Казимир Бартель

1882-1941
ID: 92
Педагог, професор архітектури у Львівській політехніці, політичний діяч.

Казимир Бартель (Kazimierz Bartel) (3.03.1882, Львів – 26.07.1941, Львів) — педагог, професор архітектурного факультету Львівської політехніки, політик.

Казимир Бартель народився у робітничій сім'ї залізничного машиніста. Народну школу він відвідував у Стрию, але через незначні успіхи у навчанні був відданий батьками на навчання у слюсарних майстеренях залізниці. Ця робота розбудила в ньому інтерес до технічних наук. У 1896 році розпочав навчання у Державній промисловій школі у Львові на відділенні слюсарства, а в 1897–1998 навчальному році засвоював спеціальність "будівниче слюсарство", паралельно навчаючись у реальній школі. З 1899 по 1901 відвідував заняття у відкритих майстернях рисунку та моделювання тієї ж школи. У 1901 році поступив до механічного відділення Львівської політехніки. Одночасно, в 1903–1907 рр., відвідував лекції з математики та філософії у Львівському університеті ім. Франца І.

У 1908 році Казимир Бартель пройшов курс фахового вдосконалення у Мюнхені, після чого його прийняли до Львівської політехніки викладачем нарисної геометрії у 1909-му. Протягом більш ніж тридцяти років (1910–1941) керував І кафедрою нарисної геометрії. У 1921–1922 н. р. став деканом архітектурного факультету Політехніки, а в 1930–1931 рр. — її ректором. Із 1928 року і до кінця життя викладав у Політехніці теорію малярської перспективи.

Був автором багатьох наукових праць, у т.ч. підручника з нарисної геометрії (1919). Робота Казимира Бартеля "Живописна перспектива" (з 397 ілюстраціями, Львів-Варшава, 1928), перекладена на декілька мов світу, була найвагомішою у його творчому доробку.

З 1920-х років брав активну участь у політичному житті країни: у 1922 році — депутат сейму Речі Посполитої; в 1926-му, 1928–1929 та 1929–1930 — прем'єр-міністр; у 1926–1927 — віце-прем'єр міністр; у 1938–1939 — сенатор. На початку своєї політичної кар'єри був наближеним до маршала Пілсудського (Józef Piłsudski), але пізніше, після 1930 року, не згідний із його політикою, відійшов від нього і повернувся до наукової роботи. В 1937 році був нагороджений великою стрічкою Ордену Відродження Польщі.

На початку Другої світової війни, в 1940–1941 роках, Львівський політехнічний інститут працював зі старим викладацьким складом. У серпні 1940 р. група викладачів Політехніки була запрошена до Москви з метою ознайомлення з радянською системою вищої освіти. Того ж року на запрошення Академії Наук СРСР Казимир Бартель виїхав до Москви, де йому запропонували перекласти на російську мову та видати його підручник із нарисної геометрії.

У Львові Казимир Бартель мешкав спершу на вулиці Городоцькій, згодом на інших квартирах у місті. З початку 1930-х років разом з дружиною Марією оселився у власній віллі на вулиці Гербуртів, 5 (сучасна вулиця Глінки), що була споруджена у 1903–1904 роках для родини львівських художників Стефановичів. Саме у цьому будинку 2 липня 1941 року його одним із перших представників львівської інтелігенції заарештувало німецьке гестапо. Наступного дня, в ніч з 3 на 4 липня, були арештовані 25 викладачів вищих шкіл Львова і, разом із їхніми родичами, розстріляні того ж дня на Вулецьких пагорбах у Львові. Проф. Бартель пробув під арештом більше трьох тижнів. Спочатку його утримували в будинку колишньої дирекції електростанції на вул. Пелчинській, 55 (тепер Вітовського), а близько 21 липня перевели до тюрми на вулиці Лонцького (тепер вул. Брюллова, 1/3/5, місцеве відділення міліції) і за наказом Гіммлера 26 липня розстріляли, ймовірно, на Янівських пісках неподалік від майбутнього Янівського концтабору (тепер — тюрма на вул. Шевченка, 156).

Пов'язані історії

Пов'язані місця

Опис

Вул. Бандери, 12 – Національний університет "Львівська політехніка"

Бартель спершу навчався, а потім викладав у Львівській політехніці.

Детальніше про місце
Опис

Вул. Грушевського, 4 – біологічний корпус ЛНУ ім. Франка

Бартель у 1901-1907 роках відвідував лекції з математики та філософії у Університеті.

Детальніше про місце
Опис

Вул. Кравчука, 12 – житловий будинок

Бартель мешкав у цьому будинку біля 1909-1910 років.

Детальніше про місце
Опис

Вул. Котляревського, 28 – житловий будинок

Бартель мешкав у цьому будинку у близько 1913-1914, 1915-1916 роках.

Детальніше про місце
Опис

Вул. Котляревського, 39 – житловий будинок

Бартель мешкав у цьому будинку близько 1932 року.

Детальніше про місце
Опис

Вул. Глінки, 5 – житловий будинок (колишня вілла)

З початку 1930-х Казимир і Марія Бартелі мешкали тут у власній віллі.

Детальніше про місце
Опис

Урочище Піски

Професора Бартля, ймовірно, розстріляли в урочищі Піски.

Детальніше про місце
Опис

Вул. Городоцька, 133 – житловий будинок

Тут Бартель мешкав до 1908/1909 року разом зі своїми батьками, батько Міхал Бартель був залізничним робітником.

Опис

Вул. Театральна, 17 – частина Економічного корпусу ім. ЛНУ ім. Франка

Тут у 1896-1901 у Державній промисловій школі навчався Бартель на відділені слюсарства.

Опис

Брюллова, 1/3/5 - Музей "Тюрма на Лонцького"

Пробув під арештом німецького гестапо у цьому приміщенні з 21 по 26 липня 1941 р.

Праці та проекти

Наукові роботи:

1911 — O utworach jedno-kreślnych pęków i szeregów inwolucyjnych (дисертація).
1919 — Geometrya wykreślna (Підручник з нарисної геометрії) .
1928 Perspektywa malarska  (Малярська перспектива).
1931Perspektywa intarsji w okresie wczesnego renesansu (Перспектива інтарсії у період раннього ренесансу) 

Організації

Персоналії

Джерела

1. Sztuki Piękne, 1928, R. IV, №10, VII-IX, s. 48.
2. Książki i czasopisma. Dr. Kazimierz Bartel, prof. Politechniki Lwowskiej, Perspektywa malarska. Zasady – Zarys Historyczny – Estetyka, Tom I, (Lwów-Warszawa, 1928), 312.
3. Lwów. Ilustrowany przewodnik (Lwów: Centrum Europy, Wrocław: Via Nova, 2006), 183.
Politechnika Lwowska (Wrocław, 1993).
4. Tadeusz Riedl, "O martyrologii i eksterminacji lwowskich pracowników nauki(1939-1945)", Semper fidelis, 1991, №2-3 (8-9), 4.
5. Sprawozdanie c. k. Państwowej szkoły przemуsłowej we Lwowie za rr.: 1896/97, s. 75, 85; 1897/98, s. 91; 1899/00, s. 27; 1900/01, s. 33.
6. Twórcy współczesnej Polski (Warszawa: Książnica Polska, 1938), 225.

Авторка — Галина Глембоцька
Редакторка — Ольга Заречнюк