львовский государственный академический театр оперы и балета им. Ивана Франко. Фотопутеводитель (Киев: Мистецтво, 1988).
  24. Сьомочкін Ігор, Леонард Марконі. Сторінки творчої біографії, "Народознавчі зошити" (Львів, Інститут народознавства НАН України), 1996, №4, 250.
  25. Сьомочкін Ігор, Французька скульптура і архітектурно-оздобна пластика Львова 2-ї пол. ХІХ ст. Зв'язки і впливи (Львів, 1994), 44-47.
Автор – Галина Глембоцька
Літературний редактор – Юлія Павлишин