Центр міської історії

Інтерактивний Львів

...

Пл. Шашкевича, 5 – кінотеатр (не діє)

ID: 1777

У будинку на пл. Шашкевича, 5 діяв кінотеатр зі зміною назв і власників: “Кіно військової кухні” (1916–1918), “Стильний” (1928–1939), “Кінолекторій “Комсомолець” (1946–1965). Сьогодні (2013) тут розміщене Львівське державне музичне училище ім. Ст. Людкевича.

Історія

“Кіно військової кухні” (“Kino Kuchni Wojskowej”), 1916–1918 рр.

Кінотеатр був заснований Іваном Мельником у 1916 р. і діяв протягом 1916–1918 рр. у приміщенні Музичного інституту ім. М. Лисенка. У кінотеатрі, між іншим, демонстрували новини з фронту, а прибутки з роботи кінотеатру йшли на допомогу військової кухні.

“Стильний” (“Stylowy”), 1928–1939 рр.

У 1928 р. у залі Музичного інституту ім. М. Лисенка відкрито новий кінотеатр –“Стильний”. Спочатку його власником був Музичний інститут ім. М. Лисенка, а керівником – Здзіслав Хмура (Chmura). Кінотеатр був розрахований на 600 глядацьких місць та користувався популярністю серед глядачів. Викладачі Музичного інституту ім. М. Лисенка разом зі своїми сім’ями могли безкоштовно відвідувати кіносеанси та займати місця у ложі.

У 1929–1931 рр. власником “Стильного” був Союз інвалідів війни (Związek inwalidów wojennych), а його керівниками були Ярослав Мельник, Теодор Сівак (Siwak), Роза та Маврицій Фіш (Fisch).

У 1931–1939 рр. власником “Стильного” був Маврицій Фіш.

У липні-серпні 1933 р. кінотеатр перебував на ремонті.

У січні 1939 р. у кінотеатрі “Стильний” відбувався показ фільму Юліана Дороша “До добра і краси” (знятий 1937 р.). Це був перший український повнометражний фільм, створений на Галичині. За своїм змістом він був рекламним роликом, що представляв українську галицьку продукцію. Ініціаторами зйомок цієї кінострічки були керівники “Центросоюзу” та “Маслосоюзу”. Сценарій до фільму написали Василь Софронів-Левицький та Роман Купчинський.

У 1946–1965 рр. кінотеатр функціонував під назвою “Кінолекторій “Комсомолець”.

Пов'язані історії

Пов'язані місця

Опис

Пл. Шашкевича, 5 – Львівське державне музичнe училищe ім. Ст. Людкевича

Детальніше про місце

Персоналії

Василь Софронів-Левицький – сценарист фільму Юліана Дороша “До добра і краси”.
Здзіслав Хмура (Zdzisław Chmura) – у 1928 р. керував кінотеатром “Стильний”.
Іван Мельник – 1916 р. заснував у приміщенні Музичного інституту ім. М. Лисенка кінотеатр “Кіно військової кухні”.
Маврицій Фіш (Maurycy Fisch) – один з керівників кінотеатру “Стильний” у 1929–1931 рр., а у 1931–1939 р. – його власник.
Роза Фіш (Róża Fisch) – одна з керівників кінотеатру “Стильний” у 1929–1931 рр.
Роман Купчинський – сценарист фільму Юліана Дороша “До добра і краси”.
Теодор Сівак (Teodor Siwak) – один з керівників кінотеатру “Стильний” у 1929–1931 рр.
Юліан Дорош (9 червня 1909 – 20 липня 1982) – фотограф, основоположник українського кіно в Галичині. Проживав у Львові в родині свого дядька по материній лінії Антона Крушельницького на вул. Д. Грицая, 19 та окремо на вул. Пасічній-бічній. Був одним із засновників Українського фотографічного товариства (листопад, 1930), яке діяло за адресою вул. Шашкевича, 5 (тепер пл. Шашкевича, 5). У 1937 р. Юліан Дорош зняв перший український повнометражний фільм, створений на Галичині – “До добра і краси” (його прокат перевищив усі витрати, пов’язані зі створенням фільму). У 1939 р. було утворено кіноспілку “Добро і краса”, метою якої було створення та поширення українського кіно. Зокрема, Юліан Дорош демонстрував свої фільми учнівській молоді українських навчальних закладів Львова. У 1931 р. видав “Підручник фотоаматора” – перший підручник з практики фотографії в Галичині. Співпрацював з журналами “Світло й тінь”, “Кіно”. Був знайомий та співпрацював з такими відомими постатями як митрополит Андрей Шептицький, Олександр Довженко, Іван Крип’якевич. Після закінчення Другої світової війни працював фотографом у Львівському історичному музеї, а з кінця 1940-х рр. – у Львівській політехніці, на кафедрі історії техніки. У 1956 р. з ініціативи Івана Крип’якевича Юліан Дорош організовує фотолабораторію при відділі археології інституту суспільних наук АН УРСР (тепер Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України). З 1966 р. працював у фотолабораторії Центрального державного історичного архіву України м. Львова (пл. Соборна, 3а). Помер у м. Львові, похований на Личаківському цвинтарі.
Ярослав Мельник – один з керівників кінотеатру “Стильний” у 1929–1931 рр.

Джерела

  1. Gazeta Lwowska, 1933, №37.
  2. Gazeta Lwowska, 1934, №34.
  3. Gazeta Lwowska, 1937, №23.
  4. Słowo Polskie, 1931, №151.
  5. Державний архів Львівської області (ДАЛО) 7/3/638.
  6. Лариса Крушельницька, Рубали ліс… (Спогади галичанки) (Львів: Асторлябія, 2008), 352.
  7. Українська фільма у Львові, Мета, 1939, №2, 7.
  8. Українська фільмова кооператива, Мета, 1939, №14, 11.
  9. Barbara Gierszewska, Kino i film we Lwowie do 1939 roku (Kielce: WydawnictwoAkademii Świętokrzyskiej, 2006), 428.
  10. Dawna fotografia lwowska 1839–1939 (Lwów: Centrum Europy, 2004), 368.
  11. Dobrohna Dabert, Życie filmowe Lwowa w latach trzydziestych (Poznań, 2001), 193-205.
  12. Андрій Дорош, Юліан Дорош – 100 років від дня народження, Галицька брама, 2009, №6 (174), 3-5.
  13. Андрій Козицький, Володимир Мороз, Дорош Юліан. Енциклопедія Львова, Т. 2 (Львів: Літопис, 2008), 137-138.
  14. Ірина Котлобулатова, Кінотеатр. Енциклопедія Львова, Т. 3 (Львів: Літопис, 2010), 216-221.
  15. Роман Бучко, Перше століття кінематографу у Львові, Галицька Брама, 1996, №24, 2-3.
Автори опису – Павло Кучерський, Оксана Лепак 
Редактор – Ольга Заречнюк 
Літературний редактор – Юлія Павлишин

Матеріали з Міського медіаархіву

Пов'язані зображення