Театр завжди був і залишається однією із найважливіших складових культурного середовища міста, адже він не лише виконує просвітницьку функцію, а й творить особливий осередок міського соціального простору. Театр як будівля є важливим маркером міського ландшафту, часто навіть його символом, як-от Львівська чи Одеська опера, а театр як середовище виступає особливим об’єднуючим та каталізуючим чинником, який провокує дискусії і задає їхню тематику. Як мистецька форма він претендує на свободу і автономність, проте як частина середовища міста він залежний від процесів, що відбуваються в його житті, і від ширшого політичного та економічного контексту. Таке проміжне становище театру і становить особливий дослідницький інтерес, адже дозволяє на його прикладі прослідкувати складні культурні та соціальні процеси.
“Театри Львова у 1945-1985 роках: між мистецтвом і політикою”- це частина проекту Львів Інтерактивний, який має на меті відобразити історію розвитку міського театрального ландшафту у складний повоєнний та радянський період через призму особистих історій його учасників. Друга світова війна кардинально вплинула на Львів та його мешканців, внісши корективи у їхнє повсякденне та культурне життя. Подальша зміна влади і становлення нового ідеологічного режиму не могло не вплинути на мистецьке життя міста. Післявоєнні роки стали визначальним для театрального середовища Львова, адже з’являлися нові колективи і їхня робота багато в чому почала залежати від владних структур, вплив яких відображався, зокрема, на репертуарній та кадровій політиці. І усі ці процеси проходили крізь життя окремих людей, кожен з яких по-особливому їх переживав. “Театри Львова у 1945-1985 роках: між мистецтвом і політикою” – це спроба почути їхній голос і краще зрозуміти те, яким був радянський Львів.
Проект “Театри Львова у 1945-1985 роках: між мистецтвом і політикою” спрямований на дослідження театрально-історичного процесу та його впливу на формування міського середовища у радянський період. Його актуальність полягає у спробі максимального відображення історичних процесів через призму театру, а також у необхідності краще зрозуміти минулий і сьогоднішній стан театрального життя міста.
Важливість проекту становить спроба виявлення місцевої ідентичності та ідентифікації учасників театральних колективів, і того, як кожен із них переживав цей період. Крізь їхній досвід можна краще зрозуміти не лише мистецьку складову театру, а й низку соціальних та культурних процесів, які так чи інакше торкалися їхніх життів. Дослідження функціонування театральних колективів, їхня репертуарна політика, специфіка керівних посад та кадрові відмінності дають можливість побачити та виокремити певні тенденції, притаманні визначеному періоду, та краще, а головне – по-новому, осмислити та дослідити історію міста та його мистецького простору.
Результатом мікропроекту стане збір усноінсторичної інформації від учасників та творців театрального середовища, її опрацювання та презентація отриманих даних. Збір візуального архіву дасть можливість наочно оцінити результати діяльності кожного із колективів та доповнить візуальний архів міста унікальними і цікавими матеріалами. Отож, на прикладі цього мікропроекту можна прослідкувати як універсальні тенденції, так і унікальність львівського середовища і кожного колективу у ньому. Для LIA це дослідження є важливим з низки причин: по-перше, це можливість “почути” одні з ключових маркерів міського ландшафту, якими є театри, і таким чином їх оживити, надати людино вимірності; по-друге, під час дослідження буде зібрано не лише архів інтерв’ю з людьми, кожен з яких сам по собі є епохою, а й багатий візуальний матеріал (у тому числі афіші та фото з вистав), який є цінним дослідника-урбаніста, що цікавиться історією Львова.
Ґрунтовне дослідження театрального ландшафту міста – це унікальний матеріал не лише для театралів-істориків, культурологів чи мистецтвознавців. Цей мікропроект дає можливість іншим фаховим працівникам, таким як соціологи, психологи, історики та урбаністи, окреслити та визначити у матеріалах даного мікропроекту важливі для себе аспекти творення міста та, використавши ці напрацювання, розпочати інші, суміжні проекти.
