https://lia.lvivcenter.org/uk/objects/soborna-3a/Пл. Соборна, 3a – будинок інституту "Укрзахідпроектреставрація" (кол. оборонна стіна і вежа)
Пл. Соборна, 3a – будинок інституту "Укрзахідпроектреставрація" (кол. оборонна стіна і вежа)
ID:
385
В'їзна ("Глинянська") брама і мури монастиря Бернардинів (зараз - приміщення інституту 'Укрзахідпроектреставрація'; Перша третина ХVII ст. - будівництво під наглядом інж. Фридерика Гетканта; 1618 - будівництво вежі; 1976-1977 - реставрація з реконструкцією, арх. Андрій Новаківський, Кость Присяжний). Фортифікаційна споруда періоду пізнього ренесансу - частина комплексу Бернардинського монастиря. Одна з яскравих домінант краєвиду давнього міста. З заходу, разом з монастирськими будівлями, мур утворює велике замкнене подвір'я у формі трикутника. У стіні і вежі зараз містяться приміщення інституту 'Укрзахідпроектреставрація'. У північно-східному куті - адміністрація історико-архітектурного заповідника.
Архітектура
Споруда мурована з каменю та цегли, видовжена з півночі на південь, з рядом вікон-бійниць у верхньому ярусі. Центр стіни акцентований квадратною в плані вежую з арковим проїздом, критою шатровим дахом. Перед муром реконструйовано давній рів. З протилежної, західної сторони муру реконструйовано дерев'яні галереї. Пам'ятка є найкраще збереженим фрагментом комплексу давніх укріплень Львова.
Бернардинський костел у Львові став яскравим зразком пізньоренесансної архітектури, в якій відобразився дух та настрої епохи контрреформації. Храм будувався протягом 1600-1630 рр. архітекторами Б. Авелідесом, П. Римлянином, А. Прихильним, А. Бемером. Будівництво велося на місці більш ранньої дерев’яної споруди, датованої 1460 р. В першій половині XVIIІ ст. в костелі виконaнe барокове опорядження інтер’єру.
Будинок монастиря бернардинів (зараз – будинок Центрального державного історичного архіву у Львові). Будинок, датований бл. 1620 р., є складовою частиною архітектурного комплексу, до якого входить також костел бернардинів. Монастир прибудований до північної стіни костелу, а зі сходу оточений мурами з в’їзною вежею. В інтер’єрі збереглися портали XVII ст. і фрагмети розписів XVIII ст.
Вежа-дзвіниця колишнього костелу бернардинів, споруджена у 1733-1734 рр., є елементом ансамблю костелу з монастирем. Архітектурне вирішення будівлі є типовим для доби бароко.
Залишки оборонної споруди (XIV-XV ст.). Одна з 16-ти бастей зовнішнього кільця фортифікацій середньовічного Львова (розібраної наприкінці XVIII ст.). Бастея була компонентом східного прясла міського оборонного муру. Виявлена під час будівництва пам'ятника І. Федорову, спорудженого на сусідній ділянці. Законсервована (1977 р.) разом з фрагментами внутрішньої оборонної стіни, з вежею мулярів.
B півпідвальному приміщенні будинку нa вул. Братів Рогатинців, 32 є залишки стін та бастеї міських укріплень XIV-XV ст. Фортифікаційна споруда доби готики - одна з 16-ти бастей зовнішнього кільця оборонної стіни середньовічного Львова (розібрана наприкінці XVIII ст.). Була розміщена у південній частині східного прясла муру. Виявлена у 1906 р. Півкругла, мурована з каменю споруда.
Пам'ятка середньовічної оборонної архітектури. Зберігся фрагмент південної стіни мурованого замку (1362), зведеного на місці первісного дерев'яного. Залишки бійниць. Основу конструкції складає кам'яна та цегляна кладка. У 1869 р. камінь замкових мурів був використаний для насипного кургану ("Курган Люблінської унії") на вершині Замкової гори. Один з небагатьох вцілілих фрагментів давніх львівських фортифікацій.
Фортифікаційні споруди доби готики (XIV-XV ст.) - фрагменти мурованої з каменю та цегли стіни з прямокутними та арочними прорізами-нішами. Збережені партії мурів відносилися до внутрішнього кільця оборонних укріплень середньовічного Львова. Становили частину західного прясла т. зв. "високої стіни". Зараз - локалізовані на східній стороні просп. Свободи. Приклад давнього львівського фортифікаційного будівництва.
Міський
арсенал — пам’ятка оборонної архітектури XIV–XVI ст. ЇЇ реставрацію і
переобладнання під музей зброї здійснила Львівська міжобласна спеціальна
науково-реставраційна виробнича майстерня (СНРВМ) у 1973–1980 рр. Будівля
є пам’яткою архітектури національного значення, Ох. № 334.