...

Вул. Дудаєва, 9 – житловий будинок

ID: 2235
Будинок Політехнічного товариства — один з найкращих зразків архітектури Львова стилю модерн (1906). Емблема Товариства з символічними знаками його представницьких професійних угруповань, розміщена на фасаді, сприймається як масонський знак.

26 лютого 1980 р. рішенням Львівського облвиконкому № 130 будинок внесли до Списку пам’яток місцевого значення (Ох. № 156-М).

Історія

1877 р. у Львові було створено Товариство техніків, метою якого було поширення технічних знань та взаємної допомоги. Спочатку Товариство об'єднувало молодих інженерів, що закінчили Технічну академію у Львові. Після того як 1878 р. Технічну академію перейменували на Політехнічну школу, Товариство назвали Політехнічним. Першим головою Товариства був барон Роман Ґостковський (Roman Gostkowski). До Політехнічного товариства входили інженери різних спрямувань. В емблемі Товариства поряд із літерами "ТР" (Towarzystwo Politechniczne — прим. ред.) переплелися циркуль, молотки, зубчасте колесо і трикутник. Серед членів Товариства були також знамениті архітектори Львова, зокрема Юліан Захарієвич (Zachariewicz), Іван Левинський, Казимир Мокловський (Kazimierz Mokłowski), Альфред Каменобродський (Kamienobrodzki), Владислав Галицький (Władysław Halicki), Маріан Нікодемович (Marian Nikodemowicz), Владислав Дердацький (Władysław Derdacki) та ін. Для зібрань, спілкування, проведення лекцій, концертів тощо 1906 р. на тодішній вул. Зиморовича Товариство звело Дім Політехнічного товариства. Проект, щобув затверджений 1905 р., розробив архітектор Вінцент Равський-молодший (Wincenty Rawski Junior), скульптурне оздоблення, зокрема маска сатира у вестибюлі, належить Едмунду Плішевському (Pliszewski). Перекриття залу засідань у вигляді світлової стелі зі скла на прокатному профілі під ліхтарем монтувала фірма Зиґмунта Пйотровича і Яна Шумана (Piotrowicz a Schumann).

За радянських часів будинок став житловим, лекційний зал пристосували під спортивний зал для боротьби. Стіни помалювали олійною фарбою, в кілька шарів. Світловий ліхтар, що перекриває лекційний зал, вкрили шиферними плитами радянського зразка. 

Пов'язані історії

Архітектура

Будинок зведений із цегли і залізобетону, у стилі модерну з неоготичними і неоренесансними елементами. Базований на прямокутному плані з подвір’ям-колодязем, чотириповерховий; з тилу прилягає одноповерхова споруда лекційного залу. Фасад, увінчаний неоренесансним аттиком у вигляді волют і стилізованих листків із символічними знаками — трикутник і циркуль — будівничих і архітекторів, має декор зі штучного каменю та майолікових вставок. Над трьома центральними вікнами третього поверху був поміщений напис "Dom Towarzystwa Politechnicznego". На міжвіконному простінку рустованого партерового ярусу поміщений вензель у вигляді листків аканту та виноградної лози з символічними знаками представницьких професійних угруповань Політехнічного товариства (архітектори, будівничі, механіки, урядовці та ін.). Асиметричне розташування входу і сходової клітки архітектор підкреслив на тій же вертикальній осі одноярусним залізобетонним еркером, що завершується балюстрадою балкону. Входові двері мистецької ковальської роботи у профільованому арковому порталі зі світликом готичної форми з кованими ґратками рослинного мотиву. Архітектурний вистрій фасаду поєднує модерновий готичний і ренесансний декори. Природний колір декору фасаду увиразнений на тлі відкритого цегляного мурування. Віконні прорізи оздоблені готизуючими порталами з листяним декором у тимпанах та майоліковими вставками. Міжвіконні простінки третього поверху оздоблені готичними колонками з іонійськими капітельками і ребристими консольками.

Розпланування будинку — анфіладне, на кожному поверсі розташовано по два помешкання. Вестибюль перекритий діамантовим склепінням із готизуючими підп’ятниками, стіни оздоблені дощатим рустом і завершені карнизом у вигляді горизонтальної гірлянди, з великою барельєфною маскою сатира при вході. Одноповерховий овальний зал засідань, що прилягає з подвір’я, пишно оздоблений рослинним орнаментом, монограмою "TP" над входом;освітлений крізь світловий ліхтар.

Загалом будинок є одним з найкращих зразків архітектури Львова стилю модерн з історизуючими ремінісценціями.

Персоналії

Роман Ґостковський (Roman Gostkowski) (1837–1912) — інженер-залізничник, перший голова Політехнічного товариства у Львові в 1877–1885 рр., ректор львівської політехнічної школи у 1897–1898 рр.
Юліан Захаревич (Julian Zachariewicz) (1837–1898) відомий архітектор, член Політехнічного товариства у Львові, ректор львівської політехнічної школи у 1881–1882 рр.
Казимир Мокловський (Kazimierz Mokłowski) (1869–1905) відомий архітектор, історик та теоретик мистецтв, член Політехнічного товариства у Львові
Альфред Каменобродський (Kamienobrodzki) (1844–1922) відомий архітектор, член Політехнічного товариства у Львові.
Владислав Галицький (Władysław Halicki) (1850 — після 1939) відомий архітектор, член Політехнічного товариства у Львові.
Маріан Нікодемович (Marian Nikodemowicz) (1890–1952) відомий архітектор, член Політехнічного товариства у Львові.
Владислав Дердацький (Władysław Derdacki) (1882–1951) відомий архітектор, член Політехнічного товариства у Львові.
Вінцент Равський-молодший (Wincenty Rawski Junior) (1850–1927) — архітектор, член Політехнічного товариства у Львові, автор проекту будинку на вул. Дудаєва, 9.
Едмунд Плішевський (Edmund Pliszewski)відомий львівський скульптор, автор скульптурного декору будинку.

Організації

Джерела

1. Державний архів Львівської області (ДАЛО) 2/1/7130
2. Архітектура Львова. Час і стилі (Львів: Центр Європи, 2008), 443.
3. Czasopismo Techniczne (Lwów, 1907).

 


Авторка опису —  Оксана Бойко