Пл. Ринок, 08 – колишня кам'яниця Бернатовичівська
Історія
Будинок на пл. Ринок, 8 (конскрипційний номер 177) побудований в кінці ХVІ ст. У ХVІІ ст. кам'яниця належала до багатої вірменської родини Бернатовичів. Від цих власників походить її назва – Бернатовичівська.
Будинок згадується в архівних документах 1658 р., коли король Ян Казимир (Jan Kazimierz) звільнив Кшиштофа Бернатовича (Krzysztof Bernatowicz), власника кам'яниці від військових постоїв та податків. Згодом Ян ІІІ (Jan III) звільнив іншого власника кам'яниці Барнарда Бернатовича (Bernard Bernatowicz) від цих повинностей.
У ХІХ ст. капітально перебудований, від первісної будівлі залишився лише цоколь. В 1840-х рр. за проектом архітектора Фридерика Баумана (Fryderyk Baumann) кам'яниця перебудована у стилі ампір, тоді ж добудований четвертий поверх.
У 1860-х рр. фасад кам'яниці на вікнами першого та другого поверхів був прикрашений рельєфними вставками на купецьку емблематику, виконаними відомим львівським скульптором Гавриїлом Красуцьким. У 1886 р. реконструйовано офіцини за проектом архітектора Вінцента Кузнєвича (Wincenty Kuźniewicz) на кошти власника Самуеля Фішера (Samuel Fischer).
В кінці ХІХ – на початку ХХ ст. власником будинку був Абрагам Якуб та Матильда Гешелеси (Abraham Jakób і Matylda Heschelescy).
У 1930-х рр. власником будинку був Бодек Леонтин (Bodek Leontyn). У 1935–1936 рр. фасад будинку був відновлений та під'єднана каналізація за проектом архітектора Аби (Альберта) Корнблюта (Aba (Albert) Kornblüt).
З 1946 р. у будинку містився Львівський шаховий клуб.
Пов'язані історії
Архітектура
Будинок зведений на східному боці пл. Ринок, в лінійній забудові. Побудований з цегли (фундаменти з кам'яних блоків), тинькований, чотириповерховий, в плані має характерний для ринкових кам'яниць витягнутий у глибину ділянки прямокутник з вузьким головним фасадом.
Основний будинок в плані зберегає в цілому середньовічну планувальну структуру. Чотирьохтрактовий в глибину; індермах (передні приміщення – дві світлиці і сіни, внутрішній коридор, кухні та сходова клітка); внутрішній дворик з бічною офіциною; гіндермах (тильний будинок з офіциною зі сторони вул. І. Федорова). По ширині будинок тридільний: два великі приміщення (світлиці) від пл. Ринок, які розташовані зліва, а справа – під'їзд (сіни). На першому поверсі дві світлиці справа, кухня і сіни перекриті циліндричними склепіннями. У підвалах збереглися ґотичні стрільчасті склепіння.
Головний фасад – тривіконний, симетричної композиції зі зміщеним вправо вхідним порталом, зведений у стилі ампір. Перший поверх обличкований тесаним каменем. На другому поверсі виступає балкон з металевим огородженням, виконаним у стилі бідермаєру. На рівні другого і третього поверхів фасад вертикально почленований пілястрами псевдокорінфського ордеру. Між третім і четвертим поверхами проходить профільований карниз. Над центральним входом на балкон поміщений сегментний сандрик, прикрашений чоловічою голівкою у лавровому вінку. Над вікнами першого та другого поверхів поміщені рельєфні вставки на купецьку емблематику, виконані відомим львівським скульптором Гавриїлом Красуцьким.
Персоналії
Фридерик
Бауман (Fryderyk
Baumann)
–архітектор,
автор проекту реконструкції
Бернатовичі
— вірменська родина, власники будинку
Христофор
Бернатович (Krzysztof
Bernatowicz)
— власник будинку
Абрагам
Якуб Гешелес (Abraham
Jakób Hescheles)
— співвласник будинку
Матильда
Гешелес (Matylda
Hescheles)
— співвласниця будинку
Аба/Альберт
Корнблют (Aba
/Albert Kornblüt)
— архітектор, автор проекту реконструкції
Гавриїл
Красуцький
— скульптор
Вінцент
Кузневич (Wincenty
Kuźniewicz)
— архітектор, автор проекту реконструкції
офіцин
Бодек
Леонтин (Bodek
Leontyn)
—
власник будинку
Самуель
Фішер (Samuel
Fischer)
— власник будинку
Джерела
- Проект "Галіціана" (І. Жук), 2001-2002.
- Державний архів Львівської області. – Ф. 2. – Оп. 2. – Спр. 3652. Справа на будинок на пл. Ринок, 8. – С. 12, 43, 45.
- Вуйцик В. Державний історико-архітектурний заповідник у Львові. – Львів, 1991. – С. 32.
- Крип'якевич І. Історичні проходи по Львову. – Львів: вид-во "Каменяр", 1991. – С. 39.
- Мельник Б. Вулицями старовинного Львова. / Серія "Історичні місця України". – Вид. 3-тє зі змінами. – Львів: Світ, 2006. – С. 69.
- Пам'ятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР. – В четырех томах. – Т. 3. – Киев, 1985. – С. 47.
- Трегубова Т. О., Мих Р. М. Львів. Архітектурно-історичний нарис. – Київ: "Будівельник", 1989. – С. 57.
- Barącz S. Żywoty sławnych Ormian w Polsce. – Lwów, 1856. – S. 72-73.
- Charewiczowa Ł. Czarna kamienica i jej mieszkańcy. – Lwów, 1935. – S. 25-26.
- Księga adresowa miasta Lwowa. – Rocznik szósty. – Wydawca i właściciel Reichman. – Lwów, 1902. – S. 57.
- Medyński A. Lwów. Ilustrowany przewodnik dla zwiedzających miasto. – Drugie wydanie poprawione i uzupelnione. – Lwów: nakładem autora. – 1937. – S. 87.
- Skorowidz król. stół. miasta Lwowa. – Lwów: nakladem król. stół. miasta Lwowa. – Z drukarni instytutu Stawropigialnego. – Lwów, 1889. – S. 195.
- Skorowidz król. stół. miasta Lwowa z planem miasta. – Lwów: staraniem i nakladem gminy. – Z drukarni "Dziennika Polskiego" (Dr. Felixa Wojnarowskiego) pod zarządem Fr. Kattnera. – Lwow, 1899. – S. 183.
- Wykaz domów na obszarze miasta Lwowa . – S. 66. // Księga adresowa Małopołski. – Lwów. Stanisławów. Tarnopól. Rocznik 1935/1936.