Вул. Личаківська, 107 – Військовий шпиталь ID: 338

Будинок колишньої клініки Солецького (1908–1910, арх. Олександр Лушпинський; 1934 — надбудова третього поверху, арх. Вавжинець Дайчак). Стиль будівлі — cецесія (народно-стильовий напрямок, з використанням гуцульських та закопанських мотивів). Сьогодні (2014 p.) — будинок військового шпиталю.

Історія

Збудований за проектом 1908 року (арх. Олександр Лушпинський) як санаторій Червоного Хреста, до Першої світової війни був власністю лікаря Казимира Солецького. В 1934 році надбудовано третій поверх (проек арх. Вавжинця Дайчака). Сьогодні у будинку розміщений відділ військового госпіталя Прикордонних військ України.

Архітектура

Осібно розміщений будинок, локований в глибині ділянки на розі вул. Личаківської і Рєпіна, в оточенні саду.

Будинок цегляний, тинькований, триповерховий, на кам'яному цоколі, з високим ступінчатим дахом, критим черепицею, і прямокутним видовженим абрисом плану. Чільний фасад, розвернутий в бік Личаківської, завершено гостроверхою вежею, яка становить візуальний акцент архітектурної маси. Центральні партії фасадів артикульовані виступами еркерів та розкріповок. Вікна — прямокутної форми або півциркульні, у легких профільованих обрамленнях. Фасади прикрашені керамічними панно та плитками.

Внутрішнє планування — коридорне, з двостороннім розміщенням покоїв і великим холлом в центрі. Розміщення коридорів, що відходять від холлу, надає плану хрестоподібної структури.

Зведений у стилі сецесії з характерними ознаками "закопанського стилю" і використанням гуцульських мотивів. Головний фасад від вул. Рєпіна підкреслений виступаючим центральним ризалітом, завершеним причілковим дахом з характерними для "закопанського" стилю мотивом "сонечко" і різьбленими кронштейнами. Фасади прикрашені керамічними панно з сецесійним орнаментом і стилізованим рустованим поясом, який відділяє цокольну частину будинку, обличковану природним каменем. Пам'ятка — характерний приклад громадської будівлі початку ХХ ст. в стилі сецесії.

Люди

Джерела