Вул. Коперника, 01 – будинок колишньої аптеки, частина колишнього пасажу Міколяша
Будинок побудований для приміщення нової аптеки в 1892 році на кошти Кароля Міколяша, сина чеського підприємця Петра Міколяша, за проектом архітектора Яна Шульца. На зламі ХІХ і ХХ століть в подвір'ї кам'яниці побудовано архітектурний ансамбль будівель у стилі сецесії відомий під назвою "Пасажу Міколяша".
Архітектура
Пасаж Міколяша був зведений в стилі сецесії. Він з'єднував вул. М. Коперника з вул. Г. Сенкевича (тепер вул. М. Вороного) і представляв ансамбль будівель під прозорим скляним дахом з кількох сегментних площин, з долівкою мощеною кам'яними плитами. Скляний дах опирався на ажурну металеву конструкцію, яка опиралася частково на карнизи стін, частково, вирізаними сегментними частинами, – безпосередньо на стіни. Монументальна конструкція зі скла і металу, що покривала весь внутрішній простір пасажу, справляла незабутнє враження. Не випадково "Ілюстрований тижневик" ("Tygodnik Illustrowany") назвав пасаж "Кришталевим пасажем". Тут раніше зосереджувалися магазини і склади фірми, кінотеатри, кав'ярні.
Просторова композиція пасажу вирішена у характерній для сецесії зрівноваженій асиметрії, носила своєрідний характер. Внутрішній простір складався з окремих асиметрично розташованих частин. Внутрішня планувальна структура була організована так, що в його середину виходили не вікна приватних помешкань, а великі вітрини площею 9 м2, які належали крамницям, ресторанним залам, кав'ярням, приміщенню Товариства прикладного мистецтва, конференц-зали народного університету ім. А. Міцкевича.
Специфіка архітектурного простору пасажу вплинула на спосіб включення в неї пластичних і декоративних творів мистецтва. Твори прикладного і декоративного мистецтва гармонійно поєднувалися тут з архітектурною композицією: фланкували два входи пасажу, прикрашали стіни і сегментні склепіння по всій його довжині. На переходах від одного сегменту до другого дах перетинали звисаючі з нього площини, що йшли впоперек пасажу. Ці площини, розташовані вздовж пішохідного руху, заповняли панно з декоративними арабесками. На двох великих таких площинах, розміщених посередині пасажу, були намальовані дві картини з алегоричними фігурами на пейзажному фоні, виконані вірогідно, художником Тадеуша Попелем (Tadeusz Popiel). Внутрішній простір пасажу прикрашав мармуровий фонтан з фігурами Венери та фавнів, вірогідно, роботи скульптора Антонія Попеля (Antoni Popiel), стіни були декоровані сецесійною ліпниною та декоративними лампами.
Фасад від сучасної вул. М. Вороного вінчався раніше півкруглим фронтоном з двома скульптурами. Віконні отвори заповнювали вітражі з портретами авторів цього об’єкту – архітекторів Івана Левинського та Альфреда Захарієвича (Alfred Zachariewicz). Сецесійні огородження ґрат на вікнах і вхідній брамі мали рослинні мотиви.
Будинок на вул. М. Коперника, 1 зведений у стилі історизму з елементами неоренесансу. Будівля має триповерхова, цегляна, тинькована, в плані П-подібна, з двома офіцинами від подвір'я. Внутрішнє планування анфіладно-секційного типу. Перший поверх належав аптеці, другий і третій використовувався як житло. На першому поверсі знаходилися: крамниця, три магазини, дев'ять приміщень аптеки і коридор.
На другому і третьому поверхах було по 14 кімнат, два великі передпокої, дві кухні, дві комірки і три коридори. Композиція головного фасаду симетрична зі зміщеною вправо вхідною брамою,підкреслена горизонтально лінійним рустом, на рівні другого і третього поверхів почленована пілястрами коринтського ордену. Вхідна брама перекрита півциркульними та парусними склепіннями з підпружними арками. Симетрично розташовані балкони на рівні другого і третього поверхів огороджені ліпними та кованими балюстрадами.
Фасад декорований трикутними сандриками другого поверху, вертикальними ліпними вставками з картушами між вікнами третього поверху, в яких поміщені монограми власника і дата побудови будинку "1892". Будинок завершується карнизом з модульйонним фризом та необароковими люкарнами на осях балконів.
Персоналії
- Ґодзімір Малаховський – Польський юрист, політик, депутат Галицького сейму (1896–1908) та австрійського парламенту (1904–1908), президент Львова (1896–1905). За президентства Ґ. Малаховського було завершено роботи із будівництва Пасажу Міколяша.
- Стефан Вєруш Немойовський – Підприємець, власник паперової фабрики у Львові. У 1914 р. фірмовий магазин немойовського розташовувався у Пасажі Міколяша.
- Генрик Міколяш – Фотограф, власник знаменитого пасажу Міколяша у Львові. Власник Пасажу Міколяша.
- Іван Левинський – Один з найвідоміших архітекторів Габсбурзького Львова, підприємець, один з найбільших роботодавців свого часу у місті. Його фірма була причетна до незліченних будівництв і реконструкцій по всьому Львову та краї. Викладач Вищої технічної школи, активний громадський діяч пов'язаний із українським народовецьким рухом. Співавтор проекту пасажу Міколяша
Джерела
- Проект "Галіціана", 2001-2002. Автор І. Жук
- Державний архів Львівської області (ДАЛО) 2/1/5425.
- ДАЛО 2/1/5426.
- ДАЛО 2/1/5425.
- ДАЛО 2/2/4002.
- Lwów. Ilustrowany przewodnik. – Lwów: Centrum Europy. – Wrocław: Via Nowa, 2001, s. 108.
- Kurier Lwowski, 1901 – №34.
- Ilustracya Polska, 1901. – №7.
- Parandowski J. Niebo w płomieniach. – Warszawa, 1985, s. 34.
- Tygodnik ilustrowany, 1902, №16, s. 316.
Матеріали з Міського медіаархіву
Пов'язані зображення