Просп. Свободи – колишній пам'ятник Яну ІІІ Собєському

ID: 96

Пам'ятник королю Речі Посполитої та керівнику оборони Відня під час татарської облоги 1683 року встановили у 1898 році. 1950 року його передали до Польщі, сьогодні він стоїть на Дерев'яному ринку у Ґданську. Спроектував його відомий львівський скульптор Тадеуш Баронч.

Історія

У Львові всього було три пам'ятники королю. Перший, у формі мармурового бюсту, виконаний 1883 року розміщувався у Національному музеї. Другий — бюст у подвір'ї польського Куркового товариства (Стрілецького) на теперішній вулиці Лисенка, 23а з'явився 1891 року (Biriulow, 2007, 96). Пам'ятник з кінною фігурою на Гетьманських валах (тепер проспект Свободи) відкрили 20 листопада 1898 року. Автором всіх трьох монументів був відомий львівський скульптор Тадеуш Баронч (Tadeusz Barącz).

Пам'ятник складався з бронзової фігури, яку відлили у фірмі Артура Круппа (Artur Krupp) у Відні, а також високого необарокового п'єдесталу, який виготовили з пісковику в майстерні львівського скульптора Юліана Марковського (Julian Markowski). Згідно з дослідженням Юрія Бірюльова, першу модель пам'ятника Баронч виконав 1888 року, але протягом наступних десяти років він неодноразово її переробляв (Biriulow, 2007, 96).

Пам'ятник Яну ІІІ Собєському постав у Львові невипадково. Собєський був єдиним польським королем, який походив із львівських околиць: народився він в Олеську, але володів маєтками у Золочеві, Поморянах, Зборові, Підгірцях, Жовкві, Яворові, а також Віланові (під Варшавою). Він часто зупинявся у Львові (зокрема у Королівській кам'яниці). Імовірно, пам'ятник польському національному герою встановили тому, що він був водночас шанований і австрійцями, адже король у 1683 році успішно керував захистом Відня від турецько-татарської облоги, у якому брали участь війська Священної Римської імперії, Речі Посполитої, Запорізькі козаки, а також Саксонські і Баварські війська.

Площа довкола пам'ятника нерідко ставала місцем польських маніфестацій.

У перші роки радянської адміністрації у Львові цей пам'ятник порівнювали із пам'ятником Богданові Хмельницькому у Києві з огляду на їхню схожість. У 1950 році монумент перевезли до Польщі, де він близько п'ятнадцяти років стояв у парку Вілановського палацу у Варшаві, одній із резиденцій монарха. Згодом його передали до Ґданська, з яким Собєський також мав низку зв'язків. У 1965 році пам'ятник встановили на Дерев'яному ринку (Targ Drzewny), де до 1946 року стояв німецький монумент-обеліск полеглим пруським солдатам у війнах з Данією, Австрією і Францією.

На місці вивезеного пам'ятника у Львові була клумба, а 1992 року поруч встановили пам'ятник Тарасові Шевченку.

Пов'язані історії

Архітектура

Пам'ятник розміщувався посередині пішохідного бульвару — між вулицями Карла Людвіга і Гетьманською, тепер проспекту Свободи.

Кінну бронзову фігуру короля встановили на високому необароковому п'єдесталі з сірого тернопільського пісковика з написом золотими літерами "Królowi Janowi III, miasto Lwów, MDCCCXCVIII" (Королеві Янові ІІІ, місто Львів, 1898). Цей напис зняли під час переїздів пам'ятника, проте повернули на п'єдестал у 1989 році. Напис з іншого боку зазначає місця — Podhajce 1667, Bracław 1671, Mohylów 1671, Kalnik 167, Krasnobród 1672, Niemirów 1672, Komarno 1672, Kałusz 1672, Chocim 1673, Bar 1674, Lwów 1675, Trembowla 1678, Wojniłów 1676, Żurawno 1676, Wiedeń 1683, Parkany 1683, Jazłowiec 1684, Zwaniec 1684, Jassy 1686, Suczawa 1691 — де король провів переможні для польського війська битви. Спереду постаменту розміщувалися герби Польщі і Литви, а з тилу — родовий герб Собєських, Яніна.Також п'єдестал декорований багатим фризом з картушами, коронами, скіпетрами (Słowo Polskie, 1898, №278, s.4).

Ян Собєський зображений на пам'ятнику у момент, коли він на коні перестрибує через ворожу гармату і розтрощені залишки на полі бою. При цьому одягнений в урочистий, а не бойовий одяг, що свого часу критикували через неправдиве зображення історичних реалій (Dziennik Polski, 1895, №133, 2).