Вул. Академіка Богомольця, 11 – житловий будинок
Архітектура
Будинок розташований у рядовій забудові вул. Богомольця, чільним фасадом виходить на озеленений сквер у центрі вулиці. Спроектований у комплексі з будинком №9 та будівлею фабрики, розташованою з тилу. Завдяки своєму вирішенню дві кам'яниці виглядають як одне ціле. Загалом будинки є характерними зразками чиншових кам'яниць I десятиліття ХХ ст., зведеними з використанням сучасних матеріалів та конструкцій із підключенням до інженерних мереж. У декоративному вирішенні будинків поєднуються стилізовані елементи історизму та сецесії.
Будинок триповерховий, мурований з цегли та отинькований. Підвали перекриті склепіннями системи Кляйна, міжповерхові перекриття – пласкі на металевих двотаврових балках. Горищне перекриття – дерев'яне. Дерев'яна кроквяно-стійкова конструкція даху була спочатку покрита бляхою, пофарбованою у темно-червоний колір; сьогодні на її місці шиферні плити. У декорі фасадів застосовані ковані металеві елементи (для огорожі балконів) та ліпнина.
Будинок Г-подібний у плані з невеликою бічною офіциною (флігелем). Скраю розміщені вхідні сіни, що провадять до сходової клітки. Згідно первісного проекту, в будинку на кожному поверсі розміщувалося по одній п'ятикімнатній квартирі, де 2 кімнати орієнтовані на сквер, 3 – на подвір'я. Всередині квартир містились підсобні приміщення: кухні, туалети та ванна кімната.
Фасад почленований у манері, характерній для історизму: рустований французьким рустом партер відділений міжповерховою тягою, на вищих поверхах фасади почленовані лізенами. Вікна прикрашають стилізовані обрамлення та сандрики, над широким вінцевим карнизом – стилізований необароковий аттик. Окремі деталі – яскраво сецесійного характеру: ліпні квіти в обрамленнях вікон, у фризі під вінцевим карнизом та на аттику, а також фактурні площини з тиньку на аттиках. Столярка брами – неокласицистична.
Нині будинок перепланований із пристосуванням під офіси Прокуратури та проектного інституту. Використовується реконструйоване піддашшя, замінено дах, в якому влаштовані мансардні вікна. Фасади відреставровані і перебувають у доброму стані. Збережені автентичні сходи з кованою металевою огорожею в стилі сецесії.Пов'язані місця
Персоналії
- Іван Левинський – Один з найвідоміших архітекторів Габсбурзького Львова, підприємець, один з найбільших роботодавців свого часу у місті. Його фірма була причетна до незліченних будівництв і реконструкцій по всьому Львову та краї. Викладач Вищої технічної школи, активний громадський діяч пов'язаний із українським народовецьким рухом. Фірма Левинського здійснювала проектування та будівництво будинку
- Леон Аппель – Купець, громадський діяч, графік, живописець-декоратор, вітражист, власник майстерні з виготовлення вітражів у Львові. При створенні будинку у 1907-1908 рр. була задіяна майстерня вітражів Аппеля.
А.
Колодзей (Kołodziej) – лікар, мав у будинку
приймальню у 1932 р.
А. Ф. Заранський (Zarański) – ліцензований будівничий.
Вікторія
Романович (Wiktorya Romanowiczowa) – мешканка квартири на 3-му поверсі будинку у 1935 р.
Е. М.
Перельман (Перельман) – мешканець
будинку у 1940 р.
Ельза Ган, пізніше Френкель (Elza Hahnowa, Fränkel) – власниця будинку у 1930-х рр.
Здзіслав Бастґен (Zdzisław Bastgen) – власник будинку у 1916 р.
Ізраель Ельстер (Izrael Elster) – співвласник фірми
"Ельстер і Топф".
Кароль
Шнайдер (Karol Scheider) – лікар, який мав у
будинку приймальню (Wiczkowski, 1907, 619).
Клементина з Бохданів Вітославська (Klementyna z Bochdanów Witosławska) – власниця ділянки.
Лейб Ган (Leib Hahn) – адвокат, мешканець будинку, мав у квартирі свій офіс у 1930-х рр.
Леон
Топф (Leon Topf) – співвласник фірми "Ельстер і Топф".
М. Б. Сапожнiков
(Сапожников) – мешканець
будинку у 1946 р.
Самуель Френкель (Samuel Fränkel) – власник будинку в 1931 р.
Саломон Ельстер (Salomon Elster) – власник фірми
"Ельстер і Топф".
Тадеуш Гьофлінґер (Tadeusz Höflinger) – власник будинку у 1930-х рр., радник Торгово-промислової палати
(Informator, 1932; Spis, 1937).
Юзеф Шторц (Józef
Sztorc) – тесля, мешканець будинку у 1910 р.
Юзефа Ґольдблятт-Камерлінґ (Józefa Goldblatt-Kamerling) – директорка приватної жіночої гімназії, для якої винаймала у будинку
приміщення у 1913 р.
Якуб Бернфельд (Jakób Bernfeld) – пенсіонер, колишнійтрамвайний інспектор, мешканець будинку у 1913
р.
Ян Гьофлінґер (Jan Höflinger) – співвласник фабрики консервів і шоколаду у 1932 р.
Ян Коссович (Jan Kossowicz) – професор гімназії, мешканець будинку у 1913 р.
Джерела
- Державний архів Львівської області (ДАЛО) 2/1/129.
- ДАЛО 2/1/131.
- Almanach Zydowski Hermana Stachla (Lwow, 1937).
- Kotlobulatowa I., Lwow na dawnej pocztowce (Krakow, 2002).
- Ksiega adresowa krolewskiego stolecznego miasta Lwowa, 1914.
- Lewicki Jakub, Między tradycją a nowoczesnością: Architektura Lwowa lat 1893–1918 (Warsaw: Towarzystwo Opieki nad Zabytkami, Wydawnictwo Neriton, 2005).
- Lwów. Ilustrowany przewodnik (Lwów: Centrum Europy; Wrocław: Via Nowa, 2001), 223.
- Rossowski S., Lwow podczas inwazyi (Lwow, 1915).
- Skorowidz krolewskiego stolecznego miasta Lwowa (Lemberg, 1910).
- Skorowidz krolewskiego stolecznego miasta Lwowa (Lwow, 1920).
- Wykaz domów na obszarze miasta Lwowa, Księga adresowa Małopołski (Lwów, Stanisławów, Tarnopól, Rocznik 1935/1936), 2.
Літературний редактор – Юлія Павлишин