Урочисте відкриття пам'ятника Адаму Міцкевичу

ID: 4

Ідея спорудження пам'ятника національному польському поетові сягає 1856 року, проте реалізувати її вдалося значно пізніше. Відкриття пам'ятника 29 жовтня 1904 року стало визначною подією у місті, насамперед для польської громади Львова.

Пов'язані місця

Опис

Пл. Міцкевича – пам'ятник Адамові Міцкевичу

Детальніше про місце
Опис

Просп. Шевченка, 13 – Обласна бібліотека (колишнє Міське казино)

Детальніше про місце
Опис

Просп. Свободи, 20 – Національний музей ім. А. Шептицького

Детальніше про місце
Опис

Просп. Свободи, 28 – Oперний театр

Детальніше про місце
Опис

Пл. Ринок, 01 – будинок ратуші

Детальніше про місце
Опис

Вул. Вірменська, 7 – cобор Успення Пресвятої Богородиці / Вірменський собор

Детальніше про місце
Опис

Вул. Зелена, 011б – молитовний дім Євангельських Християн-баптистів (кол. костел св. Урсули)

Детальніше про місце

Історія

Опис події з локалізацією

Урочисте відкриття пам'ятника Адаму Міцкевичу розпочалося 29 жовтня 1904 року концертом Музичного товариства в Міському театрі. Наступного дня урочистість продовжилася богослужінням у Латинській катедрі. Службу правили архієпископ Юзеф Більчевський (Józef Bilczewski), отці Заблоцький, Зайховський і Сапіга. Проповідь промовляв о. Глонб. Під час богослужіння співав катедральний хор під керівництвом Г. Ярецького. В службі взяли участь граф Анджей Потоцький (Andrzej Potocki), граф Станіслав Бадені (Stanisław Badeni), Владислав Міцкевич (Władysław Mickiewicz). Водночас відбулися служби у Вірменській церкві (відправляв архієпископ Юзеф Теодорович (Józef Teodorowicz)), а також у синагозі та євангелістському храмі.

Церемонія відкриття пам'ятника розпочалася о 12:00. На трибуні, спорудженій перед пам'ятником, розмістилися граф Станіслав Бадені, архієпископи Юзеф Більчевський та Вебер, граф Леон Пінінський (Leon Piniński) та Владислав Міцкевич. Після кантати Станіслава Нєвядомського, яку виконав хор співацьких товариств Львова, розпочалися урочисті промови. Першим мав слово голова комітету побудови Броніслав Радзішевський (Bronisław Radziszewski). Під час його промови на огляд громадськості було відкрито пам'ятник. Наступним виступав президент міста Ґодзімір Малаховський (Małachowski). Він відзначив важливість встановлення пам'ятника Адаму Міцкевичу у Львові, адже "тепер це місто вшанувало великого поета не гірше за Краків і Варшаву". У своїй промові він подякував тим, хто спричинився до спорудження монументу. Після звучання гімну поляків Міхал Ролле (Rolle) прочитав Пам'ятний акт.

Церемонію завершив урочистий похід львів'ян до пам'ятника, в якому взяло участь 87 товариств (ЦДІАЛ 58/1/5:1-7).

У Міському казино на вулиці Академічній, 13 (тепер проспект Шевченка) о 15:00 відбувся урочистий бенкет, на якому були присутні найповажніші гості урочистого відкриття. У приміщенні товариства "Скала" в цей час відбувався прийом, влаштований для селян: скромний обід і вокально-інструментальний вечір. А Перша ізраїльська громадська кухня з 12-ої до 2-ої години організувала безкоштовні обіди (Gazeta Lwowska, 1904, №248, 4; Kurjer Lwowski, 1904, №300, 3).

Довкола колони Адама Міцкевича о 16:00 відбувся збір шкільної молоді. Після походу до пам'ятника у львівських школах відбулися вечори пам'яті поета.

О 17:00 годині урочисто віднесли вінки з-під монументу до будинку міського Художньо-промислового музею. Увечері в Міському театрі відбулися вистави "Барські Конфедерати" та "Відьма".

О 21:00 годині відбувся вечірній прийом у Ратуші. Гостей вітав президент міста Ґодзімір Малаховський з дружиною (Gazeta Lwowska, 1904, №250, 2-4; Gazeta Lwowska, 1904, №251, 4-5; Kurjer lwowski, 1904, №302).


Пов'язані історії

Персоналії

Адам Міцкевич (Adam Bernard Mickiewicz) — видатний польський поет.
Анджей Потоцький (Andrzej Kazimierz Potocki) — граф, намісник Королівства Галичини і Лодомерії.
Броніслав Радзішевський (Bronisław Radziszewski) — голова комітету побудови пам'ятника Міцкевичу у Львові у 1899-1904 роках
Владислав Міцкевич (Władysław Mickiewicz) — старший син Адама Міцкевича, польський громадський діяч.
Г. Ярецький — керівник катедрального хору.
Глонб — священик.
Ґодзімір Малаховський (Godzimir Nałęcz-Małachowski) — президент м. Львова.
Заблоцький — священик.
Зайховський — священик.
Юзеф Теофіл Теодорович (Józef Teofil Teodorowicz) — архієпископ.
Леон Пінінський (Leon Piniński) — намісник Галичини у 1898–1903 рр.
Міхал Ролле (Michał Rolle) — польський публіцист, письменник.
Адам Сапіга (Adam Sapieha) — священик.
Станіслав Бадені (Stanisław Badeni) — маршалок Сейму м. Львова.
Юзеф Більчевський (Józef Bilczewski) — архієпископ, святий Римо-католицької церкви.

Джерела

1. Центральний державний історичний архів у м. Львів (ЦДІАЛ) 58/1/5:1-7.
2. "Pomnik Mickiewicza", Gazeta Lwowska,1904, №248, s. 4.
3. "Kolumna Adama Mickiewicza we Lwowie", Gazeta Lwowska,1904, №250, 2-4.
4. "Echa uroczystości Mickiewiczowskiej", Gazeta Lwowska,1904, №251, 5.
5. "Odsłonięcie pomnika Mickiewicza", "Odezwa do wszystkich ziomków z powodu odsłonięcia pomnika Mickiewicza", Kurjer Lwowski, 1904, №300, 3.
6. "Lwów 30. X. 1904", Kurjer Lwowski, 1904, 302, 1-5

Текст поданий зі скороченнями та доповненнями на основі магістерської роботи Романа Масика "Пам'ятники Львова другої половини ХІХ – 1980-х років"
Літературна редакторка – Юлія Павлишин