Вул. Академіка Богомольця, 09 – адміністративний будинок (кол. житловий)
Триповерховий житловий будинок був споруджений у 1905 р. за проектом, виконаним у бюро Івана Левинського для фірми "Ельстер і Топф", власниками якої були Ізраель та Саломон Ельстери, а також Леон Топф. Це чиншовий будинок у стилі орнаментальної сецесії, пам'ятка архітектури місцевого значення (ох.№9). Сьогодні в будинку розміщена Прокуратура м. Львова та Львівський державний інститут проектування комунального будівництва "Львівпромкомунбуд".
Архітектура
На північно-східному куті скверу на вул. Богомольця розташовані будинки №№ 9, 11 – колишні чиншові кам'яниці, споруджені в комплексі з будівлею фабрики, що належали фірмі "Ельстер і Топф". Завдяки своєму вирішенню дві кам'яниці виглядають як одне ціле.
Загалом будинки є характерними зразками чиншових кам'яниць I десятиліття ХХ ст., зведеними з використанням сучасних матеріалів та конструкцій із підключенням до інженерних мереж. У декоративному вирішенні будинків поєднуються стилізовані елементи історизму (необароко, неокласицизму) та сецесії.
Будинок триповерховий, мурований з цегли та отинькований. Підвали перекриті склепіннями системи Кляйна, міжповерхові перекриття – на металевих двотаврових балках. Горищне перекриття – дерев'яне. Дерев'яна кроквяно-стійкова конструкція даху покрита бляхою, пофарбованою у темно-червоний колір. У декорі фасадів застосовані ковані металеві елементи (для огорожі балконів) та ліпнина.
Будинок №9 має подібне розташування, як і №7, і подібну складну конфігурацію плану, спричинену складністю ділянки, межуванням будинку з шістьма іншими та потребою організації природного освітлення усім житловим приміщенням. Будинок утворює 3 внутрішні подвір'я, об'єднані з подвір'ями сусідніх будинків. Вхід здійснюється через портал, що веде до проїзду і подвір'я. Згідно оригінального проекту, через коридор ліворуч можна потрапити до: а) однокімнатного помешкання сторожа з невеличким передпокоєм та туалетом; б) чотирикімнатної квартири з кухнею та санвузлами всередині; в) подвір'я, спільного для Богомольця, 9 і Пекарської, 10; г) фабричної канцелярії, з якої є перехід до самої споруди фабрики (на вищих поверхах над нею були розміщені приміщення житлових квартир). Також 2 кімнати розташовані праворуч від проїзду.
Фасад почленований у манері, характерній для історизму: рустований французьким рустом партер відділений міжповерховою тягою, на вищих поверхах фасади почленовані лізенами. Вікна прикрашають стилізовані сецесійні обрамлення та сандрики, над широким вінцевим карнизом – стилізований необароковий аттик. Окремі деталі яскраво сецесійного характеру: ліпні квіти в обрамленнях вікон, у фризі під вінцевим карнизом та на аттику, а також фактурні площини з тиньку на аттиках. Столярка брами – неокласицистичного характеру.
В інтер’єрі збереглися 2 вітражі 1904 р. з травленим рисунком (у світлику дверей між холом і коридором).
Сьогодні будинок перепланований і пристосований під офіси Прокуратури та проектного інституту. Використовується реконструйоване піддашшя, замінено дах, у ньому влаштовані мансардні вікна. Фасади відреставровані й перебувають у доброму стані.Пов'язані місця
Персоналії
- Іван Левинський – Один з найвідоміших архітекторів Габсбурзького Львова, підприємець, один з найбільших роботодавців свого часу у місті. Його фірма була причетна до незліченних будівництв і реконструкцій по всьому Львову та краї. Викладач Вищої технічної школи, активний громадський діяч пов'язаний із українським народовецьким рухом. Фірма Левинського здійснювала проектування та будівництво будинку
- Стефан Вєруш Немойовський – Підприємець, власник паперової фабрики у Львові. В 1914 р. фабрика розташовувалась у цьому будинку.
- Леон Топф – Купець та промисловець, співвласник паперової фабрики "Аїда" у Львові. Будинок було споруджено у 1905 р. для фірми "Ельстер і Топф".
- Леон Аппель – Купець, громадський діяч, графік, живописець-декоратор, вітражист, власник майстерні з виготовлення вітражів у Львові. При створенні будинку у 1907-1908 рр. була задіяна майстерня вітражів Аппеля.
Артур Ейбеншютц (Artur Eibenschütz) – банківський службовець, мешканець будинку у 1910 р.
Броніслав Бауер (Bronisław Bauer) – архітектор, автор проекту
надбудови 3-го поверху над фабрикою.
Давид Ельстер (Elster) – службовець віденського
зв'язкового банку, мешканець будинку у 1910 р.
Зиґмунт Шпербер (Zygmunt Sperber) – інженер, автор проекту
нового даху.
Ізраель Ельстер (Izrael Elster) – співвласник фірми
"Ельстер і Топф", співвласник будинку.
Кароль Ельстер (Karol Elster) – службовець
акційного нафтового товариства, мешканець будинку у 1910 р.
Клементина з Бохданів Вітославська (Klementyna z Bochdanów Witosławska) – власниця ділянки.
Людвік Мазуркевич (Ludwik Mazurkewicz) – доктор, адвокатський кандидат, мешканець будинку у
1913 р.
Марцелій Шапіра (Marceli Szapira) – доктор, адвокат,
мешканець будинку у 1910 р.
Саломон Ельстер (Sаlomon Elster) – співвласник фірми
"Ельстер і Топф", співвласник будинку.
Тадеуш
Гьофлінґер (Tadeusz Höflinger) – власник будинку у 1930-х рр., підприємець, радник Торгово-промислової
палати.
Ян Гьофлінґер (Jan Höflinger) – співвласник фабрики шоколаду.
Ян Непомук Каан (Jan
Nepomucen Kaan) – директор акційного
нафтового товариства "Монтан", мешканець будинку у 1910 р.
Джерела
- Державний архів Львівської області (ДАЛО) 2/1/129.
- ДАЛО 2/1/131.
- Almanach Zydowski Hermana Stachla (Lwow, 1937).
- Kotlobulatowa I., Lwow na dawnej pocztowce (Krakow, 2002).
- Ksiega adresowa krolewskiego stolecznego miasta Lwowa, 1914.
- Lewicki Jakub, Między tradycją a nowoczesnością: Architektura Lwowa lat 1893–1918 (Warsaw: Towarzystwo Opieki nad Zabytkami, Wydawnictwo Neriton, 2005).
- Lwów. Ilustrowany przewodnik (Lwów: Centrum Europy; Wrocław: Via Nowa, 2001), 223.
- Rossowski S., Lwow podczas inwazyi (Lwow, 1915).
- Skorowidz krolewskiego stolecznego miasta Lwowa (Lemberg, 1910).
- Skorowidz krolewskiego stolecznego miasta Lwowa (Lwow, 1920).
- Wykaz domów na obszarze miasta Lwowa, Księga adresowa Małopołski (Lwów, Stanisławów, Tarnopól, Rocznik 1935/1936), 2.
Літературний редактор – Юлія Павлишин