...

Вул. Академіка Богомольця, 09 – адміністративний будинок (кол. житловий)

ID: 47

Триповерховий житловий будинок був споруджений у 1905 р. за проектом, виконаним у бюро Івана Левинського для фірми "Ельстер і Топф", власниками якої були Ізраель та Саломон Ельстери, а також Леон Топф. Це чиншовий будинок у стилі орнаментальної сецесії, пам'ятка архітектури місцевого значення (ох.№9). Сьогодні в будинку розміщена Прокуратура м. Львова та Львівський державний інститут проектування комунального будівництва "Львівпромкомунбуд".

Історія

Ділянка цього будинку виникла у 1904 р., коли було прокладено вул. Богомольця (тоді Адама Асника) та розпарцельовано під забудову територію давньої вілли та садів, які тут були розташовані (давня адреса вул. Панська, 5 або конскр.№508 4/4). Власницею останньої була Клементина з Бохданів Вітославська (z Bochdanów Witosławska).

Ділянку, де розмістився пізніше будинок №9, викупила фірма "Ельстер і Топф" (разом із ділянками будинків №№ 4, 8, 11). Згодом вони звели тут 2 рядові кам'яниці (№9 і №11) з прибудованою з тилу спорудою паперової фабрики. Проект був розроблений в архітектурному бюро Івана Левинського та погоджений львівським магістратом у листопаді 1904 р. Будівництво було завершене наприкінці наступного року.

Згідно рішення №381 від 5 липня 1985 року, будинок є пам'яткою архітектури місцевого значення у м. Львові (ох.№9). Сьогодні в будинку розміщена Прокуратура м. Львова і Львівський державний інститут проектування комунального будівництва "Львівпромкомунбуд".

Пов'язані історії

Архітектура

На північно-східному куті скверу на вул. Богомольця розташовані будинки №№ 9, 11 – колишні чиншові кам'яниці, споруджені в комплексі з будівлею фабрики, що належали фірмі "Ельстер і Топф". Завдяки своєму вирішенню дві кам'яниці виглядають як одне ціле.

Загалом будинки є характерними зразками чиншових кам'яниць I десятиліття ХХ ст., зведеними з використанням сучасних матеріалів та конструкцій із підключенням до інженерних мереж. У декоративному вирішенні будинків поєднуються стилізовані елементи історизму (необароко, неокласицизму) та сецесії.

Будинок триповерховий, мурований з цегли та отинькований. Підвали перекриті склепіннями системи Кляйна, міжповерхові перекриття – на металевих двотаврових балках. Горищне перекриття – дерев'яне. Дерев'яна кроквяно-стійкова конструкція даху покрита бляхою, пофарбованою у темно-червоний колір. У декорі фасадів застосовані ковані металеві елементи (для огорожі балконів) та ліпнина.

Будинок №9 має подібне розташування, як і №7, і подібну складну конфігурацію плану, спричинену складністю ділянки, межуванням будинку з шістьма іншими та потребою організації природного освітлення усім житловим приміщенням. Будинок утворює 3 внутрішні подвір'я, об'єднані з подвір'ями сусідніх будинків. Вхід здійснюється через портал, що веде до проїзду і подвір'я. Згідно оригінального проекту, через коридор ліворуч можна потрапити до: а) однокімнатного помешкання сторожа з невеличким передпокоєм та туалетом; б) чотирикімнатної квартири з кухнею та санвузлами всередині; в) подвір'я, спільного для Богомольця, 9 і Пекарської, 10; г) фабричної канцелярії, з якої є перехід до самої споруди фабрики (на вищих поверхах над нею були розміщені приміщення житлових квартир). Також 2 кімнати розташовані праворуч від проїзду.

Фасад почленований у манері, характерній для історизму: рустований французьким рустом партер відділений міжповерховою тягою, на вищих поверхах фасади почленовані лізенами. Вікна прикрашають стилізовані сецесійні обрамлення та сандрики, над широким вінцевим карнизом – стилізований необароковий аттик. Окремі деталі яскраво сецесійного характеру: ліпні квіти в обрамленнях вікон, у фризі під вінцевим карнизом та на аттику, а також фактурні площини з тиньку на аттиках. Столярка брами – неокласицистичного характеру.

В інтер’єрі збереглися 2 вітражі 1904 р. з травленим рисунком (у світлику дверей між холом і коридором).

Сьогодні будинок перепланований і пристосований під офіси Прокуратури та проектного інституту. Використовується реконструйоване піддашшя, замінено дах, у ньому влаштовані мансардні вікна. Фасади відреставровані й перебувають у доброму стані.

Пов'язані місця

Опис

Вул. Академіка Богомольця, 03 – житловий будинок

Детальніше про місце
Опис

Вул. Академіка Богомольця, 04 – житловий будинок

Детальніше про місце
Опис

Вул. Академіка Богомольця, 05 – житловий будинок

Детальніше про місце
Опис

Вул. Академіка Богомольця, 06 – Центр міської історії

Детальніше про місце
Опис

Вул. Академіка Богомольця, 07 – житловий будинок

Детальніше про місце
Опис

Вул. Академіка Богомольця, 08 – житловий будинок

Детальніше про місце
Опис

Вул. Академіка Богомольця, 11 – житловий будинок

Детальніше про місце
Опис

Вул. Академіка Богомольця, 11а – житловий будинок

Детальніше про місце
Опис

Вул. Академіка Богомольця, 15 – житловий будинок

Детальніше про місце

Персоналії

Артур Ейбеншютц (Artur Eibenschütz) банківський службовець, мешканець будинку у 1910 р.
Броніслав Бауер (Bronisław Bauer) – архітектор, автор проекту надбудови 3-го поверху над фабрикою.
Давид Ельстер (Elster) – службовець віденського зв'язкового банку, мешканець будинку у 1910 р.
Зиґмунт Шпербер (Zygmunt Sperber) – інженер, автор проекту нового даху.
Ізраель Ельстер (Izrael Elster) співвласник фірми "Ельстер і Топф", співвласник будинку.
Кароль Ельстер (Karol Elster) службовець акційного нафтового товариства, мешканець будинку у 1910 р.
Клементина з Бохданів Вітославська (Klementyna z Bochdanów Witosławska) – власниця ділянки.
Людвік Мазуркевич (Ludwik Mazurkewicz) доктор, адвокатський кандидат, мешканець будинку у 1913 р.
Марцелій Шапіра (Marceli Szapira) доктор, адвокат, мешканець будинку у 1910 р.
Саломон Ельстер (Sаlomon Elster) співвласник фірми "Ельстер і Топф", співвласник будинку.
Тадеуш Гьофлінґер (Tadeusz Höflinger) власник будинку у 1930-х рр., підприємець, радник Торгово-промислової палати.
Ян Гьофлінґер (Jan Höflinger) співвласник фабрики шоколаду.
Ян Непомук Каан (Jan Nepomucen Kaan) директор акційного нафтового товариства "Монтан", мешканець будинку у 1910 р.

Джерела

  1. Державний архів Львівської області (ДАЛО) 2/1/129.
  2. ДАЛО 2/1/131.
  3. Almanach Zydowski Hermana Stachla (Lwow, 1937).
  4. Kotlobulatowa I., Lwow na dawnej pocztowce (Krakow, 2002).
  5. Ksiega adresowa krolewskiego stolecznego miasta Lwowa, 1914.
  6. Lewicki Jakub, Między tradycją a nowoczesnością: Architektura Lwowa lat 1893–1918 (Warsaw: Towarzystwo Opieki nad Zabytkami, Wydawnictwo Neriton, 2005).
  7. Lwów. Ilustrowany przewodnik (Lwów: Centrum Europy; Wrocław: Via Nowa, 2001), 223.
  8. Rossowski S., Lwow podczas inwazyi (Lwow, 1915).
  9. Skorowidz krolewskiego stolecznego miasta Lwowa (Lemberg, 1910).
  10. Skorowidz krolewskiego stolecznego miasta Lwowa (Lwow, 1920).
  11. Wykaz domów na obszarze miasta Lwowa, Księga adresowa Małopołski (Lwów, Stanisławów, Tarnopól, Rocznik 1935/1936), 2.
Автори опису – Ірина Котлобулатова, Христина Харчук, Ольга Заречнюк
Літературний редактор – Юлія Павлишин