Вул. Лисенка, 10 – житловий будинок ID: 1539
Кол. адреса: Куркова, 10 (конскрипційний № 701 4/4). У 1800–1801 р. на частині ділянки що належала монастирю отців Кармелітів Босих був збудований критий манеж та школа верхової їзди Йозефа Круппа. Манеж тягнувся вздовж нинішньої вул. Лисенка. На його місці у 1890-х рр. було збудовано кілька орендних будинків за проектом архітектора Анджея Ґоломба. Серед них і будинок під № 10. У 1910 р. в кам'яниці працювала редакція часопису "Урядничих огляд" (Przegląd urzędniczy), якою керував К. Ноймаєр (K. Neumayer). У 1929 році в будинку розташовувалися: редакція часопису "Театральна бібліотека" (Teatralna Bibljoteka) і крамниця колоніальних товарів Л. Пажиґнат (Parzygnat L.). Пам'ятка архітектури місцевого значення, охоронний № 979 — житловий будинок ХІХ ст.
Архітектура
Триповерховий, на високому цоколі, будинок з маленьким внутрішнім подвір'ям збудований у стилі історизму у 1890-х рр. за проектом Анджея Ґоломба. З обох сторін чільного фасаду вступають незначні виступи-ризаліти з балконами, які мають необарокове мережне поруччя, на другому поверсі. Стіни фасаду оздоблені дощатим рустом. Вікна другого поверху завершені прямокутними сандриками, над балконами — трикутними. Над сандриками з обох боків встановлені фігурки путті. Особливістю плану будинку є гострий кут зі східного боку, спричинений конфігурацією ділянки за яким починається сад колишнього монастиря оо. Кармелітів Босих, відроджений від вулиці високим муром.
Люди
Порбус Барчевський (Porbus Barczewski) — власник будинку в 1889 р.
Олександр Богданович (Aleksander Bogdanowicz) — інженер Крайового виділу, мешканець будинку в 1902 р.
Освальд Гро (Oswald Groh) — полковник, мешканець будинку в 1902 р.
Анджей Ґоломб – автор проекту.
Станіслав Клеменсєвич (Stan. Klemensiewicz) — професор гімназії, мешканець будинку в 1902 р.
Анна Контецька (Anna Kontecka) — власниця будинку в 1902 р., власниця нерухомості, мешканка будинку в 1902 р.
Едгар Пашкудзький (Edgar Paszkudzki) — власник маєтків, мешканець будинку в 1902 р.
Казимир Тишкевич (Kazimierz
Роман Чішевський (Roman Ciszewski
У 1903–1905 рр. в кам'яниці перебувало закордонне представництво Революційної Української Партії (РУП). Тоді тут мешкав Симон Петлюра (1879–1926). У грудні 1904 на конференції РУП у Львові він виступив проти об'єднання з російськими соціал-демократами (РСДРП). Декілька місяців Петлюра навчався на університетських курсах українознавства у Львові, якими керував Михайло Грушевський. З березня 1917 р. Петлюра став членом Української Центральної Ради, з травня – головою Українського Військового Генерального Комітету, з червня – генеральний секретарем (міністром) військових справ. У січні-лютому 1918 р. він сформував Гайдамацький Кіш Слобідської України. У листопаді 1918 р. звільнений із в'язниці і обраний до складу Директорії Української Народної Республіки (УНР). З листопада 1918 р. — Головний Отаман Армії УНР. З листопада 1920 р. керував роботою уряду УНР у Польщі. У жовтні 1924 р. Петлюра поселився в Парижі, де був убитий більшовицьким агентом Шварцбартом 25 травня 1926 р.
Організації
-
Українське педагогічне товариство
Українське педагогічне товариство (до 1912 року — Руське товариство педагогічне, з 1926 року – "Рідна школа" - Українське педагогічне товариство) — громадська організація з центральним осередком у Львові, що у 1881-1939 роках займалася підтримкою української освіти.
Детальніше
Джерела
- Дєдик О., Козицький А., Мороз В., Муравський В. Львів. місто наших героїв / Путівник за ред. А. Козицького. – Львів, 2009. – С. 110-111.
- Czerner O. Lwów w dawnej rycinie i planie. – Wrocław–Warszawa–Kraków, 1997.
- Księga adresowa Król. stol. miasta Lwowa. – Lwów, 1902.
- Lwów. Ilustrowany przewodnik. – Lwów: Centrum Europy, 2003. – 320 s..
- Skorowidz król. stoł. miasta Lwowa z oznaczeniem podziału miasta. Nazw ulic I placów, oliczbowania domów numerami konskrypcyjnemi i orientacyjnemi z wymienieniem właścicieli realności – tudzież nazw i numerówdawniejszych. – Lwów: Nakładem król. stoł. miasta Lwowa, z drukarni Instytutu Stauropigiańskiego, 1889.
- Skorowidz król. stol. miasta Lwowa – Lwów, 1916.
- Skorowidz nowych i dawnych numerów realności, tudzież nazw ulic i placów król. stoł. miasta Lwowa... – Lwów, 1872.
- Spigel J.R. Skorowidz adresowy Król. stol. miasta Lwowa. – Rocznik II: Rok 1910. – Lwów, 1909.