Вул. Пекарська, 61 – колишній притулок св. Йосифа
Архітектура
Найдавніша мурована будівля на непарному боці верхньої частини вул. Пекарської. У наш час будинок втратив свій зовнішній вигляд, однак зберіг свою об’ємно-просторову структуру. Ділянка на захід від об’єкту відгороджена від вулиці стовпцями з металевою решіткою. Будівля видовжена в глибину ділянки, мурована з цегли, тинькована та помальована, південним торцем виходить на вул. Пекарську. Головний вхід влаштований з заходу. Будинок двоповерховий з додатковими приміщеннями на мансарді. У плані складається з двох брил: вищої південної та видовженої північної. У південній брилі знаходиться приміщення колишньої каплиці, що перетинає загальний об’єм впоперек і виступає гранями апсида назовні з заходу. З півдня влаштований головний вхід у будинок. У зовнішньому опорядженні південний та західний фасади зберігають первісні неоренесансні елементи: наріжні пілястри, лінійне рустування партеру, обрамування вікон із замками на осі. Натомість повністю замінені дахові конструкції. Між вікнами торцевого фасаду влаштована ніша, в якій у ХХІ ст. відтворили втрачену фігуру Матері Божої Непорочного Зачаття.
Північний об’єм має два етапи будівництва. Його опорядження скромніше, 7 осей вікон – без обрамувань. До зовнішніх архітектурних елементів належать широкий виступ профільованого карнизу та міжповерхова тяга. Вхід влаштований у глибині корпусу. Східний фасад має гладкі стіни та нерівномірний розподіл віконних прорізів.
У стилістиці будинку збережені окремі елементи неоренесансу, об’єкт зберіг свою структуру, однак загалом втратив свій зовнішній естетичний вигляд.Пов'язані місця
Вул. Пекарська, 55-59 – комплекс будівель колишнього монастиря Воскресенців
Детальніше про місце
Персоналії
Б. Ростовський – інженер.
Вавжинець Дайчак (Wawrzyniec Dayczak)
(1882–1968) – архітектор, педагог, політичний діяч.
Генрик Мюллер – майстер, будівничий.
Юлія Галлер – засновниця сиротинця.
Ян Томаш Кудельський (Jan Tomasz Kudelski) – архітектор, автор архітектурних проектів в
Галичині, переважно у Станіславові, в’язень Талергофа.
Джерела
- Державний архів Львівської області (ДАЛО) 2/2/2324.
- ДАЛО 2/2/2325.
- ДАЛО 2/2/2326.
- s. M. Rafaela Rapacz OCPA, Lwowskie ślady w kęckim klasztorze Klarysek od Wieczystej Adoracji.
- Мельник Ігор, Львівські вулиці і кам’яниці, мури, закамарки, передмістя та інші особливості королівського столичного міста Галичини (Львів: Центр Європи, 2008), 319.
Редактор – Ольга Заречнюк
Літературний редактор – Юлія Павлишин