Пані Катерина і пані Олена

ID: 57
Оповідачки (мати і донька) обидві народилися у будинку № 23 на вул. І. Нечуя-Левицького. Їхня родина вперше приїхала до Львова в 1939 р., але проживала на вул. Генерала Чупринки. У будинок № 23 на вул. І. Нечуя-Левицького заселилися в 1944 р. На момент заселення квартира на другому поверсі на розі вул. І. Нечуя-Левицького і Генерала Чупринки складалася з чотирьох кімнат, кухні, санвузла. За розповіддю, були ще двері до кімнати, що зараз знаходиться у сусідньому будинку на вул. Генерала Чупринки. На рубежі 1950–1960-х років здійснили “ущільнення” – від'єднали дві кімнати. Всі сусіди в будинку помінялися, зі старожилів залишилися лише оповідачі. З розповідей родичів переповідали про поляка професора Політехніки, який у повоєнні роки винаймав помешкання в будинку. Йшлося про обгороджений квітник з боку вул. Генерала Чупринки, який у 1970-х роках зруйнували.

Мову респондента/респондентів у вибірковому транскрипті інтерв’ю відтворено без змін.

Мову респондента/респондентів у вибірковому транскрипті інтерв’ю відтворено без змін.
Будинок № 23 на вул. І. Нечуя-Левицького

Заселення. Загальна інформація:

(Крапівіна Катерина Олександрівна) …Живу в будинку в цьому з народження, з 1954 року… В нас були оті дві кімнати, була туди ще кімната і ще одна кімната. То було чотири кімнати, такі нормальні… Ну, але потім влада наша… треба ущільнювати… І бабуся з дідусем віддали дві кімнати… Дідусь приїхав в 39 (1939) році, бо він був фахівець залізничної справи, працював в управлінні залізничної дороги… По закінченні війни вони знов сюди повернулися… Але, коли вони були перший раз, то вони жили десь там на Пушкінській вище… В тому будинку вони вже жили після війни… в 44 (1944) році…

(Мусієнко Олена Володимирівна) …Наша квартира закінчувалася тамтою кімнатою, але там є ше двері далі… Це рахується будинок той самий, але під’їзд інший, вхід з Чупринки… Але там були двері, коли ремонт робили, то там лишилося місце… Тобто можливо, що це була якась величезна квартира з двома входами…

Звук 00.35–03.32

Ремонти. Перепланування:

(Крапівіна Катерина Олександрівна) Потім зробили багато комунальних, поділили… Зараз в цій квартирі, що поряд ця частина, що була наша, то одна квартира, потім друга і потім третя… В одному коридорчику там три квартири… Но вони такі повноцінні, люди вже переробили потім, кухні, щось там перенесли… В нас була кухня і була нормальна квартира… А там були спочатку загальні кухні, одна кухня, наприклад, на три сім’ї.

(Крапівіна Катерина Олександрівна) …Бабця робила капітальний ремонт. В тому туалеті вона зробила кладовку книжкову, з'єднала туалет з ванною. Були… Було багато перепланувань. В цій кімнаті, кімната була сміжна і була ізольована, двері були зроблені в коридор. Після капітального ремонту бабця зробила там кладочку, ще одну між дверима і кімнатою… Вікна не міняли… І двері теж. Пічки… Меблі ті, але ті меблі не залишилися в цій квартирі, то куплялося… Меблі старі… Воно все однакове, в одному стилі… Тут були ще дві кроваті… Ті шафи… Телефон такий як був… Піч…, був капітальний ремонт, але кахель той самий залишився, просто переклали… От підлога ще та сама… Була люстра така дуже цікава, кована, але вона була дуже довга, ми зробили ремонт і вона нам не підходила… Всі ці картини залишилися… Ущільнення провели…, ну то приблизно з 58 по 62 (1958–1962) роки… Вони (органи влади) знали, що одна сім’я, квартира велика, вони (дідусь і бабця) віддали самі.

(Крапівіна Катерина Олександрівна) Перший поверх… Там були квартири, а зараз фірма, перебудували там усе і навіть пробили нам двері в інший будинок. Поламали стєну… Зруйнували несучу стіну в наступний будинок…

(Мусієнко Олена Володимирівна) Сусідка на третьому поверсі добудовує на горищі…

Сусіди:

(Мусієнко Олена Володимирівна) В сусідній квартирі жив поляк квартирант, він працював десь в політехніці, чи там була якась кафедра картографії чи він читав картографію… Прізвища я його не знаю, але дідо сміявся, називав його Гвідон Гвідонич… Ну, його тільки звали Гвідон… А потім той поляк десь переїхав… Професор був, але дуже такий бідний, що він навіть ходив у санстанцію кормити вошей… Бабця розповідала…

(Крапівіна Катерина Олександрівна) (Довоєнні мешканці) Ні, всі помінялися… Я тут народилася в 54 (1954) році, а всі інші приїхали пізніше…

Сходова клітка:

(Крапівіна Катерина Олександрівна) На сходовій клітці нічого не змінилося… Зараз добра прибиральниця, до цього спали бомжі… Перила дерев'яні залишилися, сходи дерев'яні…

(Мусієнко Олена Володимирівна) Бабця казала, що при поляках там килим лежав… На кам’яних (сходах) пару гачечків було, а на дерев'яних може десь і є… Тут і пожар був, вікно горіло в прольоті на сходовій клітці… Перекриття в будинку дерев'яні…, то було видно після пожару… Сусіди товчуться, а в нас люстра хитається… Вхідні двері ті самі… В квартири (двері) на нашому поверсі лишилися рідні, всі інші двері вже поміняли… Наші двері, там дуже гарна на дверях зроблена ковка… (яка відповідає орнаменту сходових перил)

Прибудинкова територія:

(Крапівіна Катерина Олександрівна) Може, що фарбували, він був такий сірий в моїй пам'яті… Тут був такий полісаднік… Там дерева росли, навіть сливи росли… І загороджено було такою сіткою, а зараз… тут відкрите… Тут був полісаднік, там, де дерево і білим пофаровано, отак йшов полісаднік… І тут були різні рослини… Там не було тротуару, там була земля… Приблизно три-чотири метри від будинку (був квітник)… Була загорожа – металевий заборчик, такий переплетений, такий досить гарний… І ніхто не лазив, тут ті сливки падали… Гарно, ніхто не ліз сюди…

(Мусієнко Олена Володимирівна) Потім те все познімали, фірма та прийшла… Може в 70 (1970) зняли…, в першій половині…

Звук 23.41–25.36

Вулиця І. Нечуя-Левицького

(Крапівіна Катерина Олександрівна) Вона так і називалася Нечуя-Левицького…

(Мусієнко Олена Володимирівна) На початку будинок побудували… Отут на націй вулиці від нашої брами і так вниз росли дерева, так часто… Їх машини позбивали…

(Крапівіна Катерина Олександрівна) Трошки змінився будинок навпроти нашого будинку, там, де ті партії… Там трошки перебудували вже зараз…

(Мусієнко Олена Володимирівна) Дорогу нам зробили…(Крапівіна Катерина Олександрівна) Тепер машини так несуться, особєнно ночью, што страшно лєжать…

Вибірковий транскрипт інтерв'ю, записанного 18.09.2009
Автор
Галина Боднар

Пов'язані історії

Пов'язані місця

Опис

Вул. Нечуя-Левицького, 23 – житловий будинок

Детальніше про місце