Вул. Генерала Чупринки, 009 – житловий будинок
Багатоквартирний будинок споруджений у 1897–1898 рр. Проект розроблявся у співавторстві Юліаном Захаревичем та Іваном Левинським. Кутова, Г-подібна в плані кам’яниця є компонентом архітектурного комплексу, що складається з трьох будинків (до групи входять також № 23 на вул. Нечуя-Левицького, № 7 на вул. Генерала Чупринки). Будинок триповерховий, оформлений фасадами "куртинного" типу. Внутрішнє планування базується на двотрактовій системі розміщення кімнат. Будинок є зразком архітектури історизму кінця ХІХ ст., орієнтованої на форми необароко. У пізніші роки кам'яниця була значно перебудована.
Архітектура
Функціональний тип: багатоквартирний будинок.
Планування, просторова композиція
Кам’яниця будувалась на прямокутній ділянці, Г-подібна в плані. З боку вул. Генерала Чупринки корпус розміщено з відступом у глибину від внутрішньої лінії хідника, завдяки чому з північно-західного боку прокладено смугу прифасадного садка. Південно-західний фасад зведено строго по регуляційній лінії вул. Богуна.
Будинок входить у групу, що складається з трьох кам’яниць: № 23 на вул. Нечуя-Левицького, та №№ 7, 9 на вул. Генерала Чупринки. План повторює в дзеркальному відображенні Г-подібну проекцію кам’яниці на вул. Нечуя-Левицького, 23, брандмауер межує з будинком № 7. Ця група розміщена на торці кварталу, має в плані П-подібну конфігурацію. Внутрішнє подвір’я є частиною просторого двору всередині північної частини кварталу, спільного для семи багатоквартирних будинків.
Кам’яниця триповерхова, розташована на високому цоколі, розвинутому завдяки схилу вул. Богуна.
На фасадах над першим поверхом прокладена смуга карнизу, який відділяє нижній ярус фасадної стіни. Над останнім поверхом по периметру виступає карниз із дентикулами. Будинок оформлено лінійним рустом, який має масивніший рисунок на рівні першого поверху. По вертикалі фасади членовано розкріповками, прилеглими до кутової частини корпусу й фланкованими парою пілястр. На куті розміщено тригранний виступ, зверху над ним облаштовано невелику балконну терасу. На рівні останнього поверху корпус має діагонально зрізаний наріжник, над яким встановлено аттик із трьома люкарнами. На південно-західному фасаді ближче до правого краю на другому та третьому поверхах монтуються ще два балкони.
Вікна прямокутної форми. Віконний ряд на фасаді з боку вул. Богуна складається з семи прорізів, з боку вул. Генерала Чупринки — з п’яти. Кутовий виступ-ліхтар має три вузькі вікна на рівні поверху, зріз наріжника нагорі — одне вікно.
Дах двосхилий, доповнений на куті шатровою конструкцією.
Портал кам’яниці розташований з боку вул. Генерала Чупринки в центрі фасаду. Вхідні сіни та сходова клітка компонується на одній осі перпендикулярно до вулиці. Планування квартир — секційне. У Г-подібному корпусі на кожному з поверхів розміщено по три помешкання, з дворядним розташуванням внутрішніх покоїв.
Стильовий характер та декор
Будинок є зразком архітектури історизму кінця ХІХ ст., орієнтованої на форми необароко.
Пілястри завершені бароковими капітелями. Вікна другого і третього поверхів мають рельєфне обрамування й декоровані бароковими сандриками. Під балконами вмонтовано ліпні консолі. Балконні платформи обнесені кованими декоративними решітками.
Такий самий набір моделей декоративного опорядження демонструють сусідні будинки № 23 на вул. Нечуя-Левицького та № 7 на вул. Генерала Чупринки.
Пов'язані місця
Персоналії
Джерела
Державний архів Львівської області (ДАЛО) 2/2/2524.