Вул. Лисенка, 10 – житловий будинок
кол. адреса: Куркова, 10 (конскрипційний № 701 4/4). У 1800–1801 р. на частині ділянки що належала монастирю отців Кармелітів Босих був збудований критий манеж та школа верхової їзди Йозефа Круппа. Манеж тягнувся вздовж нинішньої вул. Лисенка. На його місці у 1890-х рр. було збудовано кілька орендних будинків за проектом архітектора Анджея Ґоломба. Серед них і будинок під № 10. У 1910 р. в кам’яниці працювала редакція часопису «Урядничих огляд» („Przegląd urzędniczy"), якою керував К. Ноймаєр (K. Neumayer). У 1929 р. в будинку розташовувалися: редакція часопису «Театральна бібліотека» (Teatralna Bibljoteka) і крамниця колоніальних товарів Л. Пажиґнат (Parzygnat L.). Пам’ятка архітектури місцевого значення, охоронний № 979 – житловий будинок ХІХ ст.
Пов'язані історії
Архітектура
Триповерховий, на високому цоколі, будинок з маленьким внутрішнім подвір’ям збудований у стилі історизму у 1890-х рр. за проектом Анджея Ґоломба. З обох сторін чільного фасаду вступають незначні виступи-ризаліти з балконами, які мають необарокове мережне поруччя, на другому поверсі. Стіни фасаду оздоблені дощатим рустом. Вікна другого поверху завершені прямокутними сандриками, над балконами – трикутними. Над сандриками з обох боків встановлені фігурки путті. Особливістю плану будинку є гострий кут зі східного боку, спричинений конфігурацією ділянки за яким починається сад колишнього монастиря оо. Кармелітів Босих, відроджений від вулиці високим муром.
Персоналії
Автор проекту Анджей Ґоломб.
Власники:
-
у 1871 р. – Казимир Тишкевич (Tyszkiewicz
Kazimierz),
- у 1889 р. – Порбус Барчевський
(Barczewski Porbus),
- у 1902 р. – Анна
Контецька (Kontecka Anna),
- у 1916 р. – Юліан Тимонєвич і спільники (Timoniewicz Julian i spólnicy).
Мешканці
у 1902 р.:
- власниця нерухомості Анна Контецька
(Kontecka Anna),
- інженер Крайового виділу
Олександр Богданович (Bogdanowicz Aleksander),
- учитель Роман Чішевський (Ciszewski Roman),
- полковник Освальд Ґро (Groh Oswald),
- професор
гімназії Станіслав Клеменсєвич
(Klemensiewicz Stan.),
- власник маєтків Едгар Пашкудзький (Paszkudzki Edgar).
У 1903–1905 рр. в кам’яниці перебувало закордонне представництво Революційної Української Партії (РУП). Тоді тут мешкав Симон Петлюра (1879–1926). У грудні 1904 на конференції РУП у Львові він виступив проти об'єднання з російськими соціал-демократами (РСДРП). Декілька місяців Петлюра навчався на університетських курсах українознавства у Львові, якими керував Михайло Грушевський. З березня 1917 р. Петлюра став членом Української Центральної Ради, з травня – головою Українського Військового Генерального Комітету, з червня – генеральний секретарем (міністром) військових справ. У січні-лютому 1918 р. він сформував Гайдамацький Кіш Слобідської України. У листопаді 1918 р. звільнений із в'язниці і обраний до складу Директорії Української Народної Республіки (УНР). З листопада 1918 р. – Головний Отаман Армії УНР. З листопада 1920 р. керував роботою уряду УНР у Польщі. У жовтні 1924 р. Петлюра поселився в Парижі, де був убитий більшовицьким агентом Шварцбартом 25 травня 1926 р.
Мешканці
у 1910 р.:
- начальник Товариства «Дністер»
Антон Окпиш (Okpysz Antoni),
- старший судовий
службовець Мар’ян Анджейовський
(Andrzejowski Maryan),
- службовці намісництва Юзеф
Шанцер (Szancer Józef), Владислав Шандровський
(Szandrowski Władysław),
- службовець ощадної каси
Зиґмунт Черни-Шварценберґ (Czerny
Szwarcenberg, Zygmunt),
- парох о. Пйотр Левандовський
(Lewandowski ks. Piotr),
- асистент Політехніки Ян
Пашек (Paschek Jan),
- касирка театру Стефанія
Антоневська (Antoniewska Stefania),
- службовці
Генрик Ґрубер (Gruber Henryk), Оскар Городиський
(Horodyski Oskar),Еразм Казновський (Kaznowski
Erazm),
- інженери Матвій Шварценберґ
(Szwarzenberg Maciej), Едмунд Чайка (Czajka Edmund),
- фінансовий комісар на пенсії Антон
Чайка (Czajka Antoni),
- возний намісництва Антон
Ґолда (Golda Antoni),
- кравчиня Катерина Ґолда
(Golda Katarzyna),
- чоловічий кравець Теодор
Станько (Stańko Teodor, Stańkowski Teodor),
- акушерка
Евеліна Кравець (Krawiec Ewelina),
- ґрайзлерка
(дрібна крамарка) Анелія Вольна (Wolna
Aniela),
- пенсіонерка Фелікса Лесьнєвич (Leśniewicz Feliksa),
- вдова Амалія Сладек (Sladek Amalia).
Організації
Джерела
- Дєдик О., Козицький А., Мороз В., Муравський В. Львів. місто наших героїв / Путівник за ред. А. Козицького. – Львів, 2009. – С. 110-111.
- Czerner O. Lwów w dawnej rycinie i planie. – Wrocław–Warszawa–Kraków, 1997.
- Księga adresowa Król. stol. miasta Lwowa. – Lwów, 1902.
- Lwów. Ilustrowany przewodnik. – Lwów: Centrum Europy, 2003. – 320 s..
- Skorowidz król. stoł. miasta Lwowa z oznaczeniem podziału miasta. Nazw ulic I placów, oliczbowania domów numerami konskrypcyjnemi i orientacyjnemi z wymienieniem właścicieli realności – tudzież nazw i numerówdawniejszych. – Lwów: Nakładem król. stoł. miasta Lwowa, z drukarni Instytutu Stauropigiańskiego, 1889.
- Skorowidz król. stol. miasta Lwowa – Lwów, 1916.
- Skorowidz nowych i dawnych numerów realności, tudzież nazw ulic i placów król. stoł. miasta Lwowa... – Lwów, 1872.
- Spigel J.R. Skorowidz adresowy Król. stol. miasta Lwowa. – Rocznik II: Rok 1910. – Lwów, 1909.