Вул. Нечуя-Левицького, 23 – житловий будинок
Багатоквартирний будинок споруджений у 1897–1898 рр. Проект розроблявся у співавторстві Юліаном Захаревичем та Іваном Левинським. Кам’яниця — наріжна, Г-подібна в плані. Входить до архітектурного комплексу, що складається з трьох багатоквартирних будинків (іншими компонентами групи є будинки №№ 7, 9 на вул. Генерала Чупринки). Будинок триповерховий, оформлений фасадами "куртинного" типу, відділений від тротуару смугою палісаду. Будинок є зразком архітектури історизму кінця ХІХ ст., орієнтованої на форми необароко. У пізніші роки кам'яниця була значно перебудована.
Архітектура
Ділянка розташована на розі вул. Нечуя-Левицького i вул. Генерала
Чупринки. Парцеля, на якій зведено будинок, займає північну наріжну частину
кварталу між вулицями Нечуя-Левицького, Генерала Чупринки, Богуна та
Котляревського, розміщеного на схилі пагорба, що піднімається в
північно-західному напрямку.
Планування, просторова композиція
Кам’яниця була побудована на прямокутній ділянці, Г-подібна в плані. З боку вул. Генерала Чупринки корпус розміщено з відступом у глибину від внутрішньої лінії хідника, завдяки чому з північно-західного боку прокладено смугу прифасадного садка. Північно-східний фасад зведено по регуляційній лінії вул. Нечуя-Левицького.
Будинок входить у комплекс-групу, що складається з трьох кам’яниць: № 23 на вул. Нечуя-Левицького та №№ 7, 9 на вул. Генерала Чупринки. План повторює в дзеркальному відображенні Г-подібну проекцію кам’яниці на вул. Генерала Чупринки, 9, брандмауер межує з буд. № 7 на тій самій вулиці. Група, розміщена на торці кварталу, має в плані П-подібну конфігурацію. Внутрішнє подвір’я є частиною просторого двору усередині північної частини кварталу, спільного для семи багатоквартирних будинків.
Кам’яниця — триповерхова, на цоколі.
На фасадах над першим поверхом прокладена смуга карнизу, що відділяє нижній ярус фасадної стіни. Над останнім поверхом по периметру виступає карниз з дентикулами. Будинок оформлено лінійним рустом, який має масивніший рисунок на рівні першого поверху. По вертикалі фасади почленовано розкріповками, прилеглими до кутової частини корпусу й фланкованими парою пілястр. На куті розміщено тригранний виступ-ліхтар, зверху над ним облаштовано невелику балконну терасу. На рівні останнього поверху корпус має зрізаний наріжник, над яким встановлено аттик із трьома люкарнами. На північно-східному фасаді ближче до лівого краю на другому та третьому поверхах монтуються ще два балкони.
Вікна прямокутної форми. Віконний ряд на фасаді з боку вул. Нечуя-Левицького складається з семи прорізів, з боку вул. Генерала Чупринки — з п’яти. Кутовий виступ має три вузькі вікна на рівні поверху, зріз наріжника нагорі — одне вікно.
Дах — двосхилий, доповнений на куті шатровою конструкцією.
Портал кам’яниці розташований з боку вул. Нечуя-Левицького ближче до правого боку фасаду, межуючи з виступом розкріповки. Планування квартир секційне. У Г-подібному корпусі на кожному з поверхів розміщено по три помешкання, з дворядним розташуванням внутрішніх покоїв.
Стильовий характер та декор
Будинок є зразком архітектури історизму кінця ХІХ ст., орієнтованої на форми необароко.
Пілястри завершено бароковими капітелями. Вікна другого і третього поверхів мають рельєфне обрамування й декоровані сандриками. Під балконами влаштовано ліпні консолі.
Такий самий набір моделей декоративного опорядження демонструють сусідні будинки №№ 7, 9 на вул. Генерала Чупринки.