Просп. Свободи, 13 – "Ґранд-готель" ID: 387

"Ґранд-Готель" (1892–1893, арх. Еразм Герматник, Зиґмунт Кендзерський, ск. Леонард Марконі, ; 1930-і рр. — перепланування першого поверху). Історизм (необароко). Будинок у ряді вуличної забудови на західній стороні центрального проспекту міста. Складав єдиний комплекс з пасажем Гаусмана (тепер — проїзд Крива Липа). Після Другої світової війни тут спочатку був готель "Львів", а пізніше "Верховина". Проектні роботи з реставрації та реконструкції будинку проведено в 1991–1992 рр. Нині (2009 p.) — це один з найбільш комфортабельних готелів Львова.

Історія

Ґранд-готель побудований 1892–1893 рр. як готель на замовлення Єфроніма Гаусмана за проектом архітектора Еразма Герматніка. Архітектор не встиг закінчити будівництво. Після смерті Е. Герматніка в 1893 році  будівельні роботи продовжував архітектор Зиґмунт Кендзерський. Скульптури (могутні фігури атлантів) виконані скульптором Леонардом Марконі (1893 р.). Готель відкрито у грудні 1893 року. На першому поверсі готелю містилися раніше крамниці, зокрема художній салон Яна Бромільського з меблями роботи Франциска Тенеровича. На верхніх поверхах розташовувалися 48 готельних номерів і ресторан. Разом з пасажем Гаусмана (тепер проїзд Крива Липа), побудованим в 1893–1895 рр., Гранд-готель складав єдиний комплекс. В 1893 році готель отримав електричне освітлення і вважався за рівнем комфорту одним з найкращих у Львові. 

Після Другої світової війни тут спочатку був готель "Львів", а пізніше "Верховина". Проектні роботи з реставрації та реконструкції будинку проведено в 1991–1992 рр. Вестибюль прикрашає вітраж "Галичина", виконаний Григорієм Комським (1992 р.). Нині Гранд-готель — один з найбільш комфортабельних готелів Львова, він об'єднаний з сусіднім будинком № 11 (для використанням першого поверху будинку під ресторан), зведеним у 1882–1884 рр. як готель "Центральний" (проект арх. Еммануїла Галля).

Архітектура

Цегляний, тинькований, чотириповерховий, з мансардним поверхом горища, у плані — Г-подібний. Композиція фасаду — центральноосьова. Фасад у нижніх ярусах рустований, у верхніх — членований пілястрами, над карнизом завершений аттиковою балюстрадою. Вікна арочної та прямокутної форми, в обрамленнях, на мансарді — люкарни, на першому поверсі — вітрини. Центральну вісь акцентує балкон зі скульптурами атлантів (скульпт. Л. Марконі).

Внутрішнє планування коридорне, з двостороннім розміщенням номерів. В інтер'єрах зберігся ліпний декор.

Зразок архітектури доби пізнього історизму.

Люди

Серед тимчасових мешканців готелю була Леся Українка.

Джерела