Просп. Шевченка, 17-19 – будинок прокуратури Львівської області (кол. торгово-промислова палата)

ID: 302

Колишній будинок Торгово-промислової Палати. Побудований у 1907–1910 рр. за проектом арх. Альфреда Захаревича і Тадея Обмінського. У стильовому відношенні будинок має ознаки пізньої сецесії з помітними ремінісценціями неокласицизму. Основну частину будівельних робіт виконувала будівельна фірма Івана Левинського. Сьогодні (2009 p.) – будинок Прокуратури Львівської області.

Історія

Будинок Торгово-промислової Палати мав характер репрезентативного об'єкта, побудованого для впливової професійної організації, в поєднанні з функціями адміністративної будівлі. Основну частину будівельних робіт виконувала будівельна фірма Івана Левинського, залізобетонні компоненти – підприємство "Сосновський і Захаревич". Будинок вирізняється унікальним комплексом монументально-декоративного опорядження, який включає настінний живопис (фриз авторства Фелікса Виґживальського), скульптуру (рельєфи Зиґмунта Курчинського) та вітражі і мозаїки, виконані фірмою Станіслава Габріеля Желєнського за картонами Генрик Узембля і Кароля Фрича.

Торгово-промислова палата була створена у Львові ще у 1850 р. Спочатку вона містилася у палаці Бесядецьких (на пл. Галицькій). На початку ХХ ст. для палати стало необхідним придбання нової більш обширного будівлі, яка б відповідала тодішнім вимогам дляцього репрезентабельного громадського будинку. Авторами проекту торгово-промислової палати стали – Альфред Захаревич (Alfred Zachariewicz), один з найвпливовіших її членів та Тадей Обмінський (Tadeusz Obmiński).

Торгово-промислова палата планувалася в комплексі з Технологічним інститутом (тепер Музична академія ім. Миколи Лисенка на вул. Нижанківського, 5), який був побудований у 1907–1909 рр. Ці дві будівлі поєднувало спільне внутрішнє подвір'я.

Проект був затверджений магістратом 4 жовтня 1907 р., проте дата повного завершення будівлі записана в книгах магістрату 6 травня 1911 р. Значно раніше, – 3 липня 1910 р., як засвідчує місцева преса, у присутності високих гостей з Відня та представників торгово-промислових палат з усіх земель Австро-Угорщини відбулося урочисте відкриття палати.

Початково вартість будівельних робіт становила 60 тисяч корон. Будівельні роботи виконувала фірма Івана Левинського (підписувався як Jan Lewiński). В будівлі були застосовані залізобетонні конструкції системи Геннебіка (елементи склепінь, конструкції перекрить), які виконала будівельна фірма Юзефа Сосновського (Józef Sosnowski) та Альфреда Захарієвича.

Будинок був обладнаний системою центрального опалення. Електричне обладнання, внутрішня телефонна мережа, електричні ліфти встановила фірма "Сокольницький і Вісьнєвський" ("Sokolnicki i Wiśniewski"). В радянський період в будинку палати містився міський комітет Комуністичної Партії України.

Тепер (2010 р.) тут знаходиться Прокуратура Львівської області.

Пов'язані історії

Архітектура

Будинок монументальний, зведений у стилі європейського модерну в поєднанні з формами неокласицизму.Триповерховий з цокольним поверхом і мезоніном, цегляний, тинькований, в плані наближений до прямокутника, з внутрішнім подвір'ям. Композиція головного фасаду симетрична, з центральною розкріпованою частиною, підкресленою масивним порталом головного входу, прикрашеним з обох сторін тричетвертевими колонами доричного ордеру.

Перший поверх підкреслений горизонтально важким лінійним фактурним рустом, другий і третій вертикально почленовані легкими пілястрами зі стилізованими іонічними капітелями та лізенами. Над вікнами другого поверху в центральній і бічних частинах фасаду поміщено вставки з горельєфним зображенням алегорій торгівлі та ремесел (Войцех Пшедвоєвський (Wojciech Przedwojewski), 1908 р.). Вставки сформовані з цементу та прикрашені золотою смальтою. Мезонін прикрашає угорі хвилястий аттик з орнаментальним фризом зі скляної мозаїки (проект 1908, художник Генрик Узембльо (Henryk Uziemblo), в центрі якого поміщено герб міста Львова. Тильний фасад з боку подвір'я вирізняється простотою та лаконічністю форм. Ризалітна частина цього фасаду, в якій міститься в інтер'єрі зала засідань, підкреслена виступом еркера та завершена вгорі великою терасою (площею бл. 150 м2). Дах складної форми, над основною частиною – двосхилий, із люкарнами, над мезоніном – мансардовий з одним заломом, який завершується на гребені шпилями.

Внутрішній простір палати підпорядкований подвійному функціональному використанню будівлі, яке гармонійно поєднувало її адміністративне та репрезентативне призначення. Висотний простір вхідного вестибюлю облицьованого рожево-жовтим мармуром та перекритого півциркульним склепінням з декоративними касетонами, переходить через півциркульну арку в парадну сходову клітку, прикрашену вітражем, який, як свідчать написи, поміщені по кутах, виконаний за проектом 1908 р. А. Захаревича у краківському закладі вітражів Станіслава Габріеля Желенського (Stanisław Gabriel Żeleński). Вітраж вхідних дверей колишньої палати виконаний також на фабриці С. Г. Желенського за проектом 1909 р. Генрика Узємбло (зберігся не повністю). Сходову клітку освітлюють світильники (проект Альфреда Захаревича) у вигляді конусів або кришталевих грон, що нагадують сталактити, виготовлені на фабриці Рудольфа Карла Дітмара (Rudolf Karl Ditmar).

На балюстраді сходів поміщено барвисті мозаїчні вставки із стилізованих квітів (автор Кароль Фрич (Karol Frycz), 1909 р.), які гармонійно поєднуються з вітражем.На другому поверсі знаходиться велика зала засідань, стіни якої мають висоту другого і третього поверхів будівлі. Вони обшиті дубовими панелями, штучним зеленим мармуром та вертикально розділені на поля дванадцятьма розкріпованими пілястрами з білого мармуру, що завершуються вгорі скульптурними групами, вирізьбленими у вигляді горельєфів (скульптор Зиґмунт Курчинський (Zygmunt Kurczyński), 1909 р., вапняк, тонований під кольоровий мармур і слонову кістку).

Між скульптурними групами на трьох стінах зали у вигляді декоративного фризу поміщений цикл малярських панно Фелікса Виґживальского (Feliks Wygrzywalski) та Зиґмунта Балька (Zygmunt Balk) (1908-1909 рр.), які виконані у змішаній техніці на полотнах і вклеєні в тиньк. Панно тематично поєднуються з горельєфами у філософський міф, що стосується життя та долі людини. Вони запроектовані ще у січні 1907 р. в період початку будівництва палати та намальовані в органічній узгодженості зі скульптурним декором та архітектурою будівлі.

Панно поєднані у триптихи: три пейзажі та шість фігурних зображень під назвами: "Праця", "Витривалість" ("Сизиф"), "Сила" ("Бій з кентавром"), "Фортуна", "Срібло" ("Перемінний капітал"), "Золото" ("Постійний капітал"). Шість композиційних скульптурних груп представляють "Працю", "Відпочинок", "Меланхолію", "Мир" (або "Мистецтво та військовий обов'язок"), "Кохання", "Смерть" (або "Час").

Вітражі в залі засідань виконані за проектом 1908 р. Альфреда Захаревича, дубові панелі та дверні портали з маскаронами авторства Зиґмунта Курчинського, виготовлені у майстерні Станіслава Крука (Stanisław Kruk). Зала перекрита перекриттям з касетонами, прикрашеним ліпним рослинним декором та ліпними розетами (автор Людвік Репіховський (Ludwik Repichowski), освітлена світильниками. За архітектурно-композиційним та художнім оформленням вона нагадує актову залу Львівської Політехніки.

На першому поверсі знаходиться значно менша за розмірами колишня зала торгової біржі (тепер зала засідань колегії). Її стеля також перекрита перекриттям з касетонами, прикрашена ліпними розетами і модульйонами. Два неоренесансові портали з багатим ліпним декором слугують входами до зали. Стіни підкреслені пілястрами, вікна декоровані великими сецесійними вітражами.

Пам'ятка – характерний приклад адміністративної будівлі Львова початку ХХ ст. та яскравий приклад "Gesamtkunstwerk" – синтезу просторових мистецтв – настінного живопису, скульптури, вітражів та мозаїки з архітектурою.

Персоналії

Організації

Джерела

1. Проект "Галіціана" (І. Жук), 2001-2002.
2. Державний архів Львівської області (ДАЛО) 2/1/312. 
3. ДАЛО 2/1/58.
4. ДАЛО 2/1/56.
5. Вуйцик В. С., Липка Р. М. Зустріч зі Львовом. (Львів: Каменяр, 1987)
6. І. Жук. Торгово-промислова палата. Історико-архітектурний атлас Львова. Серія ІІ. Визначні будівлі. Зошит №3. (Львів: видавництво "Центр Європи")
7. Orłowicz M. Przewodnik po Lwowie. – Lwów, 1925.


Автор опису – Христина Харчук

Матеріали з Міського медіаархіву

Пов'язані зображення