Вул. Пекарська, 59 – колишній костел Воскресіння Христового
Архітектура
Основна будівля комплексу монастирських споруд. Завдяки стрункій вежі становить акцент у забудові непарної сторони вул. Пекарської на її верхньому східному відрізку. Будівля розташована у південно-східній частині ансамблю. З заходу храм поєднаний із колишньою монастирською спорудою, з півночі та північного заходу – з будівлею семінарії. Східним фасадом церква виходить на невеликий майдан із озелененням, відділений від вулиці огорожею з мурованими стовпцями.
Храмова споруда мурована з цегли, тинькована, у плані наближена до прямокутника, з виступом ризаліту колишньої каплиці зі сходу та пресвітерію з півночі. Храм має два прясла: складається з нави та фланкуючих її каплиць. Від півдня та заходу нава розширена за рахунок хорів. У південно-східному наріжнику влаштований об’єм вежі. Склепіння нави хрестові, у пряслах – півциркульні з розпалубками (люнетами). Простір нави виділений потужними стовпами, розділеними пілястрами і завершеними арками.
Композиційним акцентом споруди виступає чільний східний фасад із наріжною триярусною восьмибічною вежею та ризалітом каплиці по центру, увінчаним фронтоном. Вежу завершує гостроверхий намет. На осі з вежею влаштований головний вхід до храму. Прорізи вікон та входів до храму аркові, в обрамуваннях. Над входами влаштовані вікна-ілюмінатори.
Фасад від вулиці двоярусний, п’ятиосьовий, з пристінком (профільованим виступом) посередині. Вікна на фасаді та у верхньому ярусі вежі аркові, півциркульні. На рівні фризу, в тимпані фронтону каплиці та під наметом вежі проходить аркатурний пасок, що становить один із характерних стилістичних (неороманських) елементів пам’ятки. Над колишнім семінарським корпусом здіймається північний фронтон храму з літерами, що символізують Христа. Дах основного об’єму мансардовий; над каплицею – двосхилий, критий бляхою; у наметі вежі – з чотирма люкарнами.
Станкові мистецькі твори не збережені. З монументальних творів присутні чотири олійні настінні композиції у каплиці: "Благовіщення", "Поклін пастухів", "Стрітення Господнє" (бл. 1900 р.). На склепіннях та стінах нави орнаментальні та символічні композиції у стилі Ар Деко (Казимир Смучак, Станіслав Еренфельд, 1932 р., реставрація 1994 р.). У костелі збереглася пам’ятна таблиця, присвячена ксьондзу Валеріану Калінці.
У стилістиці храму неоренесанс поєднаний з неороманським стилем, присутні окремі елементи необароко (фронтон каплиці). Такий еклектичний набір притаманній творчій манері арх. Альбіна Заґурського, який презентує львівську архітектурну школу кін. ХІХ ст.Пов'язані місця
Вул. Пекарська, 55-59 – комплекс будівель колишнього монастиря Воскресенців
Детальніше про місце
Персоналії
Альбін
Заґурський (Albin Zagórski) (1846–1910) –
архітектор, автор архітектурних проектів у Львові та інших місцевостях
Галичини.
Вавжинець
Дайчак (Wawrzyniec Dayczak) (1882–1968) – архітектор, педагог, політичний діяч.
Валеріан Калінка (Walerian Kalinka)
(1826–1886) – священик та історик, засновник польської гілки ордену
Воскресенців.
Казимир Смучак (Kazimierz
Smuczak) – львівський
художник-монументаліст, учень Яна Генрика Розена.
Лукаш Бодашевський (Łukasz Bodaszewski)
– фізик, архітектор, ймовірний співавтор проекту.
Петро Гарасимович (Piotr Harasimowicz)
– скульптор.
Роман Довганик – сучасний львівський художник-монументаліст.
Станіслав Еренфельд (Stanisław Erenfeld) – художник.
Ян Томаш Кудельський (Jan Tomasz Kudelski) – архітектор.
Джерела
- Державний архів Львівської області (ДАЛО) 2/2/2324.
- Betlej A., "Kościół p. w. Zmartwychwstania Jezusa Chrystusa oraz klasztor, seminarium i "Internat Ruski" ks. Zmartwychwstańców, Kościoły i klasztory Lwowa z wieków XIX i XX. Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wshodnich dawnej Rzeczypospolitej", Cz. I, Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa Ruskiego, T. 12 (Kraków, 2004), 103-116.
- Lwów. Ilustrowany przewodnik (Lwów-Wrocław, 2001), 226.
- Miasto Lwów w okresie samorządu (Lwów, 1896), 344.
- Orłowicz M., Ilustrowany przewodnik po Lwowie (Lwów, 1925), 191.
- Історія храму Христа Спасителя, "Добрий самарянин".
- Мельник Ігор, Львівські вулиці і кам’яниці, мури, закамарки, передмістя та інші особливості королівського столичного міста Галичини (Львів: Центр Європи, 2008), 318-319.
Редактор – Ольга Заречнюк
Літературний редактор – Юлія Павлишин