Вул. Нечуя-Левицького, 23 – житловий будинок

ID: 347

Багатоквартирний будинок споруджений у 1897–1898 рр. Проект розроблявся  у співавторстві  Юліаном Захаревичем та Іваном Левинським. Кам’яниця — наріжна, Г-подібна в плані. Входить до архітектурного комплексу, що складається з трьох багатоквартирних будинків (іншими компонентами групи є будинки №№ 7, 9 на вул. Генерала Чупринки). Будинок триповерховий, оформлений фасадами "куртинного" типу, відділений від тротуару смугою палісаду. Будинок є зразком архітектури історизму кінця ХІХ ст., орієнтованої на форми необароко. У пізніші роки кам'яниця була значно перебудована.

Історія

1897–1898 рр.: проект затверджено 7 травня 1897 р. (ДАЛО 2/2/2524:28-30).

1898 р. — завершення будівництва.

Пов'язані історії

Архітектура

Ділянка розташована на розі вул. Нечуя-Левицького i вул. Генерала Чупринки. Парцеля, на якій зведено будинок, займає північну наріжну частину кварталу між вулицями Нечуя-Левицького, Генерала Чупринки, Богуна та Котляревського, розміщеного на схилі пагорба, що піднімається в північно-західному напрямку.

Планування, просторова композиція

Кам’яниця була побудована на прямокутній ділянці, Г-подібна в плані. З боку вул. Генерала Чупринки корпус розміщено з відступом у глибину від внутрішньої лінії хідника, завдяки чому з північно-західного боку прокладено смугу прифасадного садка. Північно-східний фасад зведено по регуляційній лінії вул. Нечуя-Левицького.

Будинок входить у комплекс-групу, що складається з трьох кам’яниць: № 23 на вул. Нечуя-Левицького та №№ 7, 9 на вул. Генерала Чупринки. План повторює в дзеркальному відображенні Г-подібну проекцію кам’яниці на вул. Генерала Чупринки, 9, брандмауер межує з буд. № 7 на тій самій вулиці. Група, розміщена на торці кварталу, має в плані П-подібну конфігурацію. Внутрішнє подвір’я є частиною просторого двору усередині північної частини кварталу, спільного для семи багатоквартирних будинків.

Кам’яниця — триповерхова, на цоколі.

На фасадах над першим поверхом прокладена смуга карнизу, що відділяє нижній ярус фасадної стіни. Над останнім поверхом по периметру виступає карниз з дентикулами. Будинок оформлено лінійним рустом, який має масивніший рисунок на рівні першого поверху. По вертикалі  фасади почленовано розкріповками, прилеглими до кутової частини корпусу й фланкованими парою пілястр. На куті розміщено тригранний виступ-ліхтар, зверху над ним облаштовано невелику балконну терасу. На рівні останнього поверху корпус має  зрізаний наріжник, над яким встановлено аттик із трьома люкарнами. На північно-східному фасаді ближче до лівого краю на другому та третьому поверхах монтуються ще два балкони.

Вікна  прямокутної форми. Віконний ряд на фасаді з боку вул. Нечуя-Левицького складається з семи прорізів, з боку вул. Генерала  Чупринки — з п’яти. Кутовий виступ має три вузькі вікна на рівні поверху, зріз наріжника нагорі — одне вікно.

Дах — двосхилий, доповнений на куті шатровою конструкцією.

Портал кам’яниці розташований з боку вул. Нечуя-Левицького ближче до правого боку фасаду, межуючи з виступом розкріповки. Планування квартир  секційне. У Г-подібному корпусі на кожному з поверхів розміщено по три помешкання, з дворядним розташуванням внутрішніх покоїв.

Стильовий характер та декор

Будинок є зразком архітектури історизму кінця ХІХ ст., орієнтованої на форми необароко.

Пілястри завершено бароковими капітелями. Вікна другого і третього поверхів мають рельєфне обрамування й декоровані сандриками. Під балконами влаштовано ліпні консолі.

Такий самий набір моделей декоративного опорядження демонструють сусідні будинки №№ 7, 9 на вул. Генерала Чупринки.

Пов'язані місця

Опис

Вул. Генерала Чупринки, 009 – житловий будинок

Детальніше про місце
Опис

Вул. Генерала Чупринки, 007 – житловий будинок

Детальніше про місце

Персоналії

Інтерв'ю

Джерела

Державний архів Львівської області (ДАЛО) 2/2/2524.


Автор запису – Ігор Жук