...

Вул. Пекарська, 61 – колишній притулок св. Йосифа

ID: 2448
Двоповерховий будинок колишнього сиротинця (притулку св. Йосифа) був споруджений у 1873–1874 рр. на замовлення Юлії Галлер, ймовірно за проектом інж. Б. Ростовського. Цього ж року у ньому розмістилися сестри-францисканки Найсвятішого Сакраменту. Сьогодні у будинку розміщений комунальний заклад "Львівське обласне бюро судово-медичної експертизи".

Історія

Будівництво притулку пов’язане з прибуттям до Львова наприкінці 1873 р. сестер-францисканок Найсвятішого Сакраменту. На початках сестри мешкали у т.зв. будинку "На Рурах" на суч. вул. Кониського, але від 1874 р. оселилися у щойно збудованому при вул. Пекарській притулку для сиріт, відкритому Юлією Галлер (ділянка №49). Там для них були викуплені й сусідні ділянки – №№ 45 і 47, що відповідає сучасній нумерації – №55-59. Останні ділянки незабаром (1880 р.) у францисканок викупили отці-воскресенці. Однак, правдоподібно, що вони перебували у притулку Юлії Галлер до кін. 1880-х рр., поки не був зведений і освячений монастир при вул. Курковій (Лисенка).

Автором проекту притулку був інж. Б. Ростовський. Зовнішні форми неоренесансу будинок отримав 1893 р. (арх. Ян Томаш Кудельський (Kudelski)). Тоді ж здійснили одноповерхову прибудову з півночі (роботи велися під керівництвом майстра Генрика Мюллера). 1931 р. добудову цієї частини здійснили за проектом Вавжинця Дайчака (Dayczak). Слід підкреслити, що й тоді це був заклад під назвою "Притулок для дітей ім. Св. Йосифа".

Після Другої світової війни притулок був ліквідований. У його приміщеннях розмістили обласне бюро судово-медичної експертизи. Останні капітальні ремонтні роботи з розширенням приміщень закладу відбулися у 2013–2014 рр., після чого будівля значною мірою змінили свій зовнішній вигляд.

Архітектура

Найдавніша мурована будівля на непарному боці верхньої частини вул. Пекарської. У наш час будинок втратив свій зовнішній вигляд, однак зберіг свою об’ємно-просторову структуру. Ділянка на захід від об’єкту відгороджена від вулиці стовпцями з металевою решіткою. Будівля видовжена в глибину ділянки, мурована з цегли, тинькована та помальована, південним торцем виходить на вул. Пекарську. Головний вхід влаштований з заходу. Будинок двоповерховий з додатковими приміщеннями на мансарді. У плані складається з двох брил: вищої південної та видовженої північної. У південній брилі знаходиться приміщення колишньої каплиці, що перетинає загальний об’єм впоперек і виступає гранями апсида назовні з заходу. З півдня влаштований головний вхід у будинок. У зовнішньому опорядженні південний та західний фасади зберігають первісні неоренесансні елементи: наріжні пілястри, лінійне рустування партеру, обрамування вікон із замками на осі. Натомість повністю замінені дахові конструкції. Між вікнами торцевого фасаду влаштована ніша, в якій у ХХІ ст. відтворили втрачену фігуру Матері Божої Непорочного Зачаття.

Північний об’єм має два етапи будівництва. Його опорядження скромніше, 7 осей вікон – без обрамувань. До зовнішніх архітектурних елементів належать широкий виступ профільованого карнизу та міжповерхова тяга. Вхід влаштований у глибині корпусу. Східний фасад має гладкі стіни та нерівномірний розподіл віконних прорізів.

У стилістиці будинку збережені окремі елементи неоренесансу, об’єкт зберіг свою структуру, однак загалом втратив свій зовнішній естетичний вигляд.

Пов'язані місця

Опис

Вул. Пекарська, 55-59 – комплекс будівель колишнього монастиря Воскресенців

Детальніше про місце

Персоналії

Б. Ростовський – інженер.
Вавжинець Дайчак (Wawrzyniec Dayczak) (1882–1968) – архітектор, педагог, політичний діяч.
Генрик Мюллер – майстер, будівничий.
Юлія Галлер – засновниця сиротинця.
Ян Томаш Кудельський (Jan Tomasz Kudelski) – архітектор, автор архітектурних проектів в Галичині, переважно у Станіславові, в’язень Талергофа.

Джерела

  1. Державний архів Львівської області (ДАЛО) 2/2/2324.
  2. ДАЛО 2/2/2325.
  3. ДАЛО 2/2/2326.
  4. s. M. Rafaela Rapacz OCPA, Lwowskie ślady w kęckim klasztorze Klarysek od Wieczystej Adoracji.
  5. Мельник Ігор, Львівські вулиці і кам’яниці, мури, закамарки, передмістя та інші особливості королівського столичного міста Галичини (Львів: Центр Європи, 2008), 319.
Автор опису – Ігор Сьомочкін
Редактор – Ольга Заречнюк
Літературний редактор – Юлія Павлишин