Pani Ałła
Wypowiedzi respondenta/respondentów we fragmentach transkrypcji wywiadu przytaczane są bez żadnych zmian.
- Будинок № 17 на вул. І. Нечуя-Левицького
Переїзд
(Батько)…його направили в Дрогобич, він був військовим комендантом… він знайшов тут (у Львові) квартиру… Вони помінялися з якимось військовим: його направили в Дрогобич… То перша була квартира моїх батьків… Всі меблі, що були, то мої батьки…, там теж вілла така була в Дрогобичі, там був… казіно, офіцерське казіно і батько мій там меблі, що були він викупив… Мама згадувала, що вона дуже добре заставила його ті всі квитанції зберегти тому, що через якийсь час… писали всякі доноси…
Опис будинку
…І між іншим отой 17 і 19 будинки, фасади там дуже подібні… Мені здається, що і 19, може один архітектор робив… Навіть на фасаді маки стилізовані, але воно збереглось… Її (плитку на площадках) можна вибити, побити, а вона не зношується… А 17, там ше плафон зберігся, там стилізовані маки… там стилізовані частина, орнамент плоскісний, а частина об'ємний і то настільки цікаво. Вони правда вже понищено, там навіть, коли ту браму фарбували, вони щось піддули, бо там голубе тло і там з метеликами, то настільки…
звук 01.04.13–01.04.34
- Будинки № 16 і 17 на вул. І. Нечуя-Левицького
Старі мешканці
…Отой будинок 16 і 17, то був один господар, але той будинок він робив для себе, він там жив, в тому будинку 17, а то було для таких тому, що туалети були по балкону, то вже кінець 60-х (1960-х) років була реконструкція… і тому воно доштоковано…
звук 32.37–33.03
- Будинок № 15 на вул. І. Нечуя-Левицького
А от під 15 (будинок № 15 на вул. І. Нечуя-Левицького) там дуже гарна… цикламен
- Інше
…Коли десь в 70-х (1970-х) роках реконструювали (вулицю) Пушкіна…, особливо тут біля третьої школи, вони ж познімали, там дуже гарні палісадники були… Вони понищені були… Вони зняли полісаднікі з залишили газони в деяких місцях і вони розширили вулицю, а то не характерне для Львова… (Руйнування, зміни Кастелівки)… Ні, не було…
звук 17.41–18.11
- Вибірковий транскрипт інтерв'ю, записаного25.09.2009
- Автор: Галина Боднар