Центр міської історії

Інтерактивний Львів

...

Вул. Руська, 04 – житловий будинок

ID: 2224

Кам'яницю звела заможна родина львівських вірмен Вартановичів у XVII ст. на місці давнішого будинку. У ній збереглися середньовічна розпланувальна структура та стилістичні елементи ренесансу. Сьогодні тут діють мистецька галерея "Ґердан", ресторан "Манускрипт", кав'ярня "Під синьою фляшкою". У подвір'ї є відреставрована білокам'яна консоль з головою лева (рест. Олег Рибчинський). Пам'ятка архітектури (ох. №329).

Історія

Поч. XVI ст. — зведена мурована чільна кам'яниця.
I пол. XVII ст. — формування забудови парцелі у сучасному вигляді. Зведення тильної кам’яниці.
1773 р. — добудований четвертий поверх.
1863 р. — формування офіцин у їх сучасному вигляді.
1889 р. — реконструкція чільної кам'яниці
1996 р. — пристосування приміщення партеру чільної кам'яниці під мистецьку галерею "Ґердан".
1999 р. — пристосування приміщень партеру тильної кам'яниці під кав'ярню "Під синьою фляшкою".
2008–2012 рр. — пристосування пивниць чільної кам’яниці під кафе "Манускрипт".

 

Найдавніша згадка про дільницю, на якій розташований будинок, походить з 1414 р. Дільниця згадана під назвою Salsatorum platea, тобто така, де зберігали і торгували сіллю. Вулиця, що виходить із південно-східного кута Ринку, під назвою Руська вперше згадується у 1472 р.

У XVI ст. будинок №4 на вул. Руській належав Домініку Гепнеру (Hepner), доктору медицини і купцеві. Гепнер, очевидно, і звів найдавнішу кам'яницю (можливо, на місці дерев'яного чи фахверкового будинку), яка у 1602–1610 рр. називалася Гепнерівською. 1610 р., після того як Гепнер придбав ринкову кам'яницю №28, будинок на Руській перейшов у власність вірменської родини Вартановичів (Wartanowycz). Вартанович реконструював існуючу кам'яницю на вул. Руській, а в подвір'ї з тилу звів ще одну. Власне, від імені власників вона й отримала назву. В шосових книгах за 1767 р. вона названа Вартанівською. Купець Христофор Вартанович (Krzysztof Wartanowicz) належав до найзаможніших людей Львова — 1655 р. його капітал був оцінений у 30 тис. золотих. Саме з цієї суми Вартанович мусив виділити кошти для викупу під час облоги Львова військами Богдана Хмельницького.

У XVIII ст. парцеля, що включала чільну і тильну кам’яниці, продовжувала належати нащадкам Христофора Вартановича. У пивницях чільної кам'яниці діяла винарня. У XIX ст. у східному куті подвір'я звели до неї вхід у вигляді лоджії з великою півциркульною аркою, викладеною з кам'яних блоків повторного використання. В шелизі арки вмонтоване кільце з воронованого заліза, на яке, напевно, підвішували вагу для зважування хмелю. Над аркою вмонтували ренесансну консоль та голову лева, що тримає у пащі виноградне ґроно, яке вказує на те, що тут колись шинкували вином.

Будинки на парцелі впродовж свого існування змінювалися внаслідок перебудов, які проводили власники. Існують, зокрема, дані про перебудову 1773 р. Ймовірно, тоді добудували четверті поверхи чільної і тильної кам'яниць за проектом Клеменса Фесінґера (Fesinger).

Про те, як виглядала чільна кам'яниця у середині XIX ст., повідомляють архівні документи — плани та фасади 1863 р. (ДАЛО 2/2/224). Сучасного вигляду фасад чільної кам'яниці набув після реконструкції 1889 р. за проектом архітектора Леопольда Вархаловського (Warchałowski). Тоді фасад, раніше позбавлений декору, набув виразних ренесансних ознак. Змінилася також планувальна структура чільної кам'яниці, зокрема, переділено ширшу частину в першому тракті та влаштовано браму-прохід, змінено прорізи господарської споруди.

23 серпня 1963 р. Постановою РМ УРСР №970 кам'яницю внесли до списку пам'яток національного значення під ох. №329.

Загалом у XX ст. пам'ятка не зазнала істотних реконструкцій. Була замурована арка лоджії, до неї добудували одноповерхову господарську споруду,  яку 2010 р. розібрали, і збудували на її місці двоповерхову. 1996 р. у колишній брамі-проході чільної кам'яниці влаштували першу у пострадянський період мистецьку "Галерею Ґердан — Gerdan Gallery" (арт директор Юрко Бойко), на стіні повісили скульптурний пласт роботи Романа Петрука. 2012 р. у пивниці з готичними стінами та ренесансними порталами з вірменськими написами (XVII ст.) влаштували ресторан "Манускрипт". 2002 р. на партері тильної кам'яниці влаштували кав'ярню "Під синьою фляшкою", на фасаді якої помістили дерев'яну рекламну вивіску з написом Kavarňa TzOV Unija. У 2011 р. провели реставрацію білокам'яної консолі з головою лева у подвір'ї кам’яниці (архітектор-реставратор Олег Рибчинський).

Пов'язані історії

Архітектура

Вартанівська кам'яниця розташована у середміському кварталі, на вулиці, що виходить із південно-східного кута пл. Ринок. Ділянка зберігає ренесансну забудову: чільну і тильну кам'яниці (XVI–XVII) та дві офіцини (XIX–XX). Чільна кам'яниця стоїть у рядовій забудові вул. Руської, тильна північним фасадом виходить на подвір'я.

Чільна кам'яниця чотириповерхова, збудована за характерною для XVII ст. планувально-просторовою структурою: дводільна, тритрактова. Чільний фасад асиметричний, тривіконний із двома входами, підкресленими білокам'яними порталами та з металевими брамами. Портал галереї прямокутний, з ліхтарем; портал брами — півциркульний, рустований, з картушем на замковому камені. Обидва входи мають металеві двері ковальської роботи. Архітектурний вистрій фасаду в стилі неоренесансу: вікна 2-го і 3-го поверхів декоровані порталами з пілястрами та сегментними сандриками на 2-му поверсі і трикутними на 3-му; на 4-му — оздоблені профільованим обрамуванням із замковими каменями. Підвіконні вставки другого поверху декоровані ліпними барельєфами у вигляді грифонів, що тримають гербові картуші.

Сучасне розпланування чільної кам'яниці є результатом перебудови XIX ст. Вужча частина (первісна брама, тепер приміщення галереї) перекрита півциркульним склепінням із розпалубками, підлога вимощена гранітними плитами; ширша (переділена) частина перекрита хрестовими склепіннями з різьбленими білокам'яними розетами і підп'ятниками, вимощена кам'яними плитами у сучасній брамі. Пивниці вимощені каменем, перекриті бочковим склепінням у камері третього тракту, і бочковими з розпалубками — в камерах першого і другого.

Тильна кам'яниця прямокутна у плані, дводільна, чотириповерхова, з пивницями. Фасад тривіконний, його архітектурний вистрій витриманий у ренесансному стилі: вікна декоровані білокам'яними профільованими обрамуваннями з вірменськими написами на 2-му поверсі, які є яскравим зразком архітектурної епіграфіки ренесансного Львова. Приміщення партеру перекриті зірчастими ренесансними склепіннями, підлога вимощена цеглою повторного використання. На 2-му поверсі східна кімната перекрита бочковим склепінням із розпалубками, західна — пласким по дерев'яних балках. У західній офіцині збережена дерев'яна сходова клітка з виходами у помешкання тильної кам'яниці, оновлена у XIX ст.

Білокам'яний портал східної офіцини влаштований у XIX ст. з повторно використаних блоків, над ним вмонтована ренесансна консоль та голова лева з гроном винограду в пащі. За дослідженнями Олега Рибчинського, вони перенесені з давніх львівських будівель, можливо, з ренесансної ратуші. Лев'яча голова датується XVI ст. і первісно була призначена для водовідведення (всередині збережені канавки, куди вставлялася мідна бляха). Виноградне гроно вставлене у XIX ст., коли звели лоджію.

Кам'яниця зберігає ренесансну планувально-просторову структуру та архітектурні елементи XVII ст.

Персоналії

Юрко Бойко — мистецький критик, арт директор галереї "Ґердан".
Христофор Вартанович (Krzysztof Wartanowicz) — купець, який у XVII ст. належав до найзаможніших людей Львова.
Вартановичі (Wartanowicz) — власники кам’яниці від 1610 р.
Леопольд Вархаловський (Leopold Warchałowski) — архітектор, за проектом якого 1889 р. провели реконструкцію будинку. 
Домінік Гепнер (Dominik Hepner) — доктор медицини, купець, власник кам’яниці у XVI ст. 
Роман Петрук — скульптор і керамік, автор пласту на фасаді галереї.
Олег Рибчинський — архітектор-реставратор, доцент Львівської Політехніки, провів реставрацію ренесансної консолі з головою лева.
Клеменс Фесінґер (Klemens Fesinger) — архітектор, за проектом якого добудували четверті поверхи чільної і тильної кам'яниць.

Джерела

  1. Архів інституту "Укрзахідпроектреставрація", спр. Л-224. Архітектурно-археологічні обміри. Попередні роботи. Проектні пропозиції.
  2. Державний архів Львівської області (ДАЛО) 2/2/224
  3. Центральний державний історичний архів України у Львові (ЦДІАЛ) 186/8/829
  4. В. Вуйцик, Державний історико-архітектурний заповідник (Львів: Каменяр, 1991), 40.
  5. Г. Кос, Р. Федина, Вулиця Руська у Львові (Львів: Центр Європи, 1996), 63-64.
  6. Д. Зубрицький, Хроніка міста Львова (Львів: Центр Європи, 2006).
  7. І. Могитич, Ансамбль вулиці Руської (Львів: Каменяр, 1982).
  8. Іван Крип'якевич, Історичні проходи по Львову (Львів, 1991), 41.
  9. М. Капраль, Національні громади Львова XVI–XVIII ст. (Львів: Піраміда, 2003), 346.
  10. Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР, Т. 3 (Киев: Будівельник, 1985), 40.
  11. Путівник по Львову (Львів: Центр Європи, 1999).

Авторка опису — Оксана Бойко
Редактор — Ігор Жук
Літературна редакторка — Юлія Павлишин

Матеріали з Міського медіаархіву

Пов'язані зображення