...

Цісарський ювілей 2 грудня 1908 року

ID: 25

Відзначення початку правління імператора було одним з головних державних свят. Свято у 1908 році, зокрема, було нагодою для різних суспільних груп засвідчити свою лояльність до держави і правлячої династії із, водночас, намаганнями продемонструвати автономістські прагнення місцевої еліти.

Пов'язані місця

Опис

Пл. Ринок, 01 – будинок ратуші

Детальніше про місце
Опис

Вул. Винниченка, 18 – будинок Львівської обласної державної адміністрації

Детальніше про місце
Опис

Пл. Катедральна, 1 – катедральний костел Успіння Діви Марії

Детальніше про місце
Опис

Пл. Святого Юра, 5 – собор св. Юра

Детальніше про місце
Опис

Вул. Вірменська, 7 – cобор Успення Пресвятої Богородиці / Вірменський собор

Детальніше про місце
Опис

Вул. Театральна, 13 – церква св. Петра і Павла (кол. костел єзуїтів)

Детальніше про місце

Історія

Відзначення початку правління імператора (2 грудня 1848 р.), поряд із іменинами та днем народження, було одним з головних державних свят. 60-та річниця у 1908 р. була класичним прикладом вшанування монарха в столиці провінції, що поєднувала свідчення лояльності до імперії і монарха із намаганнями продемонструвати автономістські прагнення місцевої еліти. Останні проявлялися, зокрема, у способі прикрашення будівель за допомогою національних чи регіональних кольорів. Крім того, свято було нагодою для різних суспільних груп засвідчити свою лояльність до держави і правлячої династії.

Опис події із локалізацією:

Напередодні ювілею вікна помешкань у місті були прикрашені уніфікованими наліпками із зображенням цісаря, які мали замінити традиційну святкову ілюмінацію. Крім свідчення лояльності це була і благочинна акція, оскільки кошти від карток мали бути передані потребуючим дітям. Тому оргкомітет закликав громадян стерегтися підробок і повідомляти поліції про недобросовісних продавців. Крім того, на урядових та громадських будівлях вивішувалися прапори.

Прикрашання будівель, як правило, було свідченням політичних симпатій. Дозволити собі прикрасити будівлю у національних, а не державних чи краєвих кольорах, могла громадська установа чи орган самоврядування, але не намісник чи державна структура. Так, на Ратуші палали бенгальські вогні білого і червоного кольорів, тоді як в ілюмінації будинку намісництва переважав жовтий колір. На Високому Замку було запалено бочки із смолою.

Святковий день 2 грудня 1908 р. розпочався о 6.00 із 24-кратного гарматного салютування на Цитаделі, після чого військові оркестри зіграли марші.

О 9.00 у церквах, костелах і синагогах Львова розпочалися урочисті відправи за участі представників влади краю і міста. Традиційно, намісник граф Міхал Бобжинський (Michał Bobrzyński), президент міста Станіслав Цюхцінський (Stanisław Ciuchciński) і більша частина чиновників взяли участь у святковому богослужінні в Латинській катедрі, яке закінчилось, як завжди в таких випадках, виконанням гімну "Господи, бережи Цісаря Франца" ("Gott erhalte Franz den Kaiser"). Окремі представники державного апарату були "делеговані" до греко-католицької церкви св. Юра та Вірменського собору. В костелі єзуїтів пройшла відправа для військових.

Після меси намісник граф Міхал Бобжинський приймав у своєму палаці охочих (приватних осіб та делегації) для прийняття вітань цісарю. А у великій залі Ратуші було проведено урочисті збори Ради міста.

Пов'язані історії

Джерела

1. "Dzień Imienin", Poranek ku czci Najj. Pana", "Jubileusz 60-letnich Rządów Najj. Pana", Gazeta Lwowska, 1908, №228, s. 3
2. "Jubileusz 60-letnich rządów Najj. Pana", Gazeta Lwowska, 1908, №276, s. 3
3. "2 grudnia 1848 – 2 grudnia 1908", Gazeta Lwowska, 1908, №277, s. 1-10
4. "Kraj wobec Jubileuszu", Gazeta Lwowska, 1908, №278, s. 2-3
5. "Sześćdziesięciolecie rządów", Kurjer Lwowski, 1908, №564, s. 1
6. "Wczorajsze uroczystości jubileuszowe", Kurjer Lwowski, 1908, №565, s. 2
7. Wiek Nowy, 1908, №2252
8. Daniel L. Unowsky, The Pomp and Politics of Patriotism. Imperial Celebrations in Habsburg Austria, 1848-1916, (West Lafayette, Indiana: Purdue University Press, 2005), 263
9. Ярослав Ісаєвич, Микола Литвин, Феодосій Стеблій (ред.), Історія Львова, т. 2, (Львів: "Інститут українознавства ім. І. П. Крип'якевича НАНУ" – "Центр Європи", 2007), 559.
10. Борис Мельник, Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. ХІІІ-ХХ століття, (Львів: Світ, 2001), 128

Автор  Назар Кісь
Літературна редакторка — Юлія Павлишин