Вул. Пасічна – Пагорб Слави

Цвинтар був закладений російською владою у 1914–1915 рр. для поховання військових російської армії, що загинули у Галицькій битві в серпні 1914 р., та померли від ран і хвороб у львівських шпиталях. Цвинтар розмістився при вул. Пасічній поряд із Личаківським парком. Він був закладений під патронатом дружини тодішнього російського генерал-губернатора окупованої Галичини графа Георгія Бобрінського і називався “Холмом Славы” (тобто, Пагорбом Слави).

Цвинтар складався з двох окремих частин. Перша була розміщена відразу за колишнім парком Гловацького (тепер Личаківський), на ній поховано 2545 осіб, але відомі імена лише 732 з них. Цікаво, що була виділена невелика ділянка для російських воїнів мусульманського віросповідання, на могилах яких стояли надгробки з мусульманською символікою. Близько 150 м на південь на другому виступі плато були поховані російські воїни, що загинули від епідемічних хвороб.

Під час російської окупації Пагорб Слави був місцем проведення різноманітних патріотичних маніфестацій. Так, наприклад, у квітні 1915 р. від тодішньої російської православної церкви св. Георгія на вул. Францисканській (суч. вул. В. Короленка) до Пагорба Слави було організовано Хресний хід, в якому прийняли участь православне духовенство Львова, чиновники російської адміністрації, підрозділи російської армії та представники т.зв. москвофільських партій Галичини.

Після відступу росіян зі Львова влітку 1915 р. кладовище залишилося без догляду. У 1920-х рр. його занедбану територію використовували місцеві мешканці для випасу худоби, а на схилах плато добували пісок. Комісія магістрату, до якої входили представники Польського товариства опіки над могилами героїв (Polskie Towarzystwo nad Grobami Bogaterów), Товариства взаємної допомоги російських емігрантів (Общество взаимопомощи российских эмигрантов), Польського червоного хреста (Polski Czerwony Krzyż) та інших організацій, прийшла до висновку, що відновлювати цвинтар недоцільно. Було постановлено ексгумувати інфекційний цвинтар та перенести його до основних поховань на Австрійський військовий цвинтар. Рішення магістрату було виконано взимку 1937 р.

Після ексгумації територію колишнього військового цвинтаря російської армії використовували для випасання худоби. Місце, на якому колись був розташований інфекційний цвинтар, перетворили на пісковий кар’єр, який згодом цілком розкопали. Поховання з Першої світової війни тут не збереглися.

В боях за Львів під час Другої світової війни Радянський Союз втратив багато солдатів і офіцерів, яких ховали переважно у тимчасових могилах. Після закінчення війни перед міською владою постало питання створення військового кладовища – цього разу вже для воїнів Червоної Армії. У 1944 р. прийнято рішення на місці колишнього кладовища Пагорба Слави створити Меморіал воїнів Червоної Армії.