Вежа–дзвіниця колишнього костелу бернардинів, споруджена у 1733–1734 рр., є елементом ансамблю костелу з монастирем. Архітектурне вирішення будівлі є типовим для доби бароко.
Архітектура
Дзвіниця, розміщена на південь від костелу, прибудовалась до оборонної стіни монастиря. Будівля квадратна в плані, цегляна, тинькована, двоярусна з наметовим завершенням. Стіни фланковані спареними пілястрами, на другому ярусі — півциркульні вікна.
Бернардинський костел у Львові став яскравим зразком пізньоренесансної архітектури, в якій відобразився дух та настрої епохи контрреформації. Храм будувався протягом 1600–1630 рр. архітекторами Б. Авелідесом, П. Римлянином, А. Прихильним, А. Бемером. Будівництво велося на місці більш ранньої дерев'яної споруди, датованої 1460 роком. В першій половині XVIIІ ст. в костелі виконaнe барокове опорядження інтер'єру.
Будинок монастиря бернардинів (зараз — будинок Центрального державного історичного архіву у Львові). Будинок, датований бл. 1620 р., є складовою частиною архітектурного комплексу, до якого входить також костел бернардинів. Монастир прибудований до північної стіни костелу, а зі сходу оточений мурами з в'їзною вежею. В інтер'єрі збереглися портали XVII ст. і фрагмети розписів XVIII ст.
Барокову колону із фігурою святого встановили біля
колишнього бернардинського монастиря у 1736 році за кошти воєводи Северина
Міхала Жевуського. Фігура зникла з колони близько 1950 року, на її місці
встановили вазу.
В'їзна ("Глинянська") брама і мури монастиря Бернардинів (зараз — приміщення інституту "Укрзахідпроектреставрація"; Перша третина ХVII ст. — будівництво під наглядом інж. Фридерика Гетканта; 1618 — будівництво вежі; 1976–1977 — реставрація з реконструкцією, арх. Андрій Новаківський, Кость Присяжний). Фортифікаційна споруда періоду пізнього ренесансу — частина комплексу Бернардинського монастиря. Одна з яскравих домінант краєвиду давнього міста. З заходу, разом з монастирськими будівлями, мур утворює велике замкнене подвір'я у формі трикутника. У стіні і вежі зараз містяться приміщення інституту "Укрзахідпроектреставрація". У північно-східному куті — адміністрація історико-архітектурного заповідника.
