Вул. Театральна, 18 – будинок природничого музею (кол. палац)
Палац є найкращою пам'яткою раннього класицизму в житловій архітектурі міста. Ймовірним автором проекту був архітектор П'єр-Дені Ґібо. Будинок пов'язаний із Дідушицькими, відомою магнатською родиною вчених і громадських діячів. У кін. ХІХ ст. Граф Володимир Дідушицький заснував тут Природничий музей. Пам'ятка архітектури (ох. №1263).
Архітектура
Будинок розташований в історичному середмісті Львова, в кварталі на північний захід від Ринкової площі; займає широку парцелю, що об’єднує три первісні. В забудові вулиці відіграє роль акценту.
Будинок триярусний з підвалами, збудований з цегли і каменю, отинькований, з цоколем обличкованим тесаним каменем. У плані має форму нерегулярного чотирикутника з внутрішнім подвір'ям. Чільний фасад ордерної композиції, дев'ятиосьовий, центральна частина виділена ризалітом з портиком на рівні другого-третього ярусів. Портик у вигляді чотирьох дорійських колон, на які опирається антаблемент із трикутним фронтоном. Власне портик надає будинку класицистичного шарму. Партер декорований французьким (дощаним) рустом, два поверхи об'єднують пілястри та колони. Архітектурна пластика підкреслена активними трикутними та лучковими сандриками над вікнами другого ярусу. Скульптурним декором служать голови в тимпанах лучкових сандриків і такі ж — під балконом над в'їзною брамою. Крім них, сухий геометризм архітектурних деталей пожвавлюють делікатні ліпні гірлянди під сандриками. Саме ці дрібні декоративні елементи характеризують архітектуру 1780–1790-х рр., тобто ранній класицизм. Будинок, незважаючи на застосування в ньому "великого ордеру", позбавлений монументальності, здається камерним і затишним.
В'їзна брама перекрита півциркульним склепінням із розпалубками на підпружній арці посередині. Брама отинькована, побілена. Внутрішнє розпланування будинку анфіладне, з великим залом на другому поверсі. Пивниці перекриті циліндричними склепіннями, підвали і поверхи — пласкими стелями. Головні тримаршові сходи зі штучного каменю, з кованим огородженнням та дерев'яним поруччям освітлює ліхтар. Бічна сходова клітка дерев'яна тримаршова з дерев'яними балясинами і точеними стовпцями, шахта сходової клітки з дерев'яним механічним ліфтом.
Пов'язані місця
Персоналії
- Юрій Полянський – Географ, геолог, військовий Української галицької армії, діяч Української віськової адміністрації та Українського таємного університету. Із 30 червня до 15 вересня 1941 року — бургомістр Львова.
- Ґеорґ Брандес – Візит данського літератора до Львова у 1898 році
Альфред Гауснер (Alfred
Hausner) — банкір, власник кам'яниці
від 1866 р.
Фридерик Гауснер (Fryderyk Hausner) — банкір, власник
кам'яниці від 1852 р.
Ґебсателлі (Gebstatelli) — львівська міщанська родина.
П'єр Дені Ґібо (Pierre Denis Gibaut) — львівський
архітектор кінця XVIII ст., француз за походженням, обіймав посаду інспектора
будівництва при Губернії, крім безпосередніх робіт для міста (проект міського
освітлення, нагляд за розбиранням оборонних мурів і споруд тощо), виконував
замовлення місцевих магнатів і міщан, найбільш вірогідний автор палацу.
Йоган Дистль (Johann Dystl) — львівський купець.
Володимир Дідушицький (Włodzimierz Dzieduszycki, 1852–1899)
— граф, відомий вчений і громадський діяч, власник кам'яниці від 12 грудня 1868
р.
Тадеуш Дідушицький (Tadeusz Dzieduszycki) — син
Володимира, який опікувався збіркою до 1905 р.
Тадеуш Домбровський (Tadeusz Dombrowski, †1787) – власник
Пекарської кам'яниці.
Макс фон Крус (Maks fon Krus) — львівський архітектор
кінця XVIII ст.
Кароліна Лебак з Пахів (Karolina
Lebak) — власниця будинку від 1845 р.
Мьорц (Мерц, Mórz, Mórtz) — директор львівського
будівельного уряду, архітектор кін. XVIII ст.
Христофор Мурадович (Krzysztof Muradowicz) — львівський
архітектор кін. XVIII ст.
Яків Пах (Jakób Pach) — член львівської міщанської
родини.
Фридерик Пахман (Fryderyk Pachman) — львівський
архітектор кін. XVIII ст.
Вінцент Равський-старший (Wincent Rawski, †1876) — архітектор,
1869 р. керував ремонтними роботами палацу Дідушицьких на вул. Курковій
(Лисенка, 15).
Ян Ракель (Jan Rakel) — власник кам'яниці на вул. Краківській,
5, годинникар.
Євген Соболевський — архітектор, автор проекту реставрації 1984 р.
Клеменс Ксаверій Фесінґер (Klemens Ksawery Fesinger) —
львівський архітектор кін. XVIII ст.
Йосиф Щепанський (Józef Szczepański, †1815) — власник
Пекарської кам'яниці з 1793 р.; магнат, який відкупив сусідні ґрунти і будинки
та звів нову велику кам'яницю.
Тадеуш Щепанський (Tadeusz Szczepański) — син Йосифа та
його єдиний спадкоємець.
Джерела
- Державний архів Львівської області (ДАЛО) 2/2/5245.
- Науково-технічний архів ДП Інституту "Укрзахідпроектреставрація", Л-189.
- Kronika domowa Dzieduszyckich (Lwów, 1865).
- Włodzimierz Dzieduszycki, Przewodnik po muzeum im. Dzieduszyckich we Lwowie (Lwów, 1895).
- Борис Мельник, Вулицями старовинного Львова (Львів: В-во "Світ", 2002), 141-142.
- Володимир Вуйцик, "Вулиця Театральна, 18", Вісник Інституту "Укрзахідпроектреставрація", 2004, Ч. 14, 148-151.
- Львів на фотографії (Львів: Центр Європи, 2008), 19.
- Христина Ковальчук, "Архітектура Львова кін. XVIII-поч. ХІХ ст.", Архітектура Львова: Час і стилі. XIII–XXI ст., 192-194.
Редактор — Ігор Жук
Літературна редакторка — Юлія Павлишин
Матеріали з Міського медіаархіву
Пов'язані зображення