Інтерактивний Львів
Укр
  • Головна
  • Про платформу
  • Способи перегляду
  • Історії
  • Будівлі та простори
  • Люди
  • Організації
  • Цифрова робітня
  • Контакти
    • Інтерактивний Львів
    • Головна
    • Люди
    • https://lia.lvivcenter.org/uk/persons/?ci_personid=160Степан Тудор (1892–1941)

    Степан Тудор (1892–1941) ID: 160

    Степан Тудор

    Степан Тудор (1892–1941) ID: 160

    1892–1941

    Український письменник, літературний критик, публіцист, філософ і політичний діяч.

    Степан Тудор — це псевдонім Степана Йосиповича Олексюка, який народився 25 серпня 1892 р. у селі Пониква (тепер — Бродівського району Львівської області). Рання смерть батька змусила зазнати матеріальних труднощів ще у дитинстві: аби закінчити гімназію, хлопчина заробляє репетиторством. У 1914 р., вступивши на навчання до Львівського університету, Тудор стає вояком Австро-Угорської армії. Під час фронту він — російський полонений, отже, перебуває на Київщині і Черкащині — аж до повернення в Галичину у 1923 р. Завершивши перерване раніше навчання у Львівському університеті, Степан Тудор вчителює у Чорткові на Тернопільщині. Стає активним учасником літературного процесу, співорганізатором радянофільського часопису "Вікна" — періодичного видання середовища письменників, які згодом утворили літературну групу "Горно". Редакторами "Вікон" були спершу Степан Тудор і Василь Бобинський, а врешті — сам Тудор. Після того, як "Вікна" припинили своє існування, від 1932 р. Тудор живе і працює у Золочеві, а повертається до Львова аж у 1939 р. Смерть Степана Тудора була показовим фактом для радянської літературної історіографії: він, а також його соратник, комуністично орієнтований поет, прозаїк, критик Олександр Гаврилюк, загинули у Львові в перший день війни — 22 червня 1941 р. — від бомби, що впала на будинок, де вони перебували у товаристві інших літераторів (вул. Дорошенка, 46). Степан Тудор похований на Личаківському цвинтарі у Львові. На пл. Є. Маланюка у Львові встановили пам'ятник письменникові: тут наприкінці 1980-х рр. було місце альтернативних мистецьких акцій.

     

    1939 рік

    Михайло Рудницький у третій книзі своїх белетризованих спогадів "Письменники зблизька" (Львів, 1964) згадує про те, що у 1939  р. Тудор отримав можливість викладати у Львівському університеті. Письменник обдумував свій курс естетики, яка у книжці Рудницького мала ще означення "марксистська". Рудницький наводить цілий епізод — у певному сенсі зміфологізований — про те, як у парку імені Франка, що його тоді називали Університетським, відбулася розмова між трьома студентами і викладачем Тудором про сутність естетики і потребу її викладання. Врешті-решт Тудор так і не викладав цей курс, але його міркування, висловлені у цій розмові, вплинули на студентку-філологиню, яка стала "рисувальницею в будинку моделей" і пам'ятала його настанову про "розуміння краси в усіх деталях нашої буденщини". Наведений епізод є характерним для розуміння світогляду Степана Тудора і в синхронії, і в діахронії. Це показово тим, що в 1939 р., коли письменник уже пройшов певний шлях як учасник різножанрових радянофільських акцій (від організації часопису до участі у з'їздах), він залишався по-філософськи вишколеним естетом. Тож невипадково Михайло Рудницький наче поміж іншим заклав цей епізод до своєї книги[[quote|79]].


    Пов'язані історії

    Пов'язані будівлі та простори

    • Вул. Коперника, 42 – будинок вчителя
      Koлишній палац Більських (сьогодні, у 2009 p. – Будинок вчителя; 1921-1923, арх. Ян Баґенський). Неокласицизм. Ділянка, на якій будувався палац, відділена від вулиці огорожею з брамою. З заходу примикає до забудови поч. ХХ ст. Комплекс інтер'єрів включає парадний зал. Зразок архітектури міжвоєнного часу у Львові.
      Детальніше
    • Вул. Університетська, 1 – головний корпус ЛНУ ім. І.Франка

      Колишній будинок Галицького сейму (тепер головний корпус Львівського національного університету імені Івана Франка) споруджений у 1877–1881 рр. за проектом архітектора Юліуша Гохберґера. Монументальна споруда сейму зведена у стилі історизму під впливом неоренесансної архітектури Відня другої половини ХІХ ст. Вирізняється багатством скульптурно-орнаментального оздоблення.

      Детальніше
    • Вул. Мечнікова – Личаківський цвинтар

      Личаківський цвинтар розташований при вул. І. Мечнікова, його територія займає Личаківське плато і прилеглі до нього околиці. Сьогодні це – найдавніший збережений цвинтар Львова, який був офіційно відкритий у 1786 р. Це один із найвідоміших європейських некрополів, який містить велику кількість мистецьких пам'яток, визнаний пам’яткою історії, археології та мистецтва національного значення. Тут розміщені могили багатьох видатних осіб, військові поховання часів Першої та Другої світових воєн тощо.

      Детальніше

    • Вул. Коперника, 42 – будинок вчителя

      Вул. Коперника, 42 – будинок вчителя

    • Вул. Університетська, 1 – головний корпус ЛНУ ім. І.Франка

      Вул. Університетська, 1 – головний корпус ЛНУ ім. І.Франка

    • Вул. Мечнікова – Личаківський цвинтар

      Вул. Мечнікова – Личаківський цвинтар

    Люди

    Тадеуш Бой-Желенський – Польський письменник, літературний і театральний критик, сатирик, публіцист, перекладач з французької, полеміст і памфлетист.

    Організації

    • Львівська організація Спілки радянських письменників України

      Львівська організація Спілки радянських письменників України

      Ключова інституція офіційного літературного життя в підрадянській Галичині. Діяла від 1939 року.

      Детальніше
    • Часопис "Література і мистецтво"

      Часопис "Література і мистецтво"

      Місячник, офіційний орган Спілки письменників України у Львові. Виходив неповний рік — від вересня 1940 року до червня 1941 року.

      Детальніше
    • Театр Лесі Українки (колишній театр Скарбека)

      Театр Лесі Українки (колишній театр Скарбека)

      Приміщення колишнього театру графа Скарбека, передане 1940 року театрові імені Лесі Українки під керівництвом Володимира Блавацького і Йосипа Стадника.

      Детальніше
    • Львівський державний театр опери та балету

      Львівський державний театр опери та балету

      Головний сценічний майданчик міста; 1940 року передано Львівському державному театру опери та балету.

      Детальніше
    • Львівський університет на мапі Літературного Львова ±1939

      Львівський університет на мапі Літературного Львова ±1939

      Один із найбільших і найдавніших вищих навчальних закладів Львова.

      Детальніше

    Джерела

    Джерела:

    1. Михайло Рудницький, "Степан Тудор", Письменники зблизька (Львів, 1964), кн. 3, с. 159–164.
    2. Григорій Сивокінь, "Степан Тудор", Степан Тудор День отця Сойки: роман; Марія: повість; оповідання; Олександр Гаврилюк Береза: повість; оповідання (Київ, 1989), с. 5–17.

     

    Автор — Данило Ільницький