Пл. Ринок, 23 – колишня кам'яниця Шольцвольфовичівська ID: 148
Будинок на пл. Ринок, 23 (охор. №326/21) розташований на території Державного історико-архітектурного заповідника, на південно-західному наріжнику ринкової площі. Це колишня Шольцвольфовичівська кам'яниця збудована у стилі пізнього ренесансу з яскраво вираженими фламандськими впливами 1630 року.
Історія
Будинок на пл. Ринок, 23 (конскрипційний номер 47), колишня Шольцвольфовичівська кам'яниця нагадує за своїм архітектонічним укладом дім Бандінеллі збудована у ХVІ ст., перебудована у 1630 році стилі пізнього ренесансу з яскраво вираженими фламандськими впливами.
Будинок належав родині львівських патриціїв Шольц-Вольфовичів. Засновниками цього роду був відомий львівський купець Вольф Шольц і його брати Якуб та Йоган. Історик Діонісій Зубрицький згадує у своїй хроніці під 1607 роком про те, що райця Йоган Шольц-Вольфович "зобов'язав та записав кожного власника свого дому в місті, який тепер має №47, щороку на різдво давати обід для убогих у шпиталі св. Духа і св. Станіслава". На пл. Ринок Шольцам належало декілька кам'яниць.
Її наріжник, звернений до вул. Галицької на рівні третього поверху у кутовій ніші прикрашений скульптурною композицією "Хрещення Ісуса Христа Іваном Предтечею". Тривіконним фасадом будинок виходив на пл. Ринок, від колишньої пл. Капітульної (тепер пл. Катедральна) фасад займав 2/3 кварталу.
У 1870 – 1880-х рр. власником будинку був Титус Леваковський (Tytus Lewakowski). У 1890-х рр. кам'яниця належала Абрагаму Шварцвальду (Abraham Schwarzwald). У 1930-х рр. власником будинку був Ліпа Шутцманн (Lipa Schutzmann).
Проект перебудови фасадів від пл. Капітульної (тепер пл. Катедральної) та від пл. Ринок, переробку вхідних порталів виконав у 1934 році архітектор Юзеф Авін (Józef Awin). Проект перебудови вхідного порталу до крамниці від пл. Капітульної виконав у 1934 році архітектор Аба (Альберт) Корнблют (Aba (Albert) Kornblüt).
Архітектура
Будинок зведений на західному боці пл. Ринок, наріжний. Побудований з каменю та цегли (фундаменти з кам'яних блоків), тинькований, чотириповерховий, в плані має характерний для ринкових кам'яниць витягнутий у глибину ділянки прямокутник з вузьким головним тривіконним фасадом від пл. Ринок і довгим від пл. Катедральної. Первісне планування та декор інтер'єрів втрачені при перебудові у ХІХ ст. До нашого часу зберігся пізньоренесансний характер фасадів.
Фасадні композиції будинку чітко поділені класичними ордерними системами: перший поверх оформлений пілястрами важкого тосканського ордеру, прикрашеними діамантовим рустом; другий — пілястрами іонічного ордеру; третій — пілястрами корінфського ордеру. Між поверхами проходять профільовані фризи та карнизи. Пілястри прикрашені портретними лев'ячими масками. Вікна прикрашені профільованими білокам'яними обрамуваннями та трикутними і сегментними сандриками. Наріжник кам'яниці, звернений до вул. Галицької, на рівні третього поверху у кутовій ніші прикрашений багатофігурною скульптурною композицією "Хрещення Ісуса Христа Іваном Предтечею". Фасад завершений профільованим карнизом з кронштейнами.
Будинок є єдиним прикладом архітектурної композиції в житловій ринковій забудові, який оснований на ордерній системі.
Люди
Джоель
Бардах (Joel
Bardach) — співвласник
будинку.
Шольц Вольфовичі (Szolc Wolfowicz, Scholz Wolfowitz) — родина львівських патриціїв, власники будинку.
Альфред
Каменобродський (Alfred
Kamienobrodzki) — архітектор, автор проекту реконструкції.
Іван
Левинський — архітектор,
автор проекту металевих сходів та
ліфтової шахти.
Титус
Лєваковський
(Tytus
Lewakowski) — власник
будинку.
Міхал
Фехтер (Michał
Fechter) — архітектор, автор проекту реконструкції
фасадів.
Марія
Франкель (Maria
Frankel) — співвласниця будинку.
Абрагам
Шварцвальд (Abraham
Schwarzwald) — власник
будинку.
Ліпа
Шутцманн (Lipa
Schutzmann) — власник
будинку.
Джерела
- Проект "Галіціана" (І. Жук), 2001-2002.
- Державний архів Львівської області. – Ф. 2. – Оп. 2. – Спр. 3667. Справа на будинок на пл. Ринок, 23. – C. 27, 54, 55.
- Вуйцик В. Державний історико-архітектурний заповідник у Львові. – Львів, 1991. – С. 33.
- Вуйцик В. С., Липка Р. М. Зустріч зі Львовом. Львів: Каменяр, 1987. – С. 54.
- Крип'якевич І. Історичні проходи по Львову. – Львів: вид-во "Каменяр", 1991. – С. 45.
- Мельник Б. Вулицями старовинного Львова. / Серія "Історичні місця України". – Вид. 3-тє зі змінами. – Львів: Світ, 2006. – C. 74.
- Пам'ятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР. – В четырех томах. – Т. 3. – Киев, 1985. – С. 52-54.
- Трегубова Т. О., Мих Р. М. Львів. Архітектурно-історичний нарис. – Київ: "Будівельник", 1989. – С. 64.
- Charewiczowa Ł. Czarna kamienica i jej mieszkańcy. – Lwów, 1935. – S. 33.
- Kulynska O. "Sculptural decor of fasades of Lviv tenement houses of the Renaissance period (on the exaple of Scholtz-Wolfowitz tenement house No. 23 in Market Square in the city of Lviv)". Architectus. Nr. 2 (2010): 37-44.
- Medyński A. Lwów. Ilustrowany przewodnik dla zwiedzających miasto. – Drugie wydanie poprawione i uzupelnione. – Lwów: nakładem autora. – 1937. – S. 90.
- Łoziński W. Patrycyat i mieszczaństwo. – Wyd. II. – Lwów, 1892. – S. 80.
- Łoziński W. Sztuka lwowska. – Lwów, 1898. – S. 75.
- Skorowidz nowych i dawnych numerów realności, nazw ulic i placów król. stół. miasta Lwowa wedlug Rady meijskiej w r. 1871 z urzędowych źródeł zestawiony. Lwów: nakładem Karola Wilda. – 1872. – S. 206.
- Skorowidz król. stół. miasta Lwowa. – Lwów: nakladem król. stół. miasta Lwowa. – Z drukarni instytutu Stawropigialnego. – Lwów, 1889. – S. 195.
- Skorowidz król. stół. miasta Lwowa z planem miasta. – Lwów: staraniem i nakladem gminy. – Z drukarni "Dziennika Polskiego" (Dr. Felixa Wojnarowskiego) pod zarządem Fr. Kattnera. – Lwow, 1899. – S. 183.
- Wykaz domów na obszarze miasta Lwowa . – S. 67. // Księga adresowa Małopołski. – Lwów. Stanisławów. Tarnopól. Rocznik 1935/1936.
- Zubrzycki D. Kronika miasta Lwowa. – Lwów: Nakładem autora. – 1844. – S. 237.
